73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
14 березня 2013 р. Справа № 923/179/13-г
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон
до Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Генічеськ Херсонської області
про стягнення 26 850,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Богатирьова В.М., уповн. представник, довіреність № 1011-01-1 від 10.12.2012р.;
від відповідача - Кокуль А.А., уповн. представник, довіреність № 09/011-147 від 21.02.2013р.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом з вимогами про стягнення з відповідача, Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" - 26 850,00 грн., з яких 15 000,00 грн. штрафів (три штрафи, по 5 000,00 грн. кожен) за вчинені цим суб'єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 11 850,00 грн. пені за несвоєчасну сплату вказаних штрафів. Позовні вимоги обґрунтовано твердженням про протиправне невиконання відповідачем рішень адміністративної колегії позивача, Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 112/П-1 та № 113/П-1 від 28.09.2012р., наявністю підстав для стягнення у судовому порядку як штрафу, так і пені з розрахунку 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки його оплати тривалістю в 58 днів - з 12.12.2012р. по 07.02.2013р. А щодо рішення адміністративної колегії позивача від 23.10.2012р. № 127/П-1 - протиправним невиконанням відповідачем цього рішення, наявністю підстав для стягнення у судовому порядку як штрафу, так і пені з розрахунку 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки його оплати тривалістю в 42 дні - з 28.12.2012р. по 07.02.2013р., з урахуванням обмежень, передбачених ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (розмір пені не може перевищувати розміру штрафу).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно із якими позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.44). Вказаний відзив, також, містить у собі клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та пені (пені - до мінімально можливого розміру або ж до 0,00 грн. (скасувати пеню) - примітка суду), які підлягають стягненню з відповідача, а також про відстрочку виконання рішення суду, в порядку ст. 83 ГПК України. В обґрунтування цих клопотань відповідачем стверджується про власне скрутне фінансове становище (збитки від господарської діяльності, наявність значного за розміром податкового боргу, заборгованості по електроенергії та заробітній платі).
У судове засідання 14.03.2013р. представником відповідача через канцелярію суду 05.03.2013р. надано клопотання (вх.№ 2863) про надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача 15 000,00 грн. штрафу, в порядку ч. 6 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за таким графіком: квітень - 3000,00 грн.; травень - 3 000,00 грн.; червень - 3 000,00 грн.; липень - 3 000,00 грн.; серпень - 3 000,00 грн., у зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідача. На підтвердження цього до клопотання відповідача додано відповідні документи.
Представник позивача не заперечує проти задоволення заявленого відповідачем клопотання про надання відповідачеві розстрочки виконання рішення суду, в частині стягнення 15 000,00 грн. штрафу.
Представник позивача заперечує проти задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу та пені, як такого, що суперечить приписам ст.83 ГПК України та ч. 6 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Розгляд справи проведено у судових засіданнях 26.02.2013р. та 14.03.2013р.
Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 14.03.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Згідно з рішеннями адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - позивач) від 28.09.2012р. № 112/П-1 у справі № 102/1-12 та № 113/П-1 у справі № 103/1-12, а також від 23.10.2012р. № 127/П-1 у справі № 115/1-12 певні дії комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надалі - відповідач) визнано порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення від 28.09.2012р. № 112/П-1 у справі № 102/1-12, дії відповідача, які полягають у наданні споживачам м. Генічеська послуг централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до договорів, які передбачають право відповідача припиняти надання цих послуг (в інших випадках, крім випадку самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення), що суперечить приписам (положенням) чинних законів та галузевих нормативно-правових актів, обмежують певні права споживачів, а саме за відсутності права на досудове розв'язування спору шляхом задоволення пред'явленої претензії порівняно із положеннями встановленими у Типовому договорі, а також умови договорів відповідача практична реалізація яких є утрудненою внаслідок неконкретності формулювань, відповідних положень договорів, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції ринку.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення від 28.09.2012р. № 113/П-1 у справі № 103/1-12, дії відповідача, які полягають у припиненні у липні 2012 року централізованого водопостачання до Генічеського районного центру зайнятості, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст.50, п.5 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання .
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення від 23.10.2012р. № 127/П-1 у справі № 115/1-12, дії відповідача, які полягають у припиненні у липні 2012р. надання послуг централізованого водопостачання на об'єкт споживання, магазину непродовольчих товарів у м. Генічеськ по вул. Леніна, 25, через заборгованість, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст.50, п.5 ч.2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживанням монопольним становищем на ринку шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.
Відповідно до пунктів 3 резолютивних частин вказаних рішень адміністративної колегії позивача за вчинення кожного вказаного порушення на відповідача накладений штраф у розмірі 5 000,00 грн. за кожним рішенням, у загальному розмірі - 15 000,00 грн.
Як слідує з супровідних листів від 04.10.2012р. № 112-16/ж та від 25.10.2012р. №127-16/ж до вказаних рішень (а.с.26,27) відповідач отримав копії цих рішень адміністративної колегії позивача 10.10.2012р. та 26.10.2012р., відповідно.
Цими листами відповідача було повідомлено про порядок сплати штрафу до державного бюджету, а також, що законом (ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції") передбачений обов'язок платника штрафу надати позивачеві докази сплати штрафу та нарахування пені, у разі несплати штрафу у встановлений строк, у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожен день прострочення сплати штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч. 6 цієї ж статті за заявою особи, на яку накладено штраф, органи Антимонопольного комітету України своїм рішенням мають право відстрочити або розстрочити сплату штрафу. Частиною 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлений обов'язок суб'єкта господарювання протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Згідно із ч. 4 цієї ж статті дія рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним цього рішення.
Жодне з рішень від 28.09.2012р. № 112/П-1 у справі № 102/1-12 та № 113/П-1 у справі № 103/1-12, а також від 23.10.2012р. № 127/П-1 у справі № 115/1-12 адміністративної колегії позивача не скасовано, не визнане недійсним, в судовому порядку не оспорювалось. При цьому, відповідач не звертався до позивача з заявами про відстрочку або розстрочку сплати накладених на відповідача згідно з вказаними рішеннями штрафів, й, відповідно, така відстрочка (розстрочка) відповідачеві не надавалася. Виходячи з приписів ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та з урахуванням дати отримання відповідачем вказаних рішень - 10.10.2012р. та 26.10.2012р., двомісячний строк для виконання відповідачем в добровільному порядку рішень від 28.09.2012р. № 112/П-1 у справі № 102/1-12 та №113/П-1 у справі № 103/1-12 адміністративної колегії позивача закінчився 11.12.2012р., а рішення від 23.10.2012р. №127/П-1 у справі № 115/1-12 адміністративної колегії позивача - 27.12.2012р. У вказаний строк, а також на час розгляду даної судової справи відповідач не сплатив накладені на нього згідно з вказаними рішеннями штрафи. Доказів іншого суду не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладання штрафу, а також відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені також зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Поряд з вимогами про стягнення штрафу позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за періоди прострочки сплати штрафу по кожному з рішень від 28.09.2012р. в 58 дні - з 12.12.2012р. по 07.02.2013р., а саме по 4 350,00 грн. пені щодо кожного з штрафів. По рішенню від 23.10.2012р. в 42 дні - з 28.12.2012р. по 07.02.2013р. - 3 150,00 грн. пені щодо штрафу. Позивач також застосував обмеження за ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка передбачає, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, тобто 5 000,00 грн., а у загальній сумі - 11 850,00 грн. Розрахунки пені (а.с.30-32) судом перевірено. Доказів сплати пені у вказаному розмірі, 11 850,00 грн., відповідач не надав.
Позивачем заявлено до стягнення власне застосований штраф у розмірі 5 000,00 грн. та пеню в розмірі 4 350,00 грн. по кожному з рішень № 112/П-1 та № 113/П-1 від 28.09.2012р., а також штраф у розмірі 5 000,00 грн. та пеню в розмірі - 3 150,00 грн. за рішенням № 127/П-1 від 23.10.2012р., що в цілому складає 15 000,00 грн. штрафу та 11850,00 грн. пені.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України у зв'язку із порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції подає позови до суду, в тому числі про стягнення несплачених у добровільному порядку штрафів та пені, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку.
Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову у повному обсязі. Крім цього, суд враховує, що відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, що слідує з відзиву відповідача на позовну заяву. Визнання позову є процесуальним правом відповідача, яке передбачено ч. 5 ст. 22 ГПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. У справі № 923/179/13-г суд не встановив, щоб визнання позову відповідачем суперечило законодавству чи порушувало чиїсь права, свободи, інтереси. Таким чином, додатковою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі є визнання відповідачем позову у повному обсязі позовних вимог, що тягне за собою задоволення судом позову у відповідності до ч. 5 ст. 78 ГПК України.
Відповідно до п. 12 ст.5 Закону України "Про судовий збір" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, які пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплатою послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Клопотання відповідача про зменшення розміру застосованих до нього позивачем штрафів за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також пені за прострочення сплати цих штрафів задоволенню не підлягає. Закон України "Про захист економічної конкуренції" у відповідності до норм якого на відповідача накладено заявлені до стягнення штрафи, а також нарахована заявлена до стягнення пеня не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені, у разі їх правомірного нарахування. Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватись припис п. 3 ст. 83 ГПК України, який передбачає право господарського суду у прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню. Про це вказано у п.20.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011р. № 15 (із змінами). Крім цього, додатковою підставою для відмови у задоволенні цього клопотання відповідача є те, що відповідальність, яка настала у зв'язку із вчиненням відповідачем порушень законодавства про захист економічної конкуренції, і як наслідок прийняття рішень від 28.09.2012р. № 112/П-1 та № 113/П-1, а також від 23.10.2012р. №127/П-1, відноситься до деліктної відповідальності. Вказана відповідальність застосована до відповідача не за порушення договірних зобов'язань, а у зв'язку із вчиненням відповідачем правопорушення у сфері захисту економічної конкуренції та обмеження монополізму.
Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню. За загальним правилом (згідно із ст. 121 ГПК України) відстрочка або розстрочка виконання рішення може бути надана відповідачу за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або зроблять його неможливим, у виняткових випадках залежно від обставин справи. Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Наданими відповідачем документами підтверджується факт наявності у відповідача податкового боргу минулих років у розмірі 342 300,00 грн. станом на 28.12.2012р. (згідно листа Генічеської МДПІ Херсонської області від 28.12.2012р. №4082/19/19-010 та доданих відповідачем рішень судів), погашення якого згідно з рішеннями судів має здійснюватися відповідачем у поточному році. Також, з фінансових результатів господарської діяльності відповідача у 2012 році (звіт про фінансові результати за 2012р., а.с.48) слідує, що вказана діяльність була збитковою (збиток - 650 000,00 грн.), а також, що порівняно з попереднім періодом (2011р.) збитковість такої діяльності збільшилася у 2,4 рази. Відповідач є підприємством життєзабезпечення, а саме підприємством централізованого водопостачання, м.Генічеськ Херсонської області - районного центру цієї області. За оцінкою суду, необхідність здійснення відповідачем у поточному році погашення податкового боргу минулих років та сплати поточних податкових платежів, а також поточної оплати спожитої електричної енергії по об'єктах споживача, при вказаних результатах господарської діяльності відповідача за підсумками минулого року, може призвести до виникнення у відповідача поточної заборгованості з оплати споживання електричної енергії, у разі сплати одним платежем присуджених до стягнення з відповідача за цим рішенням штрафів та пені, у загальній сумі 26 850,00 грн. Наслідком цього, в свою чергу, буде припинення енергопостачальною організацією постачання електричної енергії на об'єкти відповідача та неможливість надання відповідачем послуг централізованого водопостачання населенню та іншим споживачам м.Генічеська. Виходячи з цього, а також з урахуванням позиції позивача щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочку виконання рішення суду, суд вважає за можливе розстрочити відповідачеві виконання рішення суду у даній справі, в частині сплати відповідачем присуджених до стягнення з нього штрафів за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сумі 15 000,00 грн. А саме, шляхом здійснення відповідачем сплати вказаної суми штрафів рівними частками по 3000,00 грн. щомісяця, починаючи з квітня 2013 року по серпень 2013р. Суд задовольняє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду саме на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України, а не на підставі ч. 6 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки ця вказана останньою правова норма надає право розстрочити або відстрочити сплату штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не господарському суду, а органу Антимонопольного комітету України за рішенням якого накладений штраф.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (місцезнаходження 75500, м. Генічеськ, вул. Воровського, 196, ідент. код ЄДР - 04639087; п/р 26007182003001 у ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) в доход Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: (одержувач УДКСУ м. Херсон, р/р 31116106700002 в ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 37959779) - 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 11 850 (одинадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. пені. Стягувач: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідент. код ЄДР - 21292403).
3. Стягнути з Комунального підприємства "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (місцезнаходження 75500, м. Генічеськ, вул. Воровського, 196, ідент. код ЄДР - 04639087; п/р 26007182003001 у ПАТ КБ "Надра", МФО 380764) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р №31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Стягувач: Державна податкова інспекція у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (ідент.код ЄДР - 21296163).
4. Надати Комунальному підприємству "Генічеське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" розстрочку виконання рішення суду, в частині сплати 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) штрафу, на 5 (п'ять) місяців, починаючи з квітня 2013р.
За наданою судом розстрочкою відповідач має сплачувати щомісяця, починаючи з квітня 2013р. по серпень 2013р. на користь позивача по 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. в терміни - до 30.04.2013р. - перший платіж, до 31.05.2013р. - другий платіж, до 27.06.2013р. - третій платіж, до 31.07.2013р. - четвертий платіж, до 30.08.2013р. - останній платіж. У випадку ненадходження до суду від відповідача доказів виконання рішення за розстрочкою відповідні накази видати 30.04.2013р., 31.05.2013р., 27.06.2013р., 31.07.2013р., 30.08.2013р.
5. Накази на стягнення пені та компенсації по сплаті судового збору видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.03.2013р.
Суддя К.В. Соловйов