Справа: № 2а-9039/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
12 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів Ключковича В.Ю. та Федорової Г.Г.,
при секретарі Меєчко К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Компанія ФАХ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, Приватного підприємства «Компанія ФАХ», Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3», ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: Київська міська державна адміністрація, Голова Київської міської державної адміністрації Попов Олександр Павлович, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2, Приватне підприємство «Компанія ФАХ», Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-3», ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_2, ПП «Компанія «ФАХ», ЖБК «Буревісник-3», ОСОБА_3, ОСОБА_6 або позивачі) звернулися до суду з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві (далі - ГУЮ у м. Києві, відповідач), треті особи: Київська міська державна адміністрація, Голова Київської міської державної адміністрації Попов Олександр Павлович (далі - КМДА, голова КМДА, треті особи), в якому просять:
- визнати протиправними дій ГУЮ у м. Києві про реєстрацію актів КМДА відносно підвищення тарифів протиправними;
- зобов'язати ГУЮ у м. Києві скасувати рішення про державну реєстрацію розпоряджень КМДА.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. При цьому, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що дії відповідача направлені на здійснення реєстрації розпоряджень КМДА є правомірними.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 та ПП «Компанія Фах» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, апелянти зазначають, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, (тобто після винесення оскаржуваної постанови суду першої інстанції) акти КМДА не відносяться до актів, які підлягають державній реєстрації, а тому висновки суду першої інстанції є хибними.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, КМДА видано розпорядження від 31 травня 2011 року №857 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням», розпорядження від 31 травня 2011 року №858 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води виконавцям цих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення» та розпорядження від 31 травня 2011 року №859 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними установами та іншими споживачами».
Зазначені розпорядження №857, №858 та №859 31 травня 2011 року надійшли до Головного управління юстиції у місті Києві з метою їх державної реєстрації.
На підставі проведених правових експертиз щодо відповідності розпоряджень №857, №858, №859 Конституції та законодавству України, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, Головним управлінням юстиції у місті Києві щодо кожного розпорядження складено висновки про державну реєстрацію нормативно-правового акта, які 06 червня 2011року затверджені заступником начальника Головного управління юстиції у місті Києві, погоджені начальником Управління з питань звернення громадян, правового та документального забезпечення Головного управління юстиції у місті Києві, підписані заступником начальника управління начальником відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства та головним спеціалістом відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи, правової освіти та систематизації законодавства.
Зазначені розпорядження КМДА від 31 травня 2011 року №857 зареєстровано у ГУЮ у м. Києві 6 червня 2011 року за №20/879, розпорядження КМДА від 31 травня 2011 року №858за №22/881, розпорядження КМДА від 31 травня 2011 року №859за № 25/884.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням юстиції у місті Києві здійснено державну реєстрацію розпоряджень КМДА від 31 травня 2011 року №857, 858 та 859 відповідно до вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Положення та Порядку, тобто з дотриманням принципу законності, встановленого статтею 19 Конституції України.
Також, визначено, що проведення правової експертизи є дискреційними повноваженням Головного управління юстиції у місті Києві, тобто вирішення питань про: наявність у правового акта ознак нормативності; визначення компетенції в органу для прийняття такого акта; відповідність акта чинному законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, міжнародним договорам, належить до виключної компетенції Головного управління юстиції у місті Києві під час здійснення державної реєстрації нормативно-правового акту.
Колегія суддів, здійснивши системний аналіз положень Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року №493/92 та Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у місті Києві та проведення їх державної реєстрації», затвердженого наказом Головного управління юстиції у місті Києві від 18 квітня 2007року №97/02, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у місті Києві 19 квітня 2007року за №9/744, погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
При цьому апелянтами доводів, на спростування зазначених обставин, суду апеляційної інстанції не надано.
Крім того, колегія суддів, відповідно до приписів ст. 195 КАС України, не може прийняти як доказ у даній адміністративній справі, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, залишену в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, на яку посилаються апелянти, виходячи з наступного.
Так, апелянти зазначають, що зазначеними рішеннями, відповідно до положень ст. 72 КАС України, встановлено обставини, які не потребують доказуванню. При цьому даний доказ не подавався, оскільки дана постанова не була винесена та відповідно не набрала законної сили.
Частиною 2 статті 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
Тобто, нові докази може бути досліджено судом апеляційної інстанції лише у випадку обґрунтованості ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Як вбачається з зазначених постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, вони були винесені після прийняття оскаржуваної постанови від 20 жовтня 2011 року.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тобто, обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення. При цьому, даною нормою визначено, що обов'язковою умовою за якої не належить доказувати обставини, встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили, є те, що всі особи, які беруть участь у справі, брали участь й у справі, у якій було встановлено обставини, або ж обставини встановлено відносно однієї і тієї ж особи.
Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, їх сторони не співпадають із сторонами у даній адміністративній справі, а обставини на які вказує апелянт, стосуються різних нормативно-правових актів. Отже, зазначені рішення суду не можуть бути прийняті судовою колегією як доказ, що не потребує додаткового доказування у даній адміністративній справі.
За таких обставин, враховуючи, що обставини, викладені в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2011 року, та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, не можуть бути прийняті у даній адміністративній справі, колегія суддів вважає недоцільним досліджувати їх в якості доказу, який не потребує додаткового доказування.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Приватного підприємства «Компанія ФАХ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: В.Ю. Ключкович
Г.Г. Федорова
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ключкович В.Ю.