"19" березня 2013 р. Справа № 915/280/13-г
за позовом: Дочірнього підприємства приватного підприємства «Кряж» Красногвардійський шиферний завод
97000, АР Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Польова, 5
До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 186 671,69 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Жестовський Л.Б., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач 18.02.2013 р. звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача основний борг - 139 295,84 грн., 3% річних - 5587,09 грн. та 30% штрафних санкцій - 41 788,75 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору «про поставку продукції» № 87 від 01.09.2010 р., додаткової угоди від 31.12.2010 р., накладних (за період з 17.11.2010 р. по 02.07.11 р.) на загальну суму 142 712,00 грн., розписки відповідача від 13.09.2011 р., претензії від 05.02.13 р., норм Цивільного й Господарського законодавства України та мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали.
Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
19.03.2013 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
01 вересня 2010 року між сторонами був укладений договір № 87, згідно з предметом якого, позивач, як продавець, зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю певний товар (шифер хвильовий, плоский та труби), а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов'язання приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.
Згідно умов пунктів 2.2 та 5.1 договору сторони дійшли згоди що: право власності і ризик випадкового знищення, або випадкового пошкодження товару, переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві вивантаженим, і сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару покупцем. Розвантаження партії товару здійснюється продавцем при умовах оплати з відстрочкою у термін 30 днів від дня поставки товару покупцю.
Відповідно до змісту п .1 додаткової угоди від 31.12.2010 р. до договору № 87, договір набирає сили від дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2012 року.
Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.
Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № 87 позивач поставив і передав відповідачу, а останній прийняв у власність товар (шифер) на загальну суму 143 712,00 грн. за накладними:
№ 1285 від 17.11.2010 р. на 43 200,00 грн.
№ 976 від 02.07.2011 р. на 43 200,00 грн.
№ 318 від 23.03.2011 р. на 14 112,00 грн.
№ 737 від 02.06.2011 р. на 43 200,00 грн.
Фактично, за умовами договору відповідач повинен був здійснити розрахунки за поставлений товар за наведеними накладними в такі строки:
№ 1285 до 17.12.2010 р.
№ 976 до 02.08.2011 р.
№ 318 до 23.04.2011 р.
№ 737 до 02.07.2011 р.
За правилами частин 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач жодної проплати за вищевказаними накладними в установлений строк не провів.
Факт заборгованості відповідача перед позивачем по спірним відносинам також, підтверджується розпискою від 13.09.2011 р.
Але, як в письмових обґрунтуваннях так і в судовому засіданні позивач зазначив, що 29.09.2011 р. відповідач здійснив повернення неякісного товару на ДП ПП «Кряж» Красногвардійскьий шиферний завод на загальну суму 3416,16 грн., про що свідчить накладна від 29.09.11 р.
Суд не приймає в якості належного доказу вказану позивачем накладну від 29.09.11 р., оскільки вона оформлена одноособово (лише продавцем), при цьому судом взято до уваги право позивача на заявлення до стягнення лише 139 295,84 грн. боргу.
Отже, загальна заборгованість відповідача за розрахунком позивача станом на час звернення останнього до суду складає в розмірі 139 295,84 грн.
Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що 05.02.13 р. позивач скерував відповідачу претензію про повернення боргу у десятиденний строк (до 15.02.2013 р.).
Але, належним чином на вищевказану претензію відповідач не відреагував, грошові кошти позивачу не перечислив.
За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, а саме - не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобов'язань, щодо повної сплати постачальнику грошових коштів за отриману продукцію.
Відповідно же до п. 8.1 договору при несвоєчасній оплаті (п. 5.2) покупець сплачує продавцю штрафи, зокрема, більше 20 днів - 30 % від суми заборгованості.
За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наведеного вбачається, що позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення за період з 02.09.2011 р. до 05.02.2013 р., 3% річних в розмірі - 5 587,09 грн. та 30% штрафу в сумі 41 788,75 грн.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та, з урахуванням поданої заяви, задоволенню їх в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства приватного підприємства «Кряж» Красногвардійський шиферний завод (97000, АР Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Польова, 5, код ЄДРПОУ 32192272) - 139 295,84 грн. основного боргу, 3% річних - 5 587,09 грн., 30% штрафних санкцій - 41 788,75 грн. та 3 733,43 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 22 березня 2013 року.
Суддя О.Г.Смородінова