Справа №1-307/08
2 грудня 2008 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградскої області
в складі : головуючого Попової Н.І.
при секретарі Зеленській Т.В
с участю прокурора Устянцева С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , освіта ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючої АДРЕСА_1 , а зареєстрованої по АДРЕСА_2 , раніше не судима,-
за ч. 1 ст. 122 КК України,-
Підсудна ОСОБА_1 скоїла умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, за наступних обставин.
25 липня 2008 року близько 19 год.30 хвил. ОСОБА_1 , маючи умисел на нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень та реалізуючи його, знаходячись у дворі власного домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході виниклої сварки з ОСОБА_2 , яка прийшла до неї щоб забрати свою матір ОСОБА_3 , дерев'яною палкою нанесла їй один удар по лівій руці, в результаті чого заподіяла ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому діафіза лівої ліктєвої кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1 винною себе в інкримінованому їй діянні визнала себе частково і пояснила суду, що дійсно 25 липня 2008 року вона була за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 і до неї прийшла ОСОБА_3 , з якою вона вживала спиртні напої через деякий час прийшла ОСОБА_2 - донька ОСОБА_3 і почала сваритися зі своєю матір'ю і почали її бити. Вона зробила їй зауваження, після чого ОСОБА_3 схватила її за волосся, а вона у відповідь на це взяла палицю ОСОБА_3 і вдарила нею ОСОБА_2 по руці. Після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 пішли з її двору до себе додому.
2
Вважає, що удар палицею вона нанесла ОСОБА_2 по руці захищаючись від її нападів.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудною ОСОБА_1 , її вина в повному обсязі пред'явленого їй обвинувачення встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілої, свідка та матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 25 липня 2008 року вона зайшла на подвір'я будинку, де живе ОСОБА_1 , щоб забрати свою матір ОСОБА_3 Коли вона зайшла у двір, то побачила, що ОСОБА_1 і її матір вживають спиртні напої, в зв'язку з чим вона попросила матір піти з нею додому, але вона відмовилась.Після чого ОСОБА_4 почала висловлюватись нецензурною лайкою і між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 забрала з рук її матері палицю і нанесла нею удар по її лівій руці. В зв'язку з чим вона зверталась в лікарню і була на амбулаторному лікуванні. Рука була у гіпсу три місяці, вона не могла виконувати домашню роботу, а тому вважає, що їй була причинена моральна шкода, яку вона оцінює в 1000 грн. і просить стягнути з підсудної, а матеріальної шкоди вона не понесла, а тому і відмовляється від її стягнення з підсудної.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона 25 липня 2008 року була за місцем проживання ОСОБА_1 , де також була ОСОБА_3 . Через деякий час прийшла ОСОБА_2 - донька ОСОБА_3 і почала з нею сваритися. В ході сварки ОСОБА_2 схватила ОСОБА_1 за волосся і вона вже не пам'ятає чи наносила підсудна удар палицею потерпілій.
Із висновку судово-медичної експертизи /а.с.21-26/ видно, що у ОСОБА_2 мали місце ушкодження у вигляді закритого перелому лівої кістки зі зміщенням кісткових фрагментів. Дане тілесне ушкодження виникло від впливу тупих предметів, по давності утворення можуть відноситись до 25 липня 2008 року та відносяться до категорії середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Дане тілесне ушкодження могло утворитися від удару дерев'яною палицею в область предпліччя і від не менш як одного травматичного впливу. Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження, його виникнення в результаті падіння з висоти власного росту виключається.
Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудна ОСОБА_1 винна у скоєнні умисного середньої тяжкості ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а тому її дії правильно кваліфіковано органами досудового слідства за ч.1 ст.122 КК України.
Суд не може прийняти доводи підсудної, що вона захищалася від нападів потерпілої за достовірні, поскільки вони нічим об'єктивно не підтверджені в судовому засіданні, а навпаки спростовується цілим рядом доказів, досліджених в суді.
Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_5 , яка не пам'ятає, що ОСОБА_1 наносила удар палицею по руці потерпілої, так як на досудовому слідстві вона стверджувала, що бачила, як підсудна палицею ударила потерпілу по руці, поскільки була допитана 27 липня 2008 року.
Призначаючи підсудній покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного нею, що вона вчинила умисний, закінчений середньої тяжкості злочин.
Суд враховує особу підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується, являється пенсіонеркою.
Пом'якшуючою вину підсудної обставиною являється те, що раніше вона не судима, а обтяжуючою те, що злочин вона вчинила в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням тяжкості скоєного підсудною, її особи, наявності пом'якшуючих і обтяжуючих її вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудної можливе без
3
відбування покарання, застосувавши до неї вимоги ст.75 КК України.
Цивільний позов потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з урахуванням страждань потерпілої від злочинних діянь підсудної та її матеріального становища, а тому з підсудної на користь потерпілої необхідно стягнути 500 грн.
Керуючись ст. 323 -324 КПК України суд , -
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді двох років позбавлення волі звільнити, якщо вона протягом одного року іспитового строку не скоїть новий злочин і виконає покладені на неї обов'язки:
1/ періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально -виконавчої системи;
2/ повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн. в рахунок завданої їй моральної шкоди.
Речовий доказ по справі - дерев'яна палка, яка зберігається в камері речових доказів Знам'янського МВ УМВС України в Кіровоградській області, знищити.
Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Знам'янського міськрайсуду Н.І.ПОПОВА