88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а
20.03.2013 Справа № 5008/559/2012
Розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району, на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району
За участі третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Спільного Малого будівельно-монтажного підприємства „Енергомонтаж" , м. Ужгород
До відповідача Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород
Про стягнення 132936,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи
Головуючий суддя Якимчук Л.М.
За участі представників сторін:
Від скаржника (позивача) - Радь І.І., представник по дов. від 20.04.2012;
Від органу ДВС - не з'явився;
Від відповідача (боржника) - Попович А.А., представник по дов. від 19.06.2012.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги, зазначені у скарзі та доповненнях до неї.
Зазначає, що орган державної виконавчої служби не здійснює жодних виконавчих дій для виконання рішення у справі №5008/559/2012, чим порушує права та законні інтереси стягувача.
З огляду на викладене та керуючись ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, представник скаржника просить суд визнати протиправною бездіяльність міського відділу ДВС Ужгородського МУЮ щодо непроведеного розподілу стягнутих з боржника сум та зобов'язати його здійснити виконавчі дії по перерахуванню на користь кредитора 132936,00 грн.
Представник міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у судовому засіданні 13.03.2013 заперечив проти задоволення скарги у повному обсязі з підстав, наведених у письмових запереченнях на скаргу.
Зазначає, що у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника №5008/977/2012, державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 05.03.2013, відтак жодні дії по виконанню судового рішення у справі №5008/559/2012 не провадяться у відповідності до ст.ст. 37, 39 Закону України „Про виконавче провадження". Тому, вважає скаргу необґрунтованою, безпідставною, та просить суд відмовити у її задоволенні.
Представник відповідача подав до суду клопотання від 13.03.2013 про залишення даної скарги без розгляду, у зв'язку з ненаправленням на адресу відповідача копії скарги та доданих до неї матеріалів.
По суті скарги зазначив, що закон забороняє вчиняти будь-які виконавчі дії під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, тому орган ДВС правомірно не вчиняє дій по виконанню наказу у справі №5008/559/2012.
Представник скаржника заперечив проти таких доводів представника державної виконавчої служби, а також відповідача (боржника) з підстав, наведених у додаткових поясненнях по суті скарги від 18.03.2013.
Вказує, що у п.8 ч.1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження не підлягає зупиненню у випадку його перебування на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.
Вивчивши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників скаржника, боржника та міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, суд
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.09.2012 у справі №5008/559/2012, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012, задоволено позов ТОВ „Транскарпатбуд" та стягнуто з Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття" суму 132936,00 грн.., а також 2658,72 грн. у відшкодування витрат по оплаті судового збору.
На виконання вказаних судових актів господарським судом видано наказ №5008/559/2012 від 10.01.2013, у зв'язку з пред'явленням якого до виконання (заява від 21.02.2013 міститься у матеріалах справи), міським відділом державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження (Постанова державного виконавця від 01.03.2013 міститься у матеріалах справи) та надано боржнику строк самостійно виконати рішення суду у строк до 08.03.2013.
Дванадцятого березня 2013 року заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції приєднано виконавче провадження по виконанню наказу №5008/559/2012 до зведеного виконавчого провадження, де боржником виступає Публічне акціонерне товариство „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття".
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.10.2012 у справі №5008/977/2012 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Готельно-туристичний комплекс „Інтурист-Закарпаття. Пунктом 6 вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, зокрема, зупинено виконання боржником грошових зобов'язань до закінчення провадження у справі.
На підставі вказаної ухвали суду заступником начальника міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції 05.03.2013 винесено Постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №5008/559/2012.
Проаналізувавши чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Після порушення справи про банкрутство щодо боржника діє спеціальний правовий режим, який встановлюється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, з цього моменту усі правовідносини щодо боржника повинні відбуватись згідно порядку, визначеного вказаним Законом, у зв'язку з чим справа про банкрутство має пріоритет перед іншими провадженнями стосовно боржника, у тому числі й виконавчим провадженням.
Відповідно до статті 1 Закону термін "мораторій на задоволення вимог кредиторів" (далі - мораторій) визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до положень статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство Пленумом Верховного Суду України у постанові від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснено, що дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи (п. 40).
Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить про те, що все майно боржника у справі про банкрутство включається до складу конкурсної (ліквідаційної) маси, право розпоряджатися якою належить господарському суду, арбітражному керуючому та комітету кредиторів. Отже, дії інших судів, посадових осіб відносно майна боржника, повинні узгоджуватись з діями суду, який розглядає справу про банкрутство.
Згідно ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.
Відповідно до п. 8 ст. 37 цього ж Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Згідно ст. 39 цього ж Закону, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 37 цього ж Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього ж Закону - до закінчення строку дії значених обставин.
Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
У даному випадку, матеріалами справи підтверджено:
- дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" з 30.10.2012 (28.02.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів);
- перебування виконавчого провадження по виконанню наказу №5008/559/2012 на стадії зупинення у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника.
Закон забороняє під час провадження у справі про банкрутство індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, яке входить до конкурсної маси, як такого, що порушує права і законні інтереси інших кредиторів та учасників провадження у справі про банкрутство і суперечить встановленому законом спеціальному регулюванню.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 5 статті 39 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець вправі поновити виконавче провадження тільки після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи положення вказаних нормативно-правових актів, а також наявність діючого мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", правомірно зупинене у зв'язку з цим виконавче провадження, відсутність підстав для його поновлення, суд не вбачає правових підстав для визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби незаконною.
Доводи скаржника про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу №5008/559/2012 у зв'язку з його перебуванням на стадії розподілу стягнутих коштів, належить відхилити, оскільки скаржник не довів належними та допустимими доказами, що вказані кошти стягнуті органами виконавчої служби у примусовому порядку, з обставин справи навпаки вбачається, що кошти у сумі 482854,86 грн. перераховані на депозитний рахунок органу ДВС добровільно.
Крім того, суд бере до уваги, що ухвалою господарського суду Закарпатської області у справі №5008/486/2011 від 18.03.2013 кошти у сумі 482854,86 грн., добровільно сплачені боржником під час дії мораторію, повернуті з депозитного рахунку органу державної виконавчої служби.
Клопотання відповідача про залишення скарги без розгляду належить відхилити, з огляду на подання скаржником доказів надіслання відповідачу матеріалів скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", суд
1. У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Транскарпатбуд", с. Ляхівці Ужгородського району, на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород, відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її винесення.
Суддя Л. М. Якимчук