Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 березня 2013 р. Справа №805/2214/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 17 година 30 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
19 лютого 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області (далі - Позивач або УПФУ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області (далі - Відповідач або ВДВС), в якому просило суд:
- визнати неправомірною бездіяльність ВДВС з примусового виконання на користь УПФУ з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» 20-ти вимог про сплату боргу та 4-х виконавчих листів на загальну суму 943 411,13 грн.;
- зобов'язати ВДВС надати УПФУ постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами № 2а-36822/08, № 2а-23537/09, № 2а-26057/10, № 2а-4722/12;
- зобов'язати ВДВС надати УПФУ постанову про зведене виконавче провадження відносно Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» з визначенням реєстру стягувачів, сум та черговості їх погашення;
- зобов'язати ВДВС надати УПФУ за 2011-2012 роки суми коштів, що надійшли від Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку», та перелік їх розподілу;
- зобов'язати ВДВС відносно Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» здійснити всі необхідні заходи щодо примусового виконання виконавчих документів на користь УПФУ, в тому числі щодо звернення стягнення на майно та кошти (в тому числі на рахунки в банках) боржника.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що на примусовому виконанні у ВДВС перебувають виконавчі документи про стягнення з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» заборгованості на користь УПФУ, проте за 2011-2012 роки в результаті примусового виконання цих документів грошові кошти від боржника на користь Позивача не надходили. На погляд УПФУ, причиною цьому є бездіяльність ВДВС, яка полягає в наступному: Відповідачем накладений арешт на п'ять з одинадцяти рахунків боржника, не вжиті заходи щодо вилучення готівки, не накладений арешт на майно боржника тощо. 28 вересня 2012 року УПФУ звернулося на адресу начальника ВДВС із скаргою на бездіяльність державного виконавця, однак відповіді на цю скаргу не отримало.
В судовому засіданні 01 та 15 березня 2013 року представник Позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені в позовній заяві. Додатково пояснив, що під час провадження у справі № 805/2214/13-а Відповідач надав УПФУ постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими листами № 2а-36822/08, № 2а-23537/09, № 2а-26057/10, № 2а-4722/12, тому Позивач не наполягає на задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ВДВС надати УПФУ постанови про відкриття виконавчого провадження за цими виконавчими документами.
В судове засідання 18 березня 2013 року представник Позивача не з'явився, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.116).
01 березня 2013 року за допомогою факсимільного зв'язку ВДВС надав заперечення на адміністративний позов, в яких просив у задоволені вимог УПФУ відмовити повністю (а.с.49-51).
Відповідач зазначив, що на примусовому виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження № 35437625, у якому об'єднаний 71 виконавчий документ про стягнення коштів з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на загальну суму 1 236 459,55 грн. В рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем спрямовувалися запити до БТІ та ВРЕР м. Красноармійська, проте майно боржника виявлено не було. За інформацією ОДПІ м. Красноармійська на ім'я боржника відкрито чотири рахунки, два з яких в ПАТ «Укрсоцбанк» та два у філії ДО УП ПАТ «Державний ощадбанк України», на які 07 травня 2012 року накладено арешт. 22 червня 2012 року до ПАТ «Укрсоцбанк» надіслана вимога про списання коштів з рахунку боржника. Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2012 року по справі № 6/0529/100/2012 директора Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» ОСОБА_1 обмежено у праві виїзду за кордон із вилученням у неї закордонного паспорту. 20 вересня 2012 року вказана ухвала надіслана до Державної прикордонної служби України. 30 серпня 2012 року Красноармійським міжрайонним прокурором відмовлено у притягненні керівника боржника до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим 30 грудня 2012 року державний виконавець повторно звернувся до органів прокуратури з поданням про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, мотивоване великою завантаженістю державного виконавця, вирішення справи залишив на розсуд суду (а.с.67).
Приймаючи до уваги положення ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також скорочені строки розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, визначений ч.5 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Міський парк культури та відпочинку» (далі - КП або Боржник), ідентифікаційний код 02218984, зареєстроване у якості юридичної особи 16 липня 1997 року та, як слідує зі змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованого станом на 18 січня 2012 року, перебуває у стані припинення підприємницької діяльності (а.с.57).
На примусовому виконанні у ВДВС перебуває низка виконавчих проваджень, зокрема ВП № 21293893, ВП № 22058011, ВП № 24069456, ВП № 27151539, ВП № 26517804, ВП № 27881251, ВП № 27729805, ВП № 28526027, ВП № 28526027, ВП № 29201802, ВП № 22256503, ВП № 30289551, ВП № 30289551, ВП № 30797461, ВП № 30289648, ВП № 31505775, ВП № 35148212, ВП № 32407970, стягувачем за якими є УПФУ, боржником - КП, про що свідчать постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.7-16).
Судом встановлено, що УПФУ зверталося до ВДВС із заявами про примусове виконання виконавчих листів, виданих Донецьким окружним адміністративним судом у справах № 2а/0570/4722/2012, № 2а-36822/08/0570, № 2а-26057/10/0570, № 2а-23537/09/0570, про що свідчать листи Позивача від 03 серпня 2012 року № 12234/08/23, від 08 листопада 2012 року № 27616/08/23, від 21 грудня 2012 року № 20369/08/23, (а.с.18, 19, 23) та виконавчі листи, видані 19 липня 2012 року, 31 липня 2012 року, 24 лютого 2011 року, 03 грудня 2012 року (а.с.19, 21, 22, 24).
За вказаними виконавчими документами відкриті виконавчі провадження, що підтверджено постановами від 04 лютого 2013 року ВП № 36369514, від 16 листопада 2012 року ВП № 35226409, від 27 грудня 2012 року ВП № 35849712 та від 17 серпня 2012 року ВП № 33914995 (а.с.99-101).
12 березня 2010 року державним виконавцем винесена постанова про об'єднання у зведене виконавче провадження, згідно з якою у зведене виконавче провадження об'єднані вимога УПФУ від 05 травня 2009 року № 137 та наказ господарського суду Донецької області від 30 жовтня 2010 року № 35/254, наступні виконавчі документи про стягнення коштів з КП, які надходитимуть до ВДВС, вирішено приєднувати до зведеного виконавчого провадження (а.с.56).
На підставі даних облікової картки на зведене виконавче провадження № 35437625 встановлено, що у ньому об'єднаний 71 виконавчий документ, в тому числі виконавчі листи, видані судами в порядку цивільного та адміністративного судочинства, накази, видані в порядку господарського судочинства, а також виконавчі документи, видані іншими органами, стягувачами за якими є УПФУ, юридичні та фізичні особи, а також Держава, на загальну суму 1 289 511,78 грн. (а.с.102-110).
З метою встановлення майнового стану Боржника державним виконавцем надсилалися запити до обліково-реєстраційних установ.
Згідно з даними Відділу РЕР м. Красноармійська транспортні засоби за Боржником не зареєстровані, що вбачається з листа від 16 серпня 2012 року № 9/14-1720 (а.с.61).
За інформацією Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» кінотеатр «Мир», розташований за адресою: м. Красноармійськ, вул. 40 років Жовтня, 159, будівлі та споруди Парку культури та відпочинку «Ювілейний», розташованого в м-н Южний у м. Красноармійськ, Парк культури та відпочинку, який знаходиться за адресою: м. Красноармійськ, вул. Правди, 3а, перебувають у власності Територіальної громади в особі Красноармійської міської ради та на праві господарського відання належать КП, що вбачається з листа від 07 вересня 2012 року № 828 (а.с.31).
На запит державного виконавця, зроблений у виконавчому провадженні ВП № 34817420, Державною податковою службою України надані відомості про те, що на ім'я юридичної особи код ЄДРПОУ 02218984, тобто на ім'я КП, у банківських та інших фінансових установах відкриті наступні рахунки:
- № 26004250093590 у Донецькому ОФ ПАТ «Укрсоцбанк» м. Донецьк;
- № 26003193612001 у Красноармійській філії Приватбанку;
- № 35430001003582 у ГУ ДКСУ у Донецькій області;
- № 35439002003582 у ГУ ДКСУ у Донецькій області;
- № 26003250093591 у Донецькому ОФ ПАТ «Укрсоцбанк» м. Донецьк;
- № 26043300247939 у Філії Донецького обласного відділення УП АТОЩАД м. Донецька;
- № 26009300247939 у Філії Донецького обласного відділення УП АТОЩАД м. Донецька;
- № 26041301258 у Філії Красноармійського відділення АТОЩАД м. Красноармійська;
- № 26007301258 у Філії Красноармійського відділення АТОЩАД м. Красноармійська;
- № 26002000105665 у ПАТ «Укрсоцбанк»;
- № 26003000105664 у ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.32).
Постановою державного виконавця від 22 квітня 2010 року накладений арешт на рахунок боржника № 2607301258, відкритий у Красноармійському відділенні Ощадного банку України, в межах суми 52 217,23 грн. (а.с.52).
Постановою від 22 квітня 2010 року накладений арешт на рахунки боржника № 26003250093591 та № 26004250093590, відкриті у Донецькому ОФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Донецьк, в межах суми 52 217,23 грн. (а.с.53).
Постановою від 22 квітня 2010 року накладений арешт на рахунок боржника № 35430001003582, відкритий у ГУ ДКСУ у Донецькій області, в межах суми 52 217,23 грн. (а.с.53).
Постановою від 23 січня 2012 року, винесеною у виконавчому провадженні ВП № 30797461, накладений арешт на рахунок боржника № 26041301258, відкритий у філії Красноармійського відділення № 2863 ВАТ «Державний ощадний банк України», в межах суми 13 542,41 грн. (а.с.25).
Постановою від 07 травня 2012 року, винесеною у виконавчому провадженні ВП № 31539776, накладений арешт на рахунок боржника № 26009300247939, відкритий у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», в межах суми 69 385,66 грн. (а.с.26).
Постановою від 07 травня 2012 року, винесеною у виконавчому провадженні ВП № 31539501, накладений арешт на рахунок боржника № 26043300247939, відкритий у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», в межах суми 69 385,66 грн. (а.с.26).
Постановою від 07 травня 2012 року, винесеною у виконавчому провадженні ВП № 31539501, накладений арешт на рахунок боржника № 26002000105665, відкритий у ДФ АКБ «Укрсоцбанк», в межах суми 69 385,66 грн. (а.с.27).
Постановою від 07 травня 2012 року, винесеною у виконавчому провадженні ВП № 31539776, накладений арешт на рахунок боржника № 26003000105664, відкритий у ДФ АКБ «Укрсоцбанк», в межах суми 69 385,66 грн. (а.с.27).
Як вбачається зі змісту повідомлень банківських установ, постанови державного виконавця про арешт коштів боржника прийняті до виконання, проте грошові кошти, достатні для виконання виконавчих документів, на них відсутні (а.с.64-66а). Рахунок № 26043300247939, відкритий у Територіальному відокремленому безбалансовому відділенні № 10004/0218 ПАТ «Державний ощадний банк України» є спеціальним, оскільки відповідно до п.11 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» страхові кошти зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до Закону (а.с.66).
20 вересня 2012 року на адресу Державної прикордонної служби України Відповідачем надіслана ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2012 року по справі № 6/0529/100/2012 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 - директора КП з вилученням у неї закордонного паспорту (а.с.55).
Крім того, у зв'язку із невчиненням боржником дій, спрямованих на виконання виконавчих документів, державний виконавець звертався до Красноармійського міжрайонного прокурора з поданням про притягнення до кримінальної відповідальності директора КП, про що свідчить подання від 03 грудня 2012 року 1130/13/04-30 (а.с.58-59).
28 вересня 2012 року УПФУ звернулося до начальника ВДВС із скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просило вжити необхідні заходи щодо стягнення заборгованості з КП (а.с.28-29).
11 грудня 2012 року посадові особи УПФУ ознайомилися з матеріалами виконавчого провадження, за результатами ознайомлення складний протокол, підписаний державним виконавцем (а.с.33).
01 березня 2013 року факсимільним зв'язком Відповідач надав низку документів (а.с.49-68) із зведеного виконавчого провадження № 35437625, якість яких, з огляду на положення ст.ст.69, 70,79 Кодексу адміністративного судочинства України, виключала можливість їх прийняття як допустимих доказів щодо предмету доказування у справі.
У зв'язку з цим 01 березня 2013 року судом постановлена ухвала про витребування доказів, яку Відповідач виконав частково.
З огляду на те, що фактичні обставини, про які свідчать вказані документи, сторонами визнавалися, відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважав їх доведеними.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких дій Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, в рамках зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з КП здійснюється примусове виконання виконавчих документів, виданих судами різних юрисдикцій, а також виконавчих документів, виданих іншими органами; адміністративний позов поданий УПФУ, яке є стягувачем у виконавчому провадженні, що, з огляду на положення п.п.2-3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», викладеної в редакції постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 з доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року № 10, зумовлює висновок про те, що адміністративну справу № 805/2214/13-а належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з урахуванням особливостей, встановлених ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Ч.ч.1-3 ст.3 Закону № 202/98-ВР визначено, що органами державної виконавчої служби є, зокрема, міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, які є юридичними особами.
Ч.2 ст.4 Закону № 202/98-ВР містить правову норму, відповідно до якої державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.
Системний аналіз вищезгаданих положень Законів № 202/98-ВР та № 606, а також п.7 ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить, що ВДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Наведені норми свідчать, що державний виконавець зобов'язаний забезпечити реальне виконання виконавчого документа шляхом своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчих дій.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з положеннями ст.32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Порядок звернення стягнення на кошти боржника визначений ст.52 Закону № 606, яка передбачає наступне. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.33 Закону № 606 у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Згідно з п.п.4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Судом встановлено, що на запит державного виконавця Державною податковою службою України надані відомості про те, що на ім'я Боржника у банківських та інших фінансових установах відкрито одинадцять рахунків, арешт накладено кошти КП, які перебувають на дев'яти з них, проте Відповідачем не доведено, що державним виконавцем було накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунку № 26003193612001 у Красноармійській філії Приватбанку та № 35439002003582 у ГУ ДКСУ у Донецькій області. Докази на підтвердження того, що ці рахунки, є рахунками з спеціальним режимом використання суду також не надані.
Арешт на дев'ять рахунків КП накладався у межах сум, що підлягають стягненню за окремими виконавчими документами без урахування сум стягнення за іншими виконавчими документами, що перебувають на примусовому виконанні в рамках зведеного виконавчого провадження.
В порушення вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, ВДВС не надано доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживалися заходи, спрямовані з'ясування питання щодо виявлення та вилучення у Боржника готівкових коштів.
Таким чином, твердження Позивача про допущену державним виконавцем бездіяльність, яка виявилася у не накладенні арешту на кошти КП на всіх рахунках цього підприємства в межах сум стягнення, а також у невжитті заходів щодо виявленні та вилучення у Боржника готівки, знайшло підтвердження під час судового розгляду, тому вимоги УПФУ про визнання неправомірною бездіяльності ВДВС у цій частині підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.25 Закону № 606 державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Ч.5 ст.25 Закону № 606 на державного виконавця покладений обов'язок надіслати копію постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Судом встановлено, що УПФУ зверталося до ВДВС із заявами про примусове виконання виконавчих листів, виданих у справах № 2а/0570/4722/2012, № 2а-36822/08/0570, № 2а-26057/10/0570, № 2а-23537/09/0570, про що свідчать листи Позивача від 03 серпня 2012 року № 12234/08/23, від 08 листопада 2012 року № 27616/08/23, від 21 грудня 2012 року № 20369/08/23.
За вказаними виконавчими документами відкриті виконавчі провадження: від 04 лютого 2013 року ВП № 36369514, від 16 листопада 2012 року ВП № 35226409, від 27 грудня 2012 року ВП № 35849712 та від 17 серпня 2012 року ВП № 33914995.
Однак УПФУ отримало копії вказаних постанов про відкриття вказаних виконавчих проваджень лише під час розгляду цієї справи, докази своєчасного надіслання цих постанов на адресу Позивача Відповідачем не надані, що зумовлює висновок про допущення державним виконавцем бездіяльності, яка виявилася у несвоєчасному виконанні вимог ч.5 ст.25 Закону № 606.
Позивач вбачає бездіяльність державного виконавця у невжитті заходів щодо арешту майна Боржника, а саме кінотеатру «Мир» та парків культури і відпочинку.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне відзначити наступне.
Порядок накладення арешту і вилучення майна боржника визначений ст.57 Закону № 606. Аналіз правових норм, що містяться у цій статті, свідчить, що арешт накладається на майно, яке належить боржнику.
Судом встановлено, що кінотеатр «Мир», будівлі та споруди Парку культури та відпочинку «Ювілейний», Парк культури та відпочинку по вул. Правди, 3а, є власністю Територіальної громади м. Красноармійськ в особі Красноармійської міської ради, тобто на це майно не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями КП, тому вимоги УПФУ в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.82 Закону № 606 рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, що передбачено ч.8 ст.82 Закону № 606.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2012 року УПФУ зверталося до ВДВС зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, проте Відповідачем не доведено, що ця скарга була розглянута у встановленому Законом № 606 порядку та про результати її розгляду було повідомлено скаржника.
Вимоги про зобов'язання ВДВС надати УПФУ постанову про зведене виконавче провадження відносно КП з визначенням реєстру стягувачів, сум та черговості їх погашення; надати Позивачу за 2011-2012 роки суми коштів, що надійшли від Боржника та перелік їх розподілу задоволенню не підлягають, оскільки Закон № 606 не зобов'язує державного виконавця з власної ініціативи надавати такі відомості стягувачу.
На погляду суду, в цьому контексті захист інтересів стягувача забезпечений правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, яке передбачено ч.1 ст.12 Закону № 606.
УПФУ не доведено, що ним були вжиті заходи, спрямовані на ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, однак йому було відмовлено в реалізації цього права, тому в цій частині відсутнє порушене право Позивача, яке б підлягало судовому захисту.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки сторонами не були понесені судові витрати, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають присудженню жодній із сторін.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, яка виявилася у не накладенні арешту на кошти Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на всіх рахунках цього підприємства, відкритих в банківських та інших фінансових установах, в межах сум стягнення; у невжитті заходів щодо виявленні та вилучення у Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» готівкових коштів; у несвоєчасному наданні Управлінню Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області постанов про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2013 року ВП № 36369514, від 16 листопада 2012 року ВП № 35226409, від 27 грудня 2012 року ВП № 35849712 та від 17 серпня 2012 року ВП № 33914995; у ненаданні постанови, прийнятої за результатами розгляду скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 28 вересня 2012 року на бездіяльність державного виконавця.
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії, спрямовані за забезпечення повного виконання виконавчих документів про стягнення з Комунального підприємства «Міський парк культури та відпочинку» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області суми боргу, об'єднаних у зведеному виконавчому провадженні № 35437625.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 18 березня 2013 року.
6. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
7. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
8. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.