Рішення від 14.03.2013 по справі 1328/2-2950/12

Справа № 1328/2-2950/12 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/370/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.

Категорія: 48

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого - судді Курій Н.М.,

суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.,

за секретаря Данилик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою цього ж суду від 23.05.2021 року провадження у справі про стягнення аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрито відповідно до ч.1 п.2 т.205 ЦПК України.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4 навчається за кошти державного бюджету, а ОСОБА_5, перебуває на неповному державному забезпеченні, то апелянт не несе витрати пов'язані з навчанням дітей.

Апелянт стверджує, що суд помилково взяв до уваги твердження відповідача, що в нього на утриманні перебуває мати - пенсіонер.

Апелянт також зазначає, що відповідач не є призначений опікуном чи піклувальником, а мати відповідача отримує пенсію, а тому не перебуває на утриманні відповідача.

Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги про стягнення з відповідача 500 грн. аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно, починаючи з 29 березня 2012 року на період її навчання на денній формі у Львівському професійному ліцеї побутового обслуговування, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років, задовольнити.

Сторони в судове засідання 14 березня 2013 року не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України (а.с.59), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались, тому розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, беручи до уваги пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні 17 січня 2013 року, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 16.02.1991 року, мають двох повнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між сторонами розірвано 30.11.2000 року, діти проживають та зареєстровані за місцем проживання та реєстрації їх матері- позивачки по справі.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 25.11.2010 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 200 грн. щомісячно на період її навчання, але не більше, ніж до досягнення нею 23-х років.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період її навчання, суд виходив з того, що суду не представлено жодних доказів про можливість відповідача матеріально утримувати повнолітню дочку, оскільки він тимчасово не працює, доходів не має та періодично надає матеріальну допомогу добровільно.

Проте, з висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вбачається із довідки Львівського професійного ліцею побутового обслуговування від 20.12.2011 року № 302, ОСОБА_5 навчається у зазначеному ліцеї на денній формі навчання в період з 01.09.2010 року по 30.06.2013 року, перебуває на неповному державному забезпеченні, відтак, потребує матеріальної допомоги від батьків на період її навчання. Та обставина, що відповідач тимчасового не працює, не може бути підставою для відмови у наданні дочці матеріальної допомоги, оскільки останній є працездатним і не надав жодних доказів у підтвердження неспроможності влаштуватися на роботу та отримувати певні доходи. Крім того, як встановлено матеріалами справи, за рішеннями суду відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей і надає таку на повнолітню дочку ОСОБА_4 в розмірі 200 грн. щомісячно на період навчання останньої.

В судовому засіданні 17 січня 2013 року відповідач ОСОБА_3 підтвердив, що має можливість надавати матеріальну допомогу і повнолітній дочці ОСОБА_5 в розмірі 200 грн. щомісячно на період її навчання, тому не заперечував проти часткового задоволення позовних вимог.

Відтак, з урахуванням встановленого, колегія суддів доходить висновку про спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 200 грн. щомісячно на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, яка потребує такої допомоги.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.316, ст.317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 23 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошового утримання на період навчання дочки ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, 1965 року народження, аліменти в користь ОСОБА_2, 1969 року народження, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 200 (двісті) грн. щомісячно, починаючи з 29 березня 2012 року на період її навчання на денній формі у Львівському професійному ліцеї побутового обслуговування, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскарженим шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
30065239
Наступний документ
30065241
Інформація про рішення:
№ рішення: 30065240
№ справи: 1328/2-2950/12
Дата рішення: 14.03.2013
Дата публікації: 21.03.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів