Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0617/16339/12 Головуючий у 1-й інст. Кулініч Я.В.
Категорія 67 Доповідач Забродський М. І.
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Забродського М.І.
суддів: Трояновської Г.С., Миніч Т.І.
з участю секретаря
судового засідання Ямкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 лютого 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту укладення угоди купівлі-продажу, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на частину будинку,-
У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив встановити факт укладення 25 березня 2012 року між ним і ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, визнати дійсним цей договір та визнати за ним право власності на1/2 частини будинку.
В обґрунтування позову зазначав, що 25 березня 2012 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу цієї частини будинку, яка належала їй на праві приватної власності за що він сплатив 10 000 грн.
В підтвердження зазначеного договору вона надала розписку про отримані кошти і до 01 травня 2012 року зобов'язувалася нотаріально посвідчити договір купівлі. Проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Брат померлої ОСОБА_3, який прийняв спадщину, не заперечує факту укладення зазначеної угоди та не претендує на вказаний будинок. Проте для нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу необхідно визнання судом її дійсною.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 12 лютого 2013 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні його вимог.
В апеляційній скарзі він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Посилається на те, що районним судом було порушено норми процесуального та матеріального права, висновки суду є передчасними та не відповідають дійсності.
Зокрема, районним судом не врахований факт домовленості з усіх істотних умов договору купівлі-продажу належної ОСОБА_4 частини будинку. Ним виконані умови договору та сплачено кошти, зроблений ремонт у будинку та проживає в ньому.
Судом не надано належної оцінки розписці, про те що 25 березня 2012 року ОСОБА_4 продала йому належну їй на праві власності частину будинку та отримала гроші.
Крім того, районним судом не враховано те, що відповідач ОСОБА_3 визнав вимоги позивача та не заперечував щодо їх задоволення.
Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що визнання його вимог відповідачем суперечить вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Статтею 220 ЦК України передбачено, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Пленум Верховного Суду України у п. 13 Постанови №9 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним" роз'яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, якій підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 25 березня 2012 року ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_2 10 тис. грн. за продану належну на праві власності їй частину будинку АДРЕСА_1. Намірів про нотаріальне оформлення цієї частини будинку розписка не містить.
ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла, що стверджується копією свідоцтва про її смерть. На час написання розписки та отримання грошей ОСОБА_4 не була власником проданої нею частини спірного будинку, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав, що у задоволенні такого позову слід відмовити, оскільки такий договір купівлі-продажу відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України не може бути визнаний дійсним, а відтак він є неукладеним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність його рішення не впливають. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий: Судді: