Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 березня 2013 р. Справа №805/2101/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Гаджієвій Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги № Ф 7 від 04.02.2013 про стягнення боргу в розмірі 4 572,42 грн., -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги № Ф 7 від 04.02.2013 про стягнення боргу в розмірі 4 572,42 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 04.02.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області винесено вимогу про сплату боргу № Ф 7, якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управління вимагає від позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 572,42 грн. Позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 07.07.2011 №3609/VІ фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Оскільки позивач є пенсіонером за віком та отримує відповідно до закону пенсію, тому він вважає, що вимогу про сплату боргу винесено незаконно та необґрунтовано. З вказаних підстав просить задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, в обґрунтування заперечень зазначила, що позивачем подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, однак зазначену суму єдиного внеску позивач не сплатив. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, особи, які обрали спрощену систему оподаткування, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримають відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Умови призначення пенсії за віком встановлені ст. 26 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Позивач є отримувачем пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах (при неповному пільговому стажі за Списком № 2 зі зниженням пенсійного віку), та враховуючи вік позивача він є платником єдиного внеску, тому на нього не розповсюджуються норми ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у встановленому порядку Виконавчим комітетом Докучаєвської міської ради Донецької області 02.09.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в м. Докучаєвську Донецької області.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 180 від 09.09.2010 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пенсію за віком, у зв'язку з тим що він займав посаду на роботі, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
Зазначена обставина також підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 Серії НОМЕР_3, в якому зазначено вид пенсії - за віком, термін дії - довічно (а.с.8).
Відповідач - Управління Пенсійного фонду в м. Докучаєвську Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Як встановлено у судовому засіданні, 18.01.2013 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Управління Пенсійного фонду України в м.Докучаєвську Донецької області Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому він визначив суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4572,42 грн.
04.02.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області винесено вимогу про сплату боргу № Ф 7, за якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника, Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4 572,42 грн. (а.с.5).
11.02.2013 зазначену вимогу про сплату боргу отримано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про що свідчить особистий підпис в поштовому повідомленні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.
Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон - № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії за віком.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.
Суд зауважує, що відповідачем не заперечується факт неукладення із позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не можуть бути застосовані положення ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, тому що позивач не досяг 60-річного віку, та вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягненням особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними твердження відповідача на те, що на позивача не розповсюджуються положення ст. 4 Закону № 2464-VI. Як встановлено судом, позивач є пенсіонером, а той факт, що йому призначено пенсію на пільгових умовах не доводить наявність в нього обов'язку здійснювати сплату єдиного внеску до Пенсійного фонду. Суд зазначає, що на підставі статті 19 Конституції України відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен діяти лише на підставі законодавства. Нормами Закону № 2464-VI не передбачено обов'язку особи у разі, якщо їй була призначена пенсія на пільгових умовах, здійснювати сплату єдиного внеску. Також такого застереження не містять й інші норми вказаного Закону.
За таких обставин, Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області незаконно винесло вимогу про сплату боргу № Ф 7 від 04.02.2013, якою вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплатити суми недоїмки зі сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2012 року.
Враховуюче викладене, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області про скасування вимоги № Ф 7 від 04.02.2013 про стягнення боргу в розмірі 4572,42 грн. підлягає задоволенню, а вимога № Ф 7 від 04.02.2013 - скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2, 11, 17-20, 69-72, 94, 162, 163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області № Ф 7 від 04.02.2013 про стягнення боргу в розмірі 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 42 копійки.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 85740, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 21 березня 2013 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 25 березня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.