Справа №751/1151/13- ц
Провадження №2/751/382/2013
Рішення
Іменем України
12 березня 2013 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.
при секретарі Мельникова Н. С., Лящинська М. В.
за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
представник органу опіки і піклування Попович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки і піклування Новозаводської районної у м. Чернігові ради, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини -
06.02.2013 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1, стягнути на її користь аліменти на її утримання в твердій грошовій в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою трьохрічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття. Заявлені позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем зареєструвала шлюб 25.09.2009 року. Спільне життя з відповідачем не склалось, починаючи з грудня 2012 року проживають з відповідачем окремо, спільне господарство не ведеться. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Зазначає, що неодноразові спроби збереження сім'ї як з її боку так і з боку відповідача успіхом не завершилися, в сім'ї часто виникають сварки та суперечки з суттєво важливих питань, втрачені почуття взаємоповаги та взаєморозуміння. Посилається, що відповідач інколи надавав допомогу на її утримання і утримання неповнолітньої дитини, а останнім часом добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, уваги дитині не приділяє. Вважає, що, оскільки, місце проживання доньки зареєстровано за адресою проживання і реєстрації відповідача, необхідно визначити місце проживання дитини разом з матір'ю.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Проти розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини він не заперечував. Стосовно стягнення аліментів, то він визнає позовні вимоги частково, зокрема, він згоден на сплату аліментів в розмірі 400 грн. на утримання їх спільної дитини, але не згоден утримувати позивачку, вказавши, що позбавлений такої можливості, оскільки на даний момент не працює і не має доходів, які б дозволяли йому утримувати її.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Новозаводської районної у місті Чернігові ради при вирішенні питання про розірвання шлюбу і стягнення аліментів покладався на розсуд суду, щодо визначення місця проживання дитини разом з матір'ю не заперечував і вважав за доцільне.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 25 вересня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1791 (а.с.5). Фактично припинили шлюбні стосунки з грудня 2012 року.
Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що примирення сторін не можливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити як інтересам сторін, так і інтересам малолітньої дитини, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Стаття 27 «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.ІХ.1991року та положення «Декларації прав дитини» регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
За умов частини першої та третьої ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
На час розгляду справи домовленості між батьками з приводу участі відповідача в утриманні дитини не досягнуто, а отже аліменти підлягають стягненню в судовому порядку в силу ст. 181 Сімейного Кодексу України.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Судом встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_6 проживає разом з позивачкою, яка приймає безпосередню участь в утриманні та вихованні дитини.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, добровільно відповідач матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини не надає.
Відповідно до довідки про доходи № 237 від 11.03.2013 року, виданої ТОВ «Альянс-маркет», загальна сума доходу позивача за останні шість місяців становить 8533,22 грн. (а.с.26).
Згідно наданої відповідачем копії трудової книжки, він був звільнений 18.06.2012 року з ТОВ «Ватес» і на даний час записи про працевлаштування у трудовій книжці відсутні (а.с.29-39).
Відповідно до закону батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Позивач відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надала суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки в розмірі 1000 грн. щомісяця. Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Враховуючи спільний обов'язок батьків щодо матеріального утримання дитини, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає, що за необхідне, відповідно до ст.ст. 84, 182, 183 Сімейного кодексу України, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі 450 грн. щомісячно.
Відповідно до ч. 2, 4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Також і в разі розірвання шлюбу, має право на утримання дружина, з якою проживає дитина, згідно ч. 6 ст. 84 СК України.
З пояснень відповідача і наданих ним доказів вбачається, що ОСОБА_3 є працездатною особою, будь-яких обмежень медичного характеру виконання трудових обов'язків не має, на даний час шукає роботу, дані обставини свідчать, що ОСОБА_3 не позбавлений можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Враховуючи, що на даний час відповідач не має стабільного доходу, а також те, що позивач працює, виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років в розмірі 150 грн. щомісячно. В задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ЦПК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Малолітня ОСОБА_6, згідно довідки № 13/1474 від 11.03.2013 року, виданої головою вуличного комітету № 13, проживає, але не зареєстрована з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 (а.с.25).
В матеріалах справи наявний акт обстеження умов проживання від 12.03.2013 року, складений головним спеціалістом служби у справах дітей Новозаводської районної у м. Чернігові ради Попович І.М., в якому зазначено, що при з'ясуванні умов проживання малолітньої ОСОБА_6 встановлено, що для дитини створені всі умови для нормального розвитку та відпочинку (а.с.28).
Відповідач у судовому засіданні також не заперечував проти проживання дитини з матір'ю.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати, які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також у відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, в розмірі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 367 ЦПК України, ч. 2, 4 ст. 84, ст.ст.104, 105, 110, 112,180-183, 191 Сімейного Кодексу України , суд -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини - задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 25 вересня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 1791 - розірвати.
Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити «ОСОБА_1».
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір»ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Чернігів, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 450 (чотириста п»ятдесят) грн. щомісячно, починаючи з 05.02.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Чернігів, на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 150 (сто п»ятдесят) грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 05.02.2013 року.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення в частині стягнення одномісячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області, через Новозаводський районний суд м. Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів проголошення рішення.
Суддя Новозаводського
районного суду міста Чернігова І. В. Цибенко