Справа № 2а/0270/5349/12
Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
19 березня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
представника апелянта Герасименка Дмитра Анатолійовича
представника позивача Тишківського Сергія Леонідовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будімідж" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
У листопаді 2012 року Приватне підприємство "Будімідж"(надалі - ПП "Будімідж", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою від 26.12.2012 року Вінницький окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного їх з'ясування і, як наслідок, невірного вирішення та прийняття необґрунтованої постанови.
У ході судового засідання представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, надав пояснення, аналогічні доводам, зазначеним у скарзі.
Представник позивача під час судового розгляду апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у жовтні 2012 року працівниками державної податкової інспекції проведено позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності та повноти нарахування Приватним підприємством "Будімідж" сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ФОП ОСОБА_4 за серпень 2010 року, ТОВ "Асгільдія" за жовтень 2011 року та ТОВ "СВН-Антарекс" за червень 2012 року.
За її результатами складено Акт №2539/22-02/30957686 від 18 жовтня 2012 року.
Перевіркою виявлено та відображено в Акті, зокрема, порушення Підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого платником занижено податок на додану вартість всього в сумі 122602 грн., у тому числі за серпень 2010 року на 11214 грн., жовтень 2011 року 28053 грн., за червень 2012 року на 83335 грн.
Дані висновки зроблені у зв'язку з невизнанням податковим органом сум податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за рахунок фінансових операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг у вказаних вище контрагентів, які Вінницька ОДПІ вважає безтоварними.
На підставі акта перевірки 09.11.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0001772310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122602 грн. основного платежу та 30651 грн. штрафних санкцій.
Позивач, вважаючи прийняте рішення неправомірним, скористався правом на оскарження, звернувшись до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача підтверджується сукупністю необхідних документів, а тому твердження податкового органу щодо порушень позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправним.
Так, окружний суд визнав помилковими і такими, що не відповідають дійсності, доводи відповідача щодо непідтвердженості фактів поставки товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, вчинення вказаних правочинів без мети настання реальних наслідків.
Колегія суддів погоджується із такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, у результаті виконання умов договору купівлі-продажу №10 від 30.07.2010 року ПП "Будімідж" придбано у ФОП ОСОБА_4 вугільну продукцію.
Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.
Згідно із п.п.7.4.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент спірних відносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Фактичне отримання товару за вказаним договором купівлі-продажу та подальше його використання у господарській діяльності позивача підтверджується наявними у матеріалах справи специфікаціями, видатковими та податковими накладними, рахунком-фактурою, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю. Остання надана позивачем з метою доведення факту використання придбаного у ФОП ОСОБА_4 вугілля задля випалювання цегли.
Вказані докази були досліджені судом першої інстанції, на їх підставі яких ним зроблено обґрунтований висновок щодо реальності здійснення господарських операцій, наявності при цьому у платника податку господарської мети, та правомірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо ненадання у повному обсязі документів на підтвердження фактів транспортування та відвантаження товару, які б, на його переконання, засвідчили їх реальність. Так, відсутність документів на транспортне перевезення обумовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Встановлено, що позивач сформував податковий кредит також за результатами господарських операцій з ТОВ "Асгільдія" та ТОВ "СВН-Антарекс", які заперечуються податковим органом.
Колегія суддів не приймає до уваги доводів апелянта щодо порушень податкової дисципліни, вчинених вказаними контрагентами позивача.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що у ході перевірок зазначених товариств констатовано відсутність необхідних умов для ведення останніми господарської діяльності (не виявлено основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів тощо). На додаток, Вінницька ОДПІ зазначає, що директор, що одночасно виступає засновником та головним бухгалтером ТОВ "Асгільдія", заперечив свою причетність до діяльності даного товариства.
Однак, на час укладення та виконання договорів зазначені контрагенти були діючими господарюючими суб'єктами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, та платниками податку на додану вартість. Факти отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаних підприємств повною мірою досліджені судом першої інстанції та відображені в оскаржуваній постанові суду. А виписані первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам, що ставляться до них Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій та не може свідчити про наявність підстав для висновків про фіктивність усіх правочинів, які вчинялися юридичними особами - ТОВ "Асгільдія" та ТОВ "СВН-Антарекс".
Відтак, твердження відповідача про бажання позивача незаконно отримати економічну вигоду унаслідок зазначених правовідносин ґрунтується на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін договорів протиправного умислу при укладенні та виконанні угод, апелянтом не доведено.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум, сплачених ПП "Будімідж", у зв'язку із придбанням товарно-матеріальних цінностей та послуг у ТОВ "Асгільдія" та ТОВ "СВН-Антарекс".
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано скасував прийняте Вінницькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0001772310, як протиправне, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують його висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що окружний суд при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 26 березня 2013 року .
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович