"13" березня 2013 р.Справа № 5017/3431/2012
Господарський суд Одеської області
У складі судді - Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань - Ярошенко С.П.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 419 від 18.05.2012р.
Від відповідача: не з'явився;
Від третіх осіб:
- Березівської міської ради: Карпенко І.О. за довіреністю № 01-12-984 від 18.12.2012р.
- товариства з обмеженою відповідальністю „ФАР": Храпковський О.Б. /директор/.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Березівської міської ради Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю „ФАР", про визнання недійсним рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 (далі по тексту - ОСОБА_6.) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Березівської міської ради Одеської області про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Березівської сільської ради від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради" та про визнання дій посадових осіб Березівської міської ради щодо прийняття даного акту незаконними та неправомірними. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що виконавчий комітет Березівської міської ради шляхом прийняття оспорюваного акту вирішив в односторонньому порядку припинити дію договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в звичайному режимі № 01/10 від 25.02.2010р., укладеного між сторонами по справі, за відсутності на це відповідних правових підстав, тобто порушив визначений законом порядок розірвання господарських договорів.
Оскільки при зверненні до суду із даним позовом ОСОБА_6 було об'єднано позовні вимоги, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, господарським судом згідно з ухвалою від 29.11.2012р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України було відмовлено у прийнятті позовної заяви в частині вимог про визнання незаконними та неправомірними дій посадових осіб Березівської міської ради щодо прийняття виконавчим комітетом даної ради рішення від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради"
Ухвалою суду від 26.12.2012р. в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „ФАР".
В подальшому, згідно з ухвалою суду від 23.01.2013р. та на підставі ст. 24 ГПК України господарським судом було здійснено заміну первісного відповідача по справі - Березівську міську раду, на належного відповідача - виконавчий комітет Березівської міської ради. Крім того, ухвалою суду від 06.02.2013р. судом було залучено Березовську міську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Відповідач та треті особи повністю заперечують проти позову, наголошуючи на його необґрунтованості та законності оспорюваного рішення, оскільки ОСОБА_6 допускав систематичні порушення прийнятих на себе зобов'язань перевізника на автобусному маршруті загального користування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Березівською міською радою було проведено конкурс з метою визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування. Відповідно до витягу № 2 від 15.02.2010р. із протоколу засідання відповідного конкурсного комітету було вирішено визнати ОСОБА_6 переможцем конкурсу на міському автобусному маршруті загального користування № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна" та визначено умови здійснення перевезень на цьому маршруті.
25.02.2010р. між Березівською міською радою (Організатор) та ОСОБА_6 (Перевізник) було укладено договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в звичайному режимі № 01/10 (далі по тексту - договір № 01/10 від 25.02.2010р.), предметом якого є надання Організатором Перевізнику права на перевезення пасажирів та багажу на автобусному маршруті загального користування № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна" на умовах, визначених рішенням конкурсного комітету та цим договором. Тип маршруту - міський, режим руху - звичайний, режим роботи - щоденний, планова кількість оборотних рейсів за добу - 6 (шість), тип автобусу - жорсткий, не менше 18 місць. Даний договір укладено строком з 25.02.2010р. по 24.02.2015р.
З матеріалів справи вбачається, що Березівською міською радою за погодженням із ВДАІ ГУМВС України в Одеській області у Березівському районі було затверджено паспорт міського автобусного маршруту загального користування в м. Березівка № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна", яким визначено конкретизуючи дані щодо здійснення перевезення за цим маршрутом, технічні умови маршруту, визначено розклад руху автобусів та їх марки тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року N 2344-III (з наступними змінами та доповненнями) замовником транспортних послуг є юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів, а автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Пасажирськими перевезеннями є перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами. Автобусним маршрутом є шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів. Автобусний маршрут міський - це автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту. Автобусний маршрут загального користування - це автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення. Паспортом маршруту є документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що організація пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
У пунктах 2, 8, 19, 20 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 р. N 1081 (з наступними змінами та доповненнями) рішення про переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом. Рішення конкурсного комітету обов'язкове для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку. Переможцем конкурсу визначається підприємство (організація), яке за оцінкою конкурсного комітету найбільше відповідає умовам конкурсу. Організатор укладає з переможцем конкурсу договір про виконання функцій робочого органу - підприємства (організації), що має фахівців у галузі автомобільного транспорту, матеріальні ресурси та технології, а також досвід роботи не менш як три роки з питань організації пасажирських перевезень, яке у разі потреби залучається організатором на конкурсних умовах за договором для організації проведення конкурсу.
В той же час, відповідно до ст. 908, 915 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Перевезення, що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.
Згідно з п. 2.4.1 договору № 01/10 від 25.02.2010р. Перевізник зобов'язаний забезпечити при перевезенні пасажирів та багажу виконання вимог Закону України „Про автомобільний транспорт", а також Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, інших нормативних актів, конкурентних умов, а також умов договору.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпорядження Березівського міського голови від 05.10.2012р. № 48/МР-2012 „Про створення комісії з перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста" на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України „Про автомобільний транспорт" було вирішено створити та затвердити склад комісії з перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста.
За поясненнями представників відповідача та Березівської міської ради, з моменту видання вказаного розпорядження комісія у затвердженому складі здійснювала перевірку дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на маршрутах загального користування, в результаті якої було виявлено систематичні порушення перевізником ОСОБА_6 умов перевезення на маршруті № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна". Зокрема, в процесі проведення перевірки комісією було складено акт від 24.10.2012р., із якого вбачається фіксація наступних порушень умов перевезення, які були допущені ОСОБА_6: водії перевізника на міському маршруті № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна" з пасажирів, які мають великий багаж, в тому числі ручні тачки, беруть плату в розмірі 3 грн., хоча рішенням виконавчого комітету Березівської міської ради від 25.03.2010р. № 03-59 передбачена вартість проїзду в розмірі 2 грн.; в період ремонтних робіт на залізничних коліях, внаслідок чого відбувалось затримання прибуття електропотягів на залізничну платформу 1214 км, підвіз пасажирів періодично не здійснювався; приблизно о 04:00 год. (четвертій годині ранку) водії даного перевізника здійснювали посадку пасажирів та відправлення навпроти кафе „Фламінго" в напрямі залізничної платформи 1214 км., дана територія належить с. Роздол, що суперечить схемі руху згідно з паспортом маршруту.
У зв'язку із виявленими значними та постійними порушенням з боку позивача умов перевезення на автобусному маршруті загального користування № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна", комісією було вирішено направити копію акту на розгляд виконавчого комітету Березівської міської ради із пропозицією припинення дії договору № 01/10 від 25.02.2010р.
В матеріалах справи наявний акт від 26.10.2012р., підписаний заступником Березівського міського голови, а також двома іншими працівниками ради, яким засвідчено факт відмови ОСОБА_6 від отримання акту від 24.10.2012р. перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста.
У відповідності до п.п. 2.2.8, 5.3 договору № 01/10 від 25.02.2010р. даний договір може бути розірваний Організатором в односторонньому порядку у разі порушення Перевізником умов договору, з обов'язковим попередженням Перевізника не пізніше за 15 діб до розірвання договору.
В подальшому, 25.10.2012р. виконавчим комітетом Березівської міської ради було прийнято рішення № 11-182 „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради", яким було взято до відома інформацію заступника міського голови стосовно стану роботи перевізників на території ради та за результатами заслуховування відповідної інформації було вирішено припинити дію договору № 01/10 від 25.02.2010р., укладеного із позивачем". Копію названого рішення разом із повідомленням про розірвання договору було направлено на адресу позивача.
ОСОБА_6 вважає, що рішення виконавчого комітету Березівської міської ради № 11-182 від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради", яким в односторонньому порядку було розірвано договір № 01/10 від 25.02.2010р., не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки було прийнято за відсутності будь-яких доказів порушення позивачем умов цієї угоди. У зв'язку із викладеним, позивач був змушений звернутись до суду із позовними вимогами про визнання названого рішення недійсним.
В той же час, виконавчий комітет Березівської міської ради та відповідна рада наголошують на наявності правових підстав для прийняття оспрюваного рішення та розірвання в односторонньому порядку договору № 01/10 від 25.02.2010р., укладеного із позивачем, оскільки останнім допускались систематичні порушення умов цієї угоди та на певний період фактично було зупинено надання послуг із перевезення населення.
Проаналізувавши зміст оскарженого рішення виконавчого комітету Березівської міської ради, господарський суд зазначає, що даний акт органу місцевого самоврядування є способом фіксації волевиявлення учасника цивільного обігу щодо припинення договірних відносин із своїм контрагентом.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст.ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.
Згідно з положеннями ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року N 2344-III (з наступними змінами та доповненнями; в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення; далі по тексту - Закон України „Про автомобільний транспорт") органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право зокрема достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці.
Як було зазначено вище по тексту рішення, у відповідності до п.п. 2.2.8, 5.3 договору № 01/10 від 25.02.2010р. даний договір може бути розірваний Організатором в односторонньому порядку у разі порушення Перевізником умов договору, з обов'язковим попередженням Перевізника не пізніше за 15 діб до розірвання договору.
З огляду на виникнення між сторонами по справі правовідносин, які виникли з питань перевезення пасажирів маршрутом загального користування, замовником яких виступала Березівська міська рада, а позивач, відповідно, перевізником, а також приймаючи до уваги зміст умов договору № 01/10 від 25.02.2010р. та вищенаведені положення закону суд зазначає, що Березівська міська рада як замовник послуг із перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування наділена повноваженнями на розірвання названого договору з підстав неналежного виконання перевізником власних зобов'язань.
Таким чином, питанням, дослідження якого має істотне та вирішальне значення для правильного вирішення спору по суті, є встановлення факту порушення ОСОБА_6 прийнятих на себе зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р., тобто визначення наявності реальної підстави для прийнятті відповідачем рішення про розірвання даного договору. При цьому, суд зазначає, що саме на відповідача як особу, яка вважала доведеним та встановленим факт порушення ОСОБА_6 власних зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р. при прийняття оскаржуваного рішення покладається тягар доказування суду даних обставин.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про автомобільний транспорт" органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.
Згідно з пп. 2 п. „б" ч. 1 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Таким чином, органи місцевого самоврядування вправі здійснювати перевірки дотримання підприємствами, задіяними для перевезення пасажирів маршрутами загального користування, умов договорів про надання цих послуг.
Згідно з п. 2.4.1 договору № 01/10 від 25.02.2010р. Перевізник зобов'язаний забезпечити при перевезенні пасажирів та багажу виконання вимог Закону України „Про автомобільний транспорт", а також Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, інших нормативних актів, конкурентних умов, а також умов договору.
Відповідно до ст. 34 Закону України „Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпорядження Березівського міського голови від 05.10.2012р. № 48/МР-2012 „Про створення комісії з перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста" на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України „Про автомобільний транспорт" було вирішено створити та затвердити склад комісії з перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста. Саме в процесі проведення цієї перевірки посадовими особами відповідача і було виявлено обставини, які, за їх переконанням, свідчили про порушення ОСОБА_6 договірних зобов'язань.
Так, на підтвердження факту порушення ОСОБА_6 власних зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р. виконавчим комітетом Березівської міської ради та відповідною радою було надано суду акт від 24.10.2012р. перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста, підписаний комісією з перевірки у складі, затвердженому розпорядженням Березівського міського голови від 05.10.2012р. № 48/МР-2012 „Про створення комісії з перевірки дотримання перевізниками режимів та графіків руху автобусів на території міста. Виходячи із змісту даного акту, відповідач та Березівська міська рада вважають викладені по тексту акту порушення графіку та маршруту руху автобусів та застосування перевізником провізної плати такими, що носять систематичний характер. При цьому, суд зазначає, що інформація в акті перевірки від 24.10.2012р., викладена в абстрактній формі, без конкретизації конкретного виявленого та зафіксованого факту порушення, номерів автобусів, водіїв, що допускали порушення, їх зв'язку із перевізником ОСОБА_6. В той же час, слід відзначити, що даний акт складено в односторонньому порядку, виключно представниками виконавчого комітету Березівської міської ради та відповідної ради, тобто заінтересованими особами.
В той же час в матеріалах справи наявний акт від 19.11.2012р. перевірки графіків руху автобусів на території м. Березівка, складений комісією Березівської міської ради у тому самому складі, що й акт перевірки від 24.10.2012р. Із акту від 19.11.2012р. вбачається, що о 09 год. 37 хв. на автобусній зупинці „1214 км" здійснювалась посадка пасажирів у автобус ПАЗ, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_6 В той же час, паспорт маршруту № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна" свідчить про те, що один із рейсів автобусів має розпочинатись о 09 год. 30 хв. шляхом їх відправлення із автобусної зупинки „Залізнична платформа 1214 км".
Даний акт навпаки свідчить про дотримання автобусом, який належить ОСОБА_6 графіку руху, що визначений паспортом маршруту.
Таким чином, вищезазначені акти перевірки, складені комісією виконавчого Березівської міської ради та міської ради, фактично суперечать один одному.
Більш того, слід зазначити, що акт перевірки від 24.10.2012р. містить застереження про те, що неназвані транспортні засоби, які були ідентифіковані як належні ОСОБА_6 автобуси, здійснювали посадку пасажирів не на території м. Березівка приблизно о 4 годині ранку. Суд зазначає, що паспортом маршруту № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна" взагалі не передбачено здійснення рейсів у зазначений час, тому такого роду „порушення" позивачем умов договору № 01/10 від 25.02.2010р. взагалі є надуманими та декларативними.
В сукупності наведені обставини свідчать про те, що акт перевірки від 24.10.2012р. не може вважатись належним доказом порушення ОСОБА_6 умов договору № 01/10 від 25.02.2010р..
Що стосується посилань Березівської міської ради та її виконавчого комітету на численні звернення та скарги громадян як докази порушення позивачем умов договору № 01/10 від 25.02.2010р., суд зазначає наступне.
Так, як свідчать надані відповідачем та Березівською міською радою матеріали, 23.03.2012р. водії, які перебували у трудових відносинах із ТОВ „ФАР", звернулись зокрема до Березівської районної адміністрації із зверненням, у яких наголошувалось на необхідності розрахунку із цими водіями за їхню працю та підкреслено, що ОСОБА_6 начебто „викрав" бюджетні кошти в сумі 700 000 грн. і використовує для перевезення старі автобуси, непридатні для перевезення пасажирів. Суд зазначає, що наведені у даному зверненні питання взагалі не підтверджені ніякими обґрунтованими доказами, більш того, у них не наголошується про неналежне виконання позивачем умов договору № 01/10 від 25.02.2010р.
20.09.2012р. до Березівської районної державної адміністрації надійшло звернення батьків школярів Березівського держлісгоспу (ЛМС), у яких вони наголошували на тому, що водії, задіяні у програмі „Шкільний автобус" не здійснюють підвезення школярів безпосередньо до ЛМС, у зв'язку з чим, останні мають долати небезпечну ділянку шляху пішки. Суд зазначає, що назване звернення взагалі не стосується питання забезпечення належного перевезення позивачем пасажирів за маршрутом № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна".
18.10.2012р. до Березіської райдержадміністрації надійшла заява ОСОБА_7, у якій наголошено на припиненні з 03.10.2012р. транспортного сполучення за маршрутом „Вокзал - Масив". Із відповіді на дане звернення вбачається, що перевезення за даним маршрутом здійснював ОСОБА_6 на підставі договору № 02/10 від 22.03.2010р. Тобто, в даному випадку заявницею не порушувалось питання щодо неналежного перевезення пасажирів за маршрутом № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна".
Що стосується відповіді на звернення ОСОБА_8, викладеної у листі Березівської райдержадміністрації від 17.12.2012р. № Ф-517, суд зазначає, що із названої відповіді не вбачається за можливе встановити, чи ставилось заявницею питання про неналежне виконання перевізником ОСОБА_6 своїх зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р. щодо маршруту загального користування № 1.
Надані відповідачем та Березівською міською радою депутатські запити депутата Березіської міської ради Галанової Л.В. із вимогами „навести порядок з перевезення пільгових категорій пасажирів рейсових автобусів Березівського району" не можуть бути прийняті господарським судом до уваги як докази порушення позивачем власних зобов'язань у спірних правовідносинах, оскільки ці запити не містять будь-якої конкретизації і викладені у абстрактній формі, тобто не можуть бути пов'язані із належним виконання ОСОБА_6 власних зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р.
Крім того, як свідчить виписка із журналу особистого прийому громадян Березівським міським головою, 24.10.2012р. останнім було проведено прийом громадянки ОСОБА_10 з питання роботи перевізників міста Березівка, облаштування зупинки біля школи № 2 та вартості проїзду від центру до переїзду 1214км. Як зазначено у журналі, порушене питання розглянуто на засіданні виконавчого комітету Березівської міської ради, з прийняттям рішення № 11-182 від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради". Проте, названий запис у журналі не може вважатись безумовним та беззаперечним доказом неналежного виконання ОСОБА_6 власних зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р., а суть звернення громадянки носить абстрактний характер.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Проаналізувавши докази, надані Березівською міською радою та її виконавчим комітетом, в їх сукупності, суд зазначає про відсутність належного документального підтвердження факту численних скарг громадян щодо неналежного виконання ОСОБА_6 власних зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р.
За таких обставин, господарський суд звертає увагу учасників процесу, що наявні у матеріалах справи докази, суперечливі за своїм змістом акти перевірки, складені в односторонньому порядку представниками виконавчого комітету Березівської міської ради та відповідної ради, тобто заінтересованими особами, звернення громадян до Березівської райдержадміністрації не можуть вважатись належними доказами, на підставі яких суд може встановити факт порушення позивачем власних зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р. щодо забезпечення перевезення пасажирів маршрутом загального користування № 1 „Залізнична платформа 1214 км - вул. Леніна".
В той же час, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача та Березівської міської ради на те, що відповідно до ст. 6 Закону України „Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 (з наступними змінами та доповненнями) факти порушення перевізником розкладу та маршруту руху, про наявність яких і наголошували Березівська міська рада та її виконавчий комітет, можуть бути встановлені в процесі проведення органами Укртрансінспекції рейдової перевірки, за результатами якої складаються відповідні документи, які можуть виступати належними доказами порушення перевізником на пасажирському маршруті загального користування договірних зобов'язань.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийнято виконавчим комітетом Березівської міської ради за відсутності належним чином оформлених доказів, підтверджуючих факт порушення позивачем зобов'язань за договором № 01/10 від 25.02.2010р., у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про незаконність рішення виконавчого комітету Березівської сільської ради від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради".
Незалежно від вищевикладеного, суд зазначає, що стороною за договором № 01/10 від 25.02.2010р., яка наділена правом на розірвання в односторонньому порядку цієї угоди у випадку порушення позивачем її умов, виступала Березівська міська рада. Проте рішення про розірвання договору, укладеного із позивачем, було прийнято виконавчим комітетом Березівської міської ради, що в будь-якому разі свідчить про незаконність прийняття останнім рішення з цього питання без подальшого його ухвалення саме міською радою.
Положеннями п. 10 ст. 59 вказаного Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для розірвання в односторонньому порядку договору 01/10 від 25.02.2010р., укладеного із позивачем, шляхом прийняття оскаржуваного рішення, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_6 та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсним рішення виконавчого комітету Березівської міської ради від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради".
З огляду на викладене, позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим рішення виконавчого комітету Березівської міської ради від 25.10.2012р. „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради" слід визнати недійсним відповідно до ст.ст. 1, 6, 7, 34 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року N 2344-III (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 11, 509, 610, 611, 626, 629, 651, 908, 915 ЦК України, ст.ст. 30, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування".
Судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1, 6, 7, 34 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року N 2344-III (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 11, 509, 610, 611, 626, 629, 651, 908, 915 ЦК України, ст.ст. 30, 59 Закону України „Про місцеве самоврядування", ст.ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-84 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області від 25.10.2012р. № 11-182 „Про стан роботи перевізників на території Березівської міської ради".
3. Стягнути з виконавчого комітету Березівської міської ради Одеської області /67300, Одеська область, м. Березівка, площа Генерала Плієва, 9/ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2/ судовий збір в сумі 1 073 грн. 00 коп. /одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 18.03.2013р.
Суддя С.П. Желєзна