Постанова
Іменем України
07 грудня 2006 року
Справа № 2-23/1163.1-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Градової О.Г.,
Горошко Н.П.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача Рибалко Юрій Леонідович, довіреність № 6515/9/10 від 05.04.06; відповідача Дем'янович Костянтин Сергійович, довіреність № б/н від 11.09.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 10.10.2006 у справі №2-23/1163.1-2006
за позовом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
до Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" (вул. Промислова, 21/2,Сімферополь,95000)
про звернення стягнення на активи в сумі 61148,98 грн.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономної Республіці Крим звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» про звернення стягнення на активи в сумі 61148,98 грн. боргу з прибуткового податку на підставі пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 11 статті 10 Закону України«Про державну податкову службу в Україні»
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у позові відмовлено.
При прийняття рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем самостійно не визначалася сума податкового зобов'язання по прибутковому податку. Така заборгованість по прибутковому податку не була визначена як податкове зобов'язання відповідача і рішенням керівника податкового органу, тому заборгованість по прибутковому податку в сумі 61148,98 грн. не є податковим зобов'язання відповідача, і тим більше податковим боргом.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим оскаржує рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.
Так, на думку податкового органу у порушення вимог статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 року, позивач не перерахував до бюджету суми утриманого податку із виплачених доходів громадянам, що у відповідності до статті 19 вищеназваного Декрету позивач був зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходів громадян та надавати відповідні відомості податковим органам.
Висновки суду першої інстанції про те ,що податкове зобов'язання позивачем не узгоджене, відповідач вважає помилковими, оскільки позивачем надані податковому органу розрахунки нарахованого та утриманого прибуткового податку з доходів громадян.
Доводи позивача також мотивовані іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, котрі не мають значення до розгляду справи.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає підлягаючою задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позову у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» прибутковий податок із доходів громадян віднесений до складу загальнодержавних податків.
Нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності та фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, котрі здійснюють виплати доходів (стаття 9, 19 Декрету кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»).
Строки перерахування податку до бюджету встановлені частиною 1 статті 10 вищеназваного Декрету.
Відповідно до частини 3 статті 12 Декрету, підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів, зобов'язані протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надіслати до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.
Сторони не заперечують факт подачі відповідачем податковому органу даних розрахунків у перевіряємому періоді.
Розмір заборгованості з утриманого, але не перерахованого до бюджету податку підтверджується актом перевірки відповідача № 230/17 від 22.07.2003р. (аркуш справи 149), а також розрахунками повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість по прибутковому податку не узгоджена, не відповідає дійсності.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000 року податковим зобов'язанням вважається зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 вказаного Закону України податковим боргом визнається податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачено у встановлений строк.
Підпункт 3.2.1 статті 3 3акону України № 2181-Ш не позбавляє заборгованість по прибутковому податку статусу податкового боргу.
Права податкових органів на звернення до суду з позовами про примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу передбачені підпунктом 2.3.1. статті 2, підпунктом 3.1.1 статті 3 вказаного вище Закону України. При цьому законодавець не передбачив необхідною умовою для такого звернення направлення платнику податків першої та другої податкових вимог.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 3 статті 198, 199, пунктами 3, 4 статті 202, статтями 205,207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі 32-23/1163.1-2006 скасувати.
3. Позов задовольнити.
4. Стягнути із Приватного підприємства «Сервісна компанія«Комфорт» (95000, АР Крим ,м. Сімферополь, вул.. Бородіна 16; 95000, АР Крим , м. Сімферополь, вул. Промислов,21) за рахунок його активів на користь місцевого бюджету 61148,98 грн. заборгованості по прибутковому податку.
5. Стягнути з Приватного підприємства «Сервісна компанія«Комфорт» (95000, АР Крим ,м. Сімферополь, вул.. Бородіна 16; 95000, АР Крим , м. Сімферополь, вул. Промислов,21) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 611,50 грн.
6. Видачу виконавчих листів доручи господарському суду Автономної Республіки Крим.
Постанова суду набирає законної сили із дня оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі місяця.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді О.Г. Градова
Н.П. Горошко