79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" березня 2013 р. Справа № 5027/850/2012
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 від 27.02.13
на рішення господарського суду Чернівецької області від 29.01.13
у справі № 5027/850/2012
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Чернівці
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Чернівці
про стягнення суми боргу та штрафних санкцій 19 836,34 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: - не з'явився;
від відповідача: - не з'явився.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.01.13 у справі № 5027/850/2012 (суддя І. Марущак) позов Приватного підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та штрафних санкцій - 19 836,34 грн. задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 11 760 грн. боргу, 65,86 грн., 3% річних, 2 987,20 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1 201,61 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.01.13 у справі № 5027/850/2012, позивач - Приватний підприємець ОСОБА_2 - оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення помилково дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача боргу за надані йому рекламні послуги за травень 2012 року. Скаржник зазначає, що у першому акті виконаних робіт від 31.05.12 чітко вказано період надання послуг - з 29.04.12 по 28.07.12, а сума, яку замовник повинен сплатити - 5040,00 грн. Крім того, факт надання послуг за період з 29.04.12 встановлений судом в рішенні. На підставі вище зазначеного скаржник просить рішення господарського суду Чернівецької області від 29.01.13 у справі № 5027/850/2012 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_2 в повному обсязі та стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 на користь Приватного підприємця ОСОБА_2- 15 120,00 грн. заборгованості по угоді на розміщення реклами, пеню в розмірі 596,95 грн., 3% річних в сумі 119,39 грн., судові витрати - вартість послуг адвоката в сумі 4 000 грн., судовий збір сплачений позивачем в розмірі 1 609,50 грн.
04.03.13 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 від 27.02.13 розподілено до розгляду судді-доповідачу Д.Новосад.
З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.13 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 від 27.02.13 введено суддів - О.Михалюк, Г.Мельник.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.13 поновлено пропущений строк на оскарження рішення господарського суду Чернівецької області від 29.01.13, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 19.03.13.
Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3- правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
В судове засідання 19.03.13 сторони явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки до відома суду не довели, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення, котрі містяться в матеріалах справи, а відтак, беручи до уваги п.п.4,5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.13, апеляційна скарга розглядається за відсутності представників сторін.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Чернівецької області від 29.01.13 у справі № 5027/850/2012 слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Чернівецької області, 01.05.12 між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено угоду на розміщення реклами.
Згідно п.п.1.1., 1.2 угоди замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виготовити та розмістити рекламу на узгоджену сторонами частину поверхні кузова тролейбусів відповідно до макету замовника. Реклама за своїм змістом не повинна суперечити ЗУ «Про рекламу». Замовник оплачує надані послуги відповідно до розділу 3 даної угоди.
Як зазначено у п.п. 3.1.,3.2,3.3 сторонами встановлено кількість тролейбусів, на які повинна бути нанесена рекламна продукція, та визначено розмір оплати за 1 тролейбус - 1 680 грн. в місяць без ПДВ. Сума даної угоди, що підлягає сплаті замовником виконавцю складає - 20 160,00 грн. без ПДВ за 12 місяців. Оплата за угодою здійснюється замовником щоквартально, рівними сумами - 5040,00 грн. в готівковій або безготівковій формі, у строк до 5 числа першого місяця кварталу. Протягом 5-х робочих днів, після підписання даної угоди, замовник повинен перерахувати попередню оплату за 3 (три) місяці на рахунок виконавця. Виконавець зобов'язується протягом 10-и банківських днів,після перерахування попередньої оплати за (три) місяці випустити на лінію один тролейбус з рекламою замовника.
Як зазначено в п.7.1. угоди на розміщення реклами, угода укладена терміном на 12 місяців, та набирає чинності з моменту розміщення реклами та підписання акту виконаних робіт.
Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується Львівський апеляційний господарський суд, позивач, всупереч п.3.3 угоди, приступив до виконання умов угоди на розміщення реклами від 01.05.12, без виконання відповідачем умови договору щодо здійснення передоплати.
Погоджується Львівський апеляційний господарський суд з висновком суду першої інстанції про те, що акт виконаних робіт сторонами підписано 31.05.12 відповідно договір набрав чинності 31.05.12 та всі його умови почали діяти з даного числа.
Скаржник в своїй позовній заяві просив суд першої інстанції про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 15 120,00 грн. за 9 місяців з травня 2012 по січень 2013 включно. Беручи до уваги те, що угода на розміщення реклами набрала чинності з 31.05.12, суд першої інстанції відмовив у стягненні заборгованості по даній угоді за один день дії договору, що є вірним на думку Львівського апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено господарським судом Чернівецької області і з чим погоджується Львівський апеляційний господарський суд, згідно умов договору у позивача настало право вимоги на попередню оплату за три місяці (червень, липень, серпень 2012) в сумі 5 040,00 грн. з 11.08.12, на підставі чого позивачем направлено відповідачу претензію №8 від 03.08.12. Крім цього, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно з умовами угоди, а саме п.п.3.1,3.2, у позивача настало право вимоги відповідно і на 1 680,00 грн. за вересень місяць 2012 року, а також настало право вимоги на 5040,00 грн. оплати послуг за жовтень, листопад, грудень 2012 року. Однак, на момент звернення з позовом до суду у позивача не настало право вимоги по сумах за наступний квартал, а саме сума за місяць січень 2012 року стягненню не підлягає.
Львівський апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано при розгляді спору ст.ст.526, 530 ЦК України щодо обов'язку належного та у встановлений строк виконання зобов'язання сторонами та ч.1 ст. 901 ЦК України щодо юридичного змісту договору про надання послуг. Вірними є застосування при розгляді спору ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати 3% річних від простроченої суми, як елементу структури суми боргу.
На підставі наведених норм чинного матеріального законодавства, суд першої інстанції позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_2 щодо стягнення основної суми боргу- правомірно задоволив частково та стягнув з ФОП ОСОБА_3 11 760,00 грн. боргу. Виходячи з вищенаведеного, а саме задоволеної суми боргу, судом першої інстанції виготовлено розрахунок 3% річних, відповідно до якого позовні вимоги щодо 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає сума в розмірі 65,86 грн. за період з 06.07.12 по 05.11.12. Крім цього, у п.4.2 угоди на розміщення реклами зазначено, що замовник за даною угодою несе подальшу відповідальність: за несвоєчасне проведення розрахунків, у відповідності до п.3 даної угоди, сплачує пеню за кожен день прострочення платежу. Згідно ст.1 ЗУ «За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюються за згодою сторін. А оскільки договором не передбачений розмір пені, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відмови в стягненні з відповідача 596,95 грн. пені. Крім цього позивачем затрачено 4 000,00 грн. на оплату послуг адвоката, пов'язаних із веденням справи в суді, яка підлягає відшкодуванню відповідачем в силу ст.44 ГПК України. Беручи до уваги те, що позов задоволено частково, судові витрати судом першої інстанції підставно стягнуто з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме 2 987,20 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1 201,61 грн. судового збору.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача боргу за надані йому рекламні послуги за травень, то як зазначено в оскаржуваному рішенні від 29.01.13, згідно умов угоди акт виконаних робіт сторонами підписано 31.05.12, відповідно договір набрав чинності 31.05.12 та всі його умови почали діяти з даного числа.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві,належним чином досліджені судом першої інстанції, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 29.01.13 у справі № 5027/850/2012 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Чернівецької області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 29.01.13 у справі № 5027/850/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.
Повний текст постанови
виготовлено: 21.03.13
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник