Справа: № 2а-14821/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
21 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України, Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту про зобов'язання надати достовірну, точну та повну інформацію за інформаційними запитом, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України, Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту (далі - Відповідачів) у якому просив зобов'язати відповідачів надати мені достовірну, точну та повну інформацію за інформаційними запитами від 14.09.2012р., 22.09.2012р., 01.10.2012р. 05.10.2012р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач 14.09.2012р., 22.09.2012р., 01.10.2012р., 05.10.2012р. звертався до Голови Комісії з реорганізації науково-дослідних установ Міністерства надзвичайних ситуацій із запитами на інформацію, щодо яких просив у строк, визначений статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», надати достовірну, точну та повну інформацію про те, хто (прізвище, ім'я, по батькові) і в яких розмірах (окремо по кожному виду нарахування) отримував кошти, котрі у 2008, 2009, 2010, 2011 р.р. були виділені на виплату «разової премії», матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань особовому складу (атестованим працівникам) Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України.
Листами від 21.09.2012р. № 93/16-1805, від 28.09.2012р. № 93/16-1833, № 08.10.2012р. № 93/16-1905, від 12.10.2012р. № 93/16-1943 позивачу було надано відповіді на звернення, з яких вбачалось, що атестовані працівники інституту, які отримували через бухгалтерію установи «разові премії», матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, не мали статусу фізичних осіб - розпорядників бюджетних коштів в розумінні п.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на всі надіслані позивачем запити відповідачами було надано вичерпні відповіді з додаванням копій розрахунково-платіжних відомостей і роз'ясненням, про те, що нарахування індексації заробітної плати позивачу, як і іншим атестованим співробітникам інституту проводилась у межах фінансування, тому дійшов висновку про правомірність та законність дій відповідачів щодо забезпечення наданні відповідей на запитувану інформацію.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 та 5 ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Відповідно до ст. 20 Закону № 2939 встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 32 Конституції України встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частина друга статті 21 Закону України «Про інформацію» передбачає, що конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Таким чином, інформація щодо фізичної особи, в тому числі щодо відомостей та/або даних про відносини немайнового та майнового характеру є інформацією з обмеженим доступом, а саме конфіденційною інформацією, та може поширюватися за її згодою або в інших випадках визначених законом.
У зв'язку з вище викладеним, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що зважаючи на те, що відповідач надав листами відповіді на запити в межах дозволених вимогами чинним законодавством по суті заданих питань, то підстави для задоволення вимог адміністративного позову відсутні.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 25.03.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.