Ухвала від 22.03.2013 по справі 911/997/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16. тел. 235-24-26

УХВАЛА

"22" березня 2013 р. Справа № 911/997/13

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали

за позовом Кагарлицького районного споживчого товариства, ідентифікаційний код: 30334741, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 5,

до відповідача-1 - Київської обласної спілки споживчих товариств, ідентифікаційний код: 01753776, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 21,

та відповідача-2 - Київської регіональної спілки споживчої кооперації, ідентифікаційний код: 31924756, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 21,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тимошенко Федір Петрович, місце проживання: 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, 19, кв. 62,

про визнання недійсною постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Кагарлицького районного споживчого товариства до Київської обласної спілки споживчих товариств та Київської регіональної спілки споживчої кооперації про визнання недійсною постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств та визнання права власності за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тимошенка Федора Петровича, порушена ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2013 року.

Одночасно з позовною заявою Позивачем через відділ діловодства господарського суду Київської області подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 22.03.2012 року б/№ (вх. №972 від 22.03.2013 року), в якій Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову, а саме - накласти арешт на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку, який розташований за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 15-А та складається з наступних будівель та споруд: магазин під літ. «А», склад під літ. «А1», котельня під літ. «Б», контора під літ. «В», вагова під літ. «Г», магазин «М'ясо» під літ. «Д», шинок під літ. «Ж», магазин «Хліб» під літ. «З», автогараж під літ. «з1», лабораторія під літ. «К», навіс під літ. «г», туалет під літ. «Л», ворота під літ. «h», паркан під літ. «h1», паркан під літ. «h2», ворота під літ. «h3», ворота під літ. «h4».

Свою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову Позивач обґрунтовує тим, що вказаний цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку належить Позивачу - Кагарлицькому районному споживчому товариству на праві власності на підставі рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 12.06.2002 року за №50, що підтверджено свідоцтвом про право власності від 05.07.2002 року, яке зареєстроване 05.07.2002 року Кагарлицьким БТІ в реєстровій книзі №2 за реєстраційним номером 241 та Державним актом на право постійного користування землею серії КВ від 25.04.1995 року, який зареєстрований за №4, та як зазначає Позивач, вказане рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради є чинним та в судовому порядку не скасованим. Факт наявності у Кагарлицького районного споживчого товариства права власності на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку Позивач також підтверджує рішенням господарського суду Київської області від 22.10.2002 року у справі №271/4-02, постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.05.2008 року та Вищого господарського суду України від 24.09.2008 року у справі №375/12-04/8.

В той же час, як вказує Позивач, постановою правління Київської обласної споживчої спілки товариств від 12.03.2002 року за №5, п. 1 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою від 20.05.2003 №6, п. 1) прийнято рішення про передачу до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, зокрема вказаний цілісний майновий комплекс був переданий до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації згідно з актом передачі-приймання основних засобів Київської облспоживспілки на баланс в статутний фонд, як власність Київської облспоживспілки від 08.07.2003 року №10.

Крім цього Позивач зазначає, що Київська регіональна спілка споживчої кооперації здійснює спроби оформити на третіх осіб право власності на об'єкти нерухомого майна цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, зокрема, 27.12.2012 року Ржищівським міським судом Київської області було винесено ухвалу про затвердження мирової угоди у справі №1020/724/12 за позовом Тимошенка Ф.П. до Київської регіональної спілки споживчої кооперації, Калініченко Т.В. про стягнення грошових коштів та за умовами вказаної мирової угоди Київська регіональна спілка споживчої кооперації в рахунок погашення заборгованості Калініченко Т.В. перед Тимошенком Ф.П. на підставі договору позики від 13.12.2012 року №2, передає Тимошенку Ф.П. у власність вказаний цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку.

При цьому, як заявляє Позивач, у зв'язку з тим, що вказані об'єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку належать Позивачу на праві власності, заявлені заходи забезпечення позову не порушать жодних прав та охоронюваних законом інтересів Київської регіональної спілки споживчої кооперації чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, як вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів та є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову необхідно враховувати викладене в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16 та Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову».

Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16, за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 у п. п. 1.1. «Про деякі питання практики забезпечення позову» передбачено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Дослідивши заяву Позивача від 22.03.2012 року б/№ (вх. №972 від 22.03.2013 року) про вжиття заходів до забезпечення позову з доданими до неї доказами, суд приходить до висновку, що Позивачем доведено за допомогою належних та допустимих доказів факт здійснення Відповідачем-2 спроб відчужити об'єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, які належать Позивачу на праві власності, на користь третіх осіб, що в свою чергу вказує на те, що у разі невжиття відповідних заходів, в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Враховуючи співвідношення інтересу Позивача про захист якого просить заявник з наслідками відчуження Відповідачем-2 цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, суд вважає, що заходи по забезпеченню позову, які вимагаються Позивачем відповідають вимогам, на забезпечення яких вимагається його вживання, а тому є адекватними заходами; заходи по забезпеченню позову, про вжиття яких просить заявник співрозмірні із заявленими Позивачем вимогами.

Оцінивши обґрунтованість доводів Позивача щодо необхідності вжиття заходів по забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, та інших критеріїв, суд встановив, що подані докази свідчать про те, що Відповідач-2 має намір відчужити об'єкти нерухомості цілісного майнового комплексу Кагарлицького ринку, які належать Позивачу на праві власності, на користь третіх осіб та враховуючи ту обставину, що невжиття судом заходів по забезпеченню позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, суд вважає, що заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 року за №16, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Кагарлицького районного споживчого товариства (ідентифікаційний код: 30334741, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 5) від 22.03.2013 року б/№ (вх. №972 від 22.03.2013 року) про вжиття заходів до забезпечення позову, - задовольнити.

2. З метою забезпечення позову накласти арешт на цілісний майновий комплекс Кагарлицького ринку, який належить Кагарлицькому районному споживчому товариству (ідентифікаційний код: 30334741, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 5) на праві власності та розташований за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 15-А та складається з наступних будівель та споруд: магазин під літ. «А», склад під літ. «А1», котельня під літ. «Б», контора під літ. «В», вагова під літ. «Г», магазин «М'ясо» під літ. «Д», шинок під літ. «Ж», магазин «Хліб» під літ. «З», автогараж під літ. «з1», лабораторія під літ. «К», навіс під літ. «г», туалет під літ. «Л», ворота під літ. «h», паркан під літ. «h1», паркан під літ. «h2», ворота під літ. «h3», ворота під літ. «h4».

4. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 22 березня 2013 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

5. Строк пред'явлення ухвали господарського суду Київської області від 22 березня 2013 року у справі №911/997/13 про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить один рік, тобто до 22 березня 2014 року або до моменту її скасування в порядку, встановленому ст. 68 Господарського процесуального кодексу України.

6. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Київської області про вжиття заходів до забезпечення позову від 22.03.2013 року у справі №911/997/13 є Позивач - Кагарлицьке районне споживче товариство (ідентифікаційний код: 30334741, місцезнаходження: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, пл. Незалежності, 5).

Боржником-1 у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Київської області про вжиття заходів до забезпечення позову від 22.03.2013 року у справі №911/997/13 є Відповідач-1 - Київська обласна спілка споживчих товариств (ідентифікаційний код: 01753776, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 21).

Боржником-2 у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду Київської області про вжиття заходів до забезпечення позову від 22.03.2013 року у справі №911/997/13 є Відповідач-2 - Київська регіональна спілка споживчої кооперації (ідентифікаційний код: 31924756, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 21).

7. Ухвалу надіслати Відділу ДВС Кагарлицького районного управління юстиції (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комсомольська, 13а); копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Попередній документ
30133747
Наступний документ
30133749
Інформація про рішення:
№ рішення: 30133748
№ справи: 911/997/13
Дата рішення: 22.03.2013
Дата публікації: 25.03.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності