Справа: № 2а/1008/445/12 (1008/3252/12) Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.В., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
21 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2, Військової частини А 0704 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Військової частини А 0704, за участю третьої особи - ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Військової частини А 0704 (далі - Відповідачів) у якому просив визнати дії ВЧ 0704 незаконними та зобов'язати виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі десятирічного грошового забезпечення померлого сина ОСОБА_5 та зобов'язати виплатити компенсацію в розмірі 2 635, 34грн.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач та позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що син позивача ОСОБА_5 та третьої особи ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А 0704.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 30.07.2010р. ВРАЦС Васильківського МРУЮ Київської області, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 817 від 03.09.2010р. захворювання старшого сержанта ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, гострий геморагичний панкреонекроз, що став відповідно до лікарняного свідоцтва про смерть № 200 від 30.07.2010р. і свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 30 липня 2010 року ВРАЦС Васильківського МРУЮ Київської області, причиною його смерті 29 липня 2010 року, - «Захворювання та причина смерті, ТАК пов'язані з проходженням військової служби».
Відповідно до довідки військової частини А 0704 від 05.10.2010р. № 47 на одержання грошової компенсації замість речового майна старшого сержанта ОСОБА_5, вбачається, що її розмір становить 2 635 грн. 34 коп.
10.11.2011р. військовою частиною А 0704 відповідно до п. 7 Порядку від 28 травня 2008 року № 499, направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги батькам військовослужбовця військової частини А 0704 ОСОБА_5, який помер під час виконання обов'язків військової служби.
Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.11.2011р. № 248/3/6/173 повернуто військовій частині А 0704 документи, надіслані для виплати одноразової грошової допомоги сім'ї померлого старшого сержанта ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що члени його сім'ї не мають права на отримання вказаної допомоги.
Обґрунтовуючи відмову у виплаті спірної грошової допомоги сім'ї померлого, Департамент фінансів Міністерства оборони України послався на те, що причина смерті ОСОБА_5 відповідно до витягу з протоколу № 817 від 03.09.2010р. засідання Центральної військово-лікарської комісії, пов'язана з проходженням військової служби, а відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ця допомога виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця тільки під час виконання ним обов'язків військової служби.
Приймаючи рішення про часткове задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмовляючи у виплаті одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця діяв на підставі та у межах наділених повноважень, а вимога позову про зобов'язання виплатити грошову компенсацію замість речового майна є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що відповідно до висновку Центральної військово-лікарської комісії від 03.09.2010р. захворювання, яке стало причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_5 пов'язано з проходженням військової служби, а не з виконанням обов'язків військової служби, суд погоджується з рішенням Департаменту Фінансів Міністерства оборони України щодо відсутності у позивача права на передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Пунктом 2 статті 9-1 зазначеного Закону передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VІ пункт 2 статті 9-1 Закону виключено. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни внесенні підпунктом 3 пункту 67 визнано такими, що не відповідають Конституції України
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України пункт 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є діючим та підлягає виконанню.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, викладені в апеляційних скаргах, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Військової частини А 0704 - залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 25.03.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.