Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 295/52/13-к
Стаття ст.ст.2365, 2366 КПК України (1960 року)
10 березня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Шеніна П.О.
суддів: Мельничук Н.М., Крижанівського В.В.
з участю прокурора Козачука А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора прокуратури Житомирського району Пшевлоцького О.Й. на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2, -
Проти ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу і висунуто обвинувачення в незаконному зберіганні і переміщенні 1112 дисків для лазерних систем зчитування формату „DVD" на суму 51 152 грн. 22.08.2010 року на території Житомирського р-ну. Також у незаконному переміщенні дисків в смт. Брусилів у березні-квітні 2010 року і реалізацію 1 диску за 25 грн. Окрім того, в повторному незаконному зберіганні 111 дисків на суму 5060 грн. в смт. Брусилів 19.09.2010 року і реалізацію диску за 25 грн. Справа судами розглядалась неодноразово.
Зазначеною постановою Богунського райсуду м. Житомира строк на оскарження постанови ст. слідчого СВ Житомирського РВ Федорчука В.О. від 24 жовтня 2012 року про закриття кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 203-1 КК України, у зв'язку з декриміналізацією - був поновлений, а саму постанову ст. слідчого - скасовано. Кримінальну справу повернуто у СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області для відновлення слідства.
Згідно постанови Богунського райсуду м. Житомира, підставою для скасування постанови про закриття кримінальної справи у зв'язку з декриміналізацією щодо ОСОБА_2 було те, що дане рішення прийнято без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин. Не враховані неодноразові судові рішення по даній справі у частині необхідності правильно встановлення статусу ОСОБА_2 /даних про його особу, тобто чи є він суб'єктом інкримінованого злочину, чи ні/.
На постанову суду прокурором, який брав участь у розгляді справи в суді 1-ої інстанції, подана апеляція, де йшлося про скасування ніби-то неправильного судового рішення, із залишенням скарги ОСОБА_2 без розгляду.
Колегія суддів, вивчивши справу, залишила апеляцію прокурора без задоволення з наступних міркувань.
Як видно з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2, дана справа судами різного рівня розглядалась неодноразово. Вона також неодноразово направлялась прокурору або органу досудового слідства для організації додаткового досудового слідства або відновлення слідства, з вказівками щодо виконання конкретних доручень.
Відповідно до матеріалів справи, вироком Житомирського райсуду від 07.10.2011 року ОСОБА_2 було визнано винним за ст. 203-1 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК України - 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування.
06.12.2011 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області вищевказаний вирок райсуду від 07.10.2011 року було скасовано, а кримінальну справу направлено прокурору для організації додаткового розслідування. Апеляційний суд указав на те, що досудовим слідством та судом 1-ої інстанції не перевірено доводів ОСОБА_2 про те, що він не є власником вилучених у нього дисків для лазерних систем зчитування інформації, також - з якою метою він перевозив дані диски у власному автомобілі, не встановлено дійсну вартість контрафактної продукції, чи був він виробником та реалізатором даної продукції, чи порушив він авторські права. Крім цього, не встановлено особу засудженого, тобто чи він є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 203-1 КК України (т.2, а.с. 96-99).
У подальшому постановами Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня та 25 вересня 2012 року були скасовані аналогічні постанови того ж слідчого про закриття кримінальної справи у зв'язку з декриміналізацією від 04 лютого та 24 квітня 2012 року. Підставами для їх скасування стало те, що досудовим слідством не проведено всебічної перевірки, не враховано всіх фактичних обставин події, не надано належної оцінки даних для закриття кримінальної справи у зв'язку з декриміналізацією, не виконано вимоги ст. 214 КПК України 1960 року і не мотивовано достатніми відомостями про ОСОБА_2, чи він є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 203-1 КК України. Крім цього, досудовим слідством не враховано вимоги ухвали апеляційного суду Житомирської області від 06.12.2011 року про аналогічне /щодо суб'єкту злочину, т.2 а.с. 118,132/.
24.10.2012 року тим же слідчим кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_2, черговий раз закрито у зв'язку з декриміналізацією з тих же підстав і з той же мотивацією (т.2, а.с. 134-137).
Вивченням колегією суддів апеляційного суду матеріалів кримінальної справи, на підставі яких ст. слідчим була винесена постанова, встановлено, що його рішення прийнято без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин. Причому ст. слідчий СВ Житомирського РВ УМВС знову дійшов до помилкового висновку щодо особи, тобто статусу ОСОБА_2. У постанові зазначено, що відповідно до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування», суб'єкт незаконного виробництва, експорту та імпорту таких дисків є спеціальний.
Однак суб'єкт злочину, пов'язаного з незаконним зберіганням, реалізацією та переміщенням таких дисків, може бути як юридичною, так і фізичною особою, тому на думку ст. слідчого, він може бути як спеціальний, так і загальний. ОСОБА_2 як платник податків у ДПІ м. Житомира не зареєстрований, однак незаконну підприємницьку діяльність здійснював. Тому, за змістом постанови, ОСОБА_2 є загальним суб'єктом даного злочину.
Між тим, суб'єктом злочину, передбаченого ст. 203-1 КК України, є службова особа суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи, або фізична особа - підприємець, який здійснює таку діяльність. Наведене розуміння суб'єкта злочину ґрунтується на тому, що встановлюючи зміст ознак вказаного складу злочину, перевагу слід віддавати спеціальним законодавчим актам, що регулюють відповідний різновид господарської діяльності. Спеціальні законодавчі акти щодо вказаних відносин регулюються, окрім вищезазначеного, Законами України «Про авторське право і суміжні права», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про розповсюдження примірників аудіо - візуальних творів, фонограм, комп'ютерних програм, баз даних» та іншими.
Як визнала колегія суддів апеляційного суду, висновок, викладений у черговій постанові ст. слідчого від 24.10.2012 року, є передчасний і неправильний. Не виконані неодноразові вказівки судових інстанцій: апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2011 року та Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня та 25 вересня 2012 року. Зокрема, зміст постанови ст. слідчого не містить переконливих аргументів та доводів відносно того, що ОСОБА_2 є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 203-1 КК України. Ст. слідчий без належного обгрунтування своєї позиції і помилково вважає ОСОБА_2 загальним суб'єктом даного злочину, тобто звичайною фізичною особою, яка без реєстрації у ДПІ здійснювала підприємницьку діяльність. Між тим, така
особа раніше могла бути притягнута до кримінальної відповідальності не за ст. 203-1 ч.1 КК, а за ч.1 ст. 202 КК України в редакції від 25.12.2008 року. Однак, останню статтю виключено із КК Законом України від 15.11.2011 року.
Таким чином, на даний час орган досудового слідства не з'ясував, чи є ОСОБА_2 суб'єктом злочину і якого.
За таких обставин, суд 1-ої інстанції прийняв вірне і обгрунтоване рішення про скасування постанови ст. слідчого від 24 жовтня 2012 року, у зв'язку з чим справу повернув у СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області для відновлення слідства.
Підстави для скасування законного судового рішення за мотивами, викладеними в апеляції прокурора, відсутні.
Для запобігання тяганини при досудовому розслідуванні даної кримінальної справи і невиправданих витрат часу на її судовий розгляд, а також прийняття відповідних мір реагування, колегія суддів вважає необхідним про викладене довести до відома начальника СУ УМВС України в Житомирській області.
На підставі наведеного, керуючись ст. 380 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Про наведені факти довести до відома начальника слідчого управління УМВС України в Житомирській області для реагування.
Про прийняті міри повідомити апеляційний суд Житомирської області протягом 1 місяця.
Окрема ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 1 місяця с моменту її проголошення.
Судді: