м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
05.12.2006 року Справа № 14/470пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Єжової С.С.
Парамонової Т.Ф.
секретар
судового засідання: Антонова І.В.
за участю представників:
від позивача: -Ракітін О.В., старший державний податковий
інспектор Кремінського відділення Рубіжанської
ОДПІ, дов. №1746-10-11 від 16.03.06;
від відповідача: -повноважний представник не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової
інспекції Луганської області, м. Рубіжне
Луганської області;
на рішення
господарського суду Луганської області
від 13.10.06
по справі №14/470пн (суддя -Лісовицький Є.А.)
за позовом: Рубіжанської об'єднаної державної податкової
інспекції Луганської області, м. Рубіжне
Луганської області;
до відповідача: Державного підприємства “Кремінське
лісомисливське господарство», м. Кремінна
Луганської області;
про визнання права власності
Із матеріалів даної справи, в тому числі довідки головного управління статистики у Луганській області від 20.09.06 №13-48/3553 вбачається, що назвою відповідача є -Державне підприємство “Кремінське лісомисливське господарство», м. Кремінна Луганської області, яку і слід вважати належною.
У вересні 2006 року Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області, м. Рубіжне Луганської області (далі за текстом - позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою №5749/10-14 від 28.08.06 про визнання за державою в особі позивача права власності на знахідку -лісопродукцію: ділову деревину у кількості 16,42м3 та дров'яну деревину у кількості 24,58м3, виявлену 19.01.06 на території Державного підприємства “Кремінське лісомисливське господарство», м. Кремінна Луганської області (далі за текстом - відповідач).
Рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.06 по справі №14/470пн у задоволенні позову відмовлено з мотивів, що позивач перевищив свої повноваження, надані йому законом.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.06 по справі №14/470пн, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №7060-10-14 від 25.10.06, в якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою позивач посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального права, зокрема, Закону України “Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 №509-ХІІ та Цивільного кодексу України.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу позивача до Луганського апеляційного господарського суду не подав, його повноважний представник у судове засідання не прибув, хоча обидві стороні у справі були повідомлені апеляційною інстанцією про час та місце проведення засідання суду, яке відбулося 05.12.06, належним чином, що також підтверджується матеріалами даної справи.
Згідно зі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України» розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.11.06 для розгляду апеляційної скарги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №7060-10-14 від 25.10.06 на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.06 по справі №14/470пн була призначена судова колегія у складі: головуючий суддя -Бойченко К.І., суддя -Єжова С.С., суддя -Парамонова Т.Ф.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції, 19.01.06 в ході перевірки Сєвєродонецьким відділом податкової міліції УПМ ДПА в Луганській області на території Державного підприємства “Кремінське лісомисливське господарство», яке знаходиться за адресою: вул. Хвойна, 1, м. Кремінна, Кремінський район Луганської області, була виявлена лісопродукція: ділова деревина кількістю 16,42 м3 та вартістю 4088 грн. 58 коп.; дров'яна деревина кількістю 24,58м3 та вартістю 2064 грн. 72 коп., всього на загальну суму 6153 грн. 30 коп.
Згідно довідки Державного підприємства “Кремінське лісомисливське господарство» за №045 від 19.01.06 зазначена лісопродукція на балансі підприємства не значиться та власник невідомий.
На запит позивача до Кремінської міської ради від 16.08.06 №2335/10 про встановлення власника або іншої особи, яка має право вимагати повернення знайденої лісопродукції, була отримана відповідь №206/2-9 від 16.08.06, що власник або інша особа, яка має право вимагати повернення вищевказаної лісопродукції, до Кремінської міської ради не звертались.
Позивач вважає, що виявлена лісопродукція є знахідкою і просить визнати право власності держави в своїй особі на цю знахідку.
Відповідно до приписів ст. 337 Цивільного кодексу України знахідка -це загублена власником або іншою особою річ.
Стаття 338 Цивільного кодексу України визначає порядок набуття права власності на знахідку.
Як вбачається із матеріалів даної справи, лісопродукцію виявлено підрозділом позивача у січні 2006 року.
Відповідно до ст. 338 Цивільного кодексу України особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заявлення про знахідку міліції або органу місцевого самоврядування, якщо:
1) не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
2) власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявить на свої права на річ особі, яка її знайшла, міліції або органові місцевого самоврядування.
Позивач звернувся до органу місцевого самоврядування листом №2335/10 від 16.08.06, про що свідчить відповідь Кремінської міської ради №206/2-9 від 16.08.06 за підписом міського голови.
Про знахідку вищевказаної лісопродукції Сєвєродонецький відділ податкової міліції УПМ ДПА в Луганській області повідомив Кремінську міську раду листом №181/18/26-5 від 20.01.06.
Враховуючи приписи ст. 338 Цивільного кодексу України встановлення права власності на знахідку в судовому порядку не передбачено, оскільки в цій статті визначено, що особа, яка знайшла знахідку, набуває права власності за умовами, визначеними в цій статті.
Державне підприємство “Кремінське лісомисливське господарство», м. Кремінна Луганської області, необґрунтовано вказано в позовній заяві у якості відповідача, оскільки це підприємство не оспорює відсутність свого права на знайдену позивачем лісопродукцію і не оспорює право позивача на цю знахідку.
Крім того, позивач по даній справі не може бути визнаний власником лісопродукції, оскільки згідно діючого законодавства відсутні відповідні повноваження стосовно звернення з таким позовом від імені держави.
Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. п. 11, 12 ст. 10 зазначеного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.
До суду зазначені державні податкові інспекції можуть звертатися лише з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач перевищив свої повноваження, надані йому законом, оскільки, ніяким законодавчим актом не передбачено передачу у власність знахідки органу державної податкової інспекції як представнику держави.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Луганської області по даній справі прийнято рішення від 13.10.06, яке відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування цього рішення.
За таких обставин, оскаржуване рішення залишається без змін, а апеляційна скарга позивача -без задоволення.
У судовому засіданні за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1.Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, м. Рубіжне Луганської області, від 25.10.06 №7060-10-14 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Луганської області від 13.10.06 по справі №14/470пн залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя С.С. Єжова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Помічник судді Н.О. Полковнікова
Надруковано 5 примірників:
1-до справи;
2-позивачу (заявнику скарги) -Рубіжанській об'єднаній ДПІ, за адресою: вул. Менделєєва, буд. 14-б, м. Рубіжне Луганської області, 93000;
3-відповідачу -Державному підприємству “Кремінське лісомисливське господарство», за адресою: вул. Хвойна, 1, м. Кремінна Луганської області, 92900;
4-місцевому господарському суду Луганської області;
5-до наряду ЛАГС.