Справа № 2-591/08
(ЗАОЧНЕ)
18 листопада 2008 року Знам»янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в с к л а д і : головуючого судді - Українського В.В.,
при секретарі - Тумановій С.В.,
за участю : прокурора - Федорової С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені залу суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на цілістний майновий комплекс господарства, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз “ про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на цілістний майновий комплекс господарства. Свої позовні вимоги обгрунтував тим , що 21.09.2001 року між ним та ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» був укладений договіркупівлі-продажу цілістного майнового комплексу господарства, відповідно до цього договору було сплачено ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз “ грошові кошти в сумі 62000 грн. свій обов»язок , щодо сплати грошових коштів за майно викоонано повністю , але не зважаючи , що кошти були внесені на рахунок підприємства, директором ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» ОСОБА_2 , яка померла в кінці ІНФОРМАЦІЯ_1 , не була підготовлена технічна документація на вказане майно в Бюро технічної інвентаризації , тому даний договір не був засвідчений нотаріально, як до дня смерті ОСОБА_2 так і до теперішнього часу новим керівництвом підприємства. Крім того керівництво ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз “ як минуле так і теперішнє на усні звернення щодо нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу протягом вересня 2001 року та до 2005 року і виготовлення технічної документації на цілістний майновий комплекс постійно ухилялось від виконання своїх обов»язків чим позбавило права як належного набувача на користування майном по цьому договору, тому змушений звернутись до суду. На підставі викладеного просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності на цілістний майновий комплекс господарства.
26 вересня 2008 року представник позивача змінив позовні вимоги та виклав їх в такій редакції:1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу цілістного майнового комплексу від 21.09.2001 року укладеного між ОСОБА_1 Та ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» в частині придбання позивачем комплексу будівель розташованих за адресами:
- ІНФОРМАЦІЯ_2 (диспетчерська автогаража-А; центральні механічні майстерні - Б, В, Г, г, Пд.1, Пд.2, Д);
- ІНФОРМАЦІЯ_3 (будівля автогаражу- Е);
- ІНФОРМАЦІЯ_4 (будівля автогаражу - центральний склад -Ж);
- ІНФОРМАЦІЯ_5 ток-А; будівлі складів - Б, Г, Д; будівлі вісової - Е; металеві ємкості - Ж, ж, ж1; будівлі комбікормового заводу - З, З-1, З-2; склад - 1; будівлі олійниці К, К-1; будівля лабораторії - Л; будівля - М).
2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекси будівель розташованих за адресами:
• ІНФОРМАЦІЯ_2 (диспетчерська автогаража-А; центральні механічні майстерні - Б, В, Г, г, Пд.1, Пд.2, Д);
• ІНФОРМАЦІЯ_3 (будівля автогаражу- Е);
• ІНФОРМАЦІЯ_4 (будівля автогаражу - центральний склад -Ж);
• ІНФОРМАЦІЯ_5 ток-А; будівлі складів - Б, Г, Д; будівлі вісової - Е; металеві ємкості - Ж, ж, ж1; будівлі комбікормового заводу - З, З-1, З-2; склад - 1; будівлі олійниці К, К-1; будівля лабораторії - Л; будівля - М). Змінені позовні вимоги прийняті судом до розгляду. Предствник позивача в судове засідання 18.11.2008 року не з»явився , але надав до суду заяви в яких зазначив , що позовні вимоги підтримує в повному обсязі , просить суд розглядати справу у його відсутності за наявних в матеріалах справи доказах, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з»явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом поміщення оголошення в газети “Кіровоградська правда» та “Голос України» , причини не явки суду не повідомив , заперечень не надав. В зв'язку з чим згідно ухвали суду від 16.11.2008 року розгляд справи проводиться заочно.
Представник третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (всього 39 осіб) в судове засідання двічі не з»явився , повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином про що свідчать зворотні поштові повідомлення із зазначенням ( вручено особисто) , причини не явки суду не повідомив.
В судове засідання з»явився прокурор та суду пояснив , що в позовних вимогах ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав: дане спірне майно не належить ні “Кіровоградкамазу “ ні ОСОБА_1 , так як воно було розпайовано між членами АТ “Україна» ще в 2002 році загальними зборами та передано пайовикам по актам прийома передачі майна, крім того як вбачається з проведенної експертизи в кримінальній справі порушеній відносно ОСОБА_1 За ч.5 ст. 191 , ч.4 ст. 190 та ч.1 ст. 358 КК України вбачається , що підпис ОСОБА_2 директова ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» та печатка на договорі купівлі-продажу цілістного майнового комплексу являються підробними, також в квитанції до прибуткового касового ордеру і договору підписи здійснені однією особою . Крім того на даний час майнові сертифікати погашено та майно передано власникам.
Представник третьої особи ПП “Бобринець Агро “ в судове засідання не з»явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином причини не явки суду не повідомив.
Ліквідатор СТОВ “України “ в судове засідання не з»явився причини не явки суду не повідомив.
Суд в судовому засіданні вислухавши думку прокурора , розглянувши та дослідивши матеріали справи встановив наступне : так 21 вересня 2001 року між ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі -продажу цілістного майнового комплексу господарства, який на даний час має юридичні адреси та складається з : ІНФОРМАЦІЯ_2 (диспетчерська автогаража-А; центральні механічні майстерні - Б, В, Г, г, Пд.1, Пд.2, Д);
• ІНФОРМАЦІЯ_3 (будівля автогаражу- Е);
• ІНФОРМАЦІЯ_4 (будівля автогаражу - центральний склад -Ж);
• ІНФОРМАЦІЯ_5 ток-А; будівлі складів - Б, Г, Д; будівлі вісової - Е; металеві ємкості - Ж, ж, ж1; будівлі комбікормового заводу - З, З-1, З-2; склад - 1; будівлі олійниці К, К-1; будівля лабораторії - Л; будівля - М).
• ІНФОРМАЦІЯ_2 (диспетчерська автогаража-А; центральні механічні майстерні - Б, В, Г, г, Пд.1, Пд.2, Д);
• ІНФОРМАЦІЯ_3 (будівля автогаражу- Е);
• ІНФОРМАЦІЯ_4 (будівля автогаражу - центральний склад -Ж);
ІНФОРМАЦІЯ_5 ток-А; будівлі складів - Б, Г, Д; будівлі вісової - Е; металеві ємкості - Ж, ж, ж1; будівлі комбікормового заводу - З, З-1, З-2; склад - 1; будівлі олійниці К, К-1; будівля лабораторії - Л; будівля - М) , (т.1 а.с. 6-7) -копія договору купівлі-продажу
З матеріалів справи вбачається, що згідно угоди купівлі-продажу від 21.09.2001 року, укладеної між позивачем та відповідачем, ОСОБА_1 сплатив ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» 62000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 17 від 25.09.2001 року, завіреної належним чином..(а.с. 8 т.1). Наявну в матеріалах справи копію квитанції (а.с. 257 т.1) на 45928 грн. в підтвердження купівлі-продажу токового господарства , суд не може взяти до уваги як належний доказ, так як оригіналіла даної квитанції до суду не надано та не встановлено на підставі якого договору дані кошти були сплачені. Згідно зазначеного вище договору вбачається, що спірний комплекс належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2000 року, укладеного між СТОВ “України» та ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз». Відповідно до ст.225 Цивільного кодексу України (1963 року) право продажу майна належить власникові. Спірне майно , розташоване в ІНФОРМАЦІЯ_6 , належало на праві власності АТ “Україна», яке в 1992 році було реорганізоване в СТОВ “Україна», ці обставини прокурор не заперечував. З матеріалів справи судом не було встановлено, що право власності на спірне майно належало ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз». Факт укладення 15.02.2000 року між СТОВ “Україна» та ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» договору купівлі-продажу спірного майна не встановлено, також факт того , що договір купівлі-продажу між СТОВ “Україна» та ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» спірного майна не існував судом не встановлено. Згідно ст.224 ЦК України (1963) року - за договором куппівлі-продажу продавець зобов»язується передати майно увласність покупцеві, а покупець зобов»язаний прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст.225 Цивільного кодексу України (1963 року) право продажу майна належить власникові. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Статут СТОВ “Україна» було затверджено загальними зборами 2.03.2000 року, та зареєстровано в Знам»янській райдержадміністрації 15.03.2000 року (том 2 а.с. 61). Тобто на момент укладення договору купівлі-продажу СТОВ “Україна» не було зареєстроване і на могло виступати стороною в будь-яких зобов'язаннях. За таких обставин суд дійшов висновків, що ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» не мало права власності та не мало права відчужувати спірне майно . Разом з тим, з матеріалів справи було встановлено, що при укладенні договору купівлі-продажу 21.09.2001 року ОСОБА_1 не знав та не міг знати про те, що придбає спірне майно у особи, яка не мала права його відчужувати. Ці обставини були встановлені при розгляді справи . Також факт права власності на спірне майно за АТ, СТОВ “Україна» чи за ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» під час розгляду справи судом не встановлено так як вищезазначене майно неодноразово продавалось (т.2 а.с.163-178 ).
З пояснень прокурора в судовому засіданні та матеріалів справи вбачається , що спірне майно передано у власність третіх осіб, членів АТ “ Україна» , це підтверджується “Свідоцтвами про право власності на майновий пай “( т.2 а.с. 4-51) з відміткою про передачу майна в натурі , але суд критично оцінює доводи прокурора, так як в Свідоцтвах не зазначено загальний пайовий фонд підприємства , а з відмітки із зворотнього боку в якій зазначено “Сертификат Погашено, Имущество Передано (ЧСП “ Нива») » вбачається , що майновий сертифікат передано в ПСП “Нива» , а не власникам самих сертифікатів, але (т. 1 а.с. 196- 226) ксерокопії Сертифікатів не мають відмітки про передачу майна внатурі . Також згідно актів прийому - передачі майна ( т.2 а.с. 54-57) частина спірного майна предана в ПСП “Нива “ на підставі заяв пайовиків і (витягу з протоколу №3 бувших членів АТ “Україна» від 29.12.2003 року , також відповідно до Актів прийому -передачі майна (т.1 а.с. 186-195) предано все спірне майно пайовикам на підставі рішення комісії від 29.09.2004 року до Актів прийому передачі додано додатки : до Акта № 4 ( т.1 а.с. 189-190) від 29.09.2004 року , список пайовиків складає 23 особи; до Акта №1 від 27.10.2004 року (т.1 а.с. 191-193) список пайовиків складає 47 осіб; до Акта №4 від 27.10.2004 року (т.1 а.с. 194-195) список пайовиків складає 37 осіб; Акти прийому - передачі майна (т.1 а.с. 186-188) від 29.09.2004 року ,додатків із списком пайовиків кому передано майно не мають , розглянувши Акти прийома - передачі майна, суд критично оцінює їх як доказ передачі майна пайовикам , так як вищезазначені Акти прийому переді майна пайовикам були здійснені на підставі рішення комісії від 29.09.2004 року (яке не було надано до суду), а не Загальними зборами пайовиків, згідно Наказу Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 п.10 - З метою реалізації права власності на громадян на майнові паї комісія: готує для розгляду на загальних зборах переліки майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників .
Згідно Наказу Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62, яким затверджено Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств п. 8- кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів : об»єднати свій майновий пай з паями інших співвласників , отримати майно у натурі у спільну часткову власність , укласти договір про спільне володіння , користування і розпорядження майном та передати його в оренду. В матеріалах справи відсутні відомості про отримання третіми особами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших (всього 69 осіб) права власності на спірне нерухоме майно СТОВ “Україна» . Свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства надаються членам в даному випадку бувшим членам АТ “Україна» в грошовому виразі до структури пайового фонду який складається з нерухомого та рухомого майна. З Витягу з протоколу №3 бувших членів АТ “Україна» від 29.12.2003 року не зрозуміло яким саме бувшим членам АТ “Україна “ було передано спірне майно, а лише зазначено , що майно передається в ПСП “Нива» на підставі заяв пайовиків, що суперечить Наказу Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62. Крім того як вбачається з матеріалів справи майнові сертифікати третіх осіб (всього 69 осіб) прередані в оренду ПСП “Нива» , згідно договорів оренди (т.2 а.с. 81-152) , але зазначені договори оренди , частина з них не зареєстрована в сільській раді , частина не має відомостей від якого числа видані майнові сертифікати , а лише мають зазначену серію та номер сертифіката. Таким чином суд критично оцінює дані договори оренди як доказ , що власниками сертифікатів було передано саме спірне майно в оренду ПСП »Нива».
Суд дослідивши матеріали експертизи надані прокурором в судовому засіданні не може прийняти їх до уваги як належний доказ , так як експертиза не була призначена судом, а здійснена за постановою Начальника СВ Знам»янського МРВ УМВС України в Кіровоградській області (т.4 а.с 201-213); згідно ст.143 ЦПК України для з»ясування обставин , що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки , мистецтва , техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб , які беруть участь у справі; під час розгляду справи судом заяв від сторін про призначення експертизи не надходило .
Згідно ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна та виконані всі умови договору купівлі-продажу передбачені ст.224 ЦК України (1963) року.
Відповідно до ст.ст. 145 ЦК україни (1963 року) та ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо майно не може бути витребувано у нього. На підставі ст.388 ЦК України власник майна може витребувати майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно було загублено власником або особою, якій воно було передано у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їх волі іншим шляхом. З такими вимогами власник спірного майна до суду не звертався.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 10,11, 27, 31, 60, 88, 143, 208, 209, 213,214, 215, 218, 223, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст.145, 224, 225 ЦК України в редакції (1963 року), 330, 388 ЦК України, Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженною відповідальністю “Кіровоградавтоцентркамаз» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на цілістний майновий комплекс господарства - задовольнити.
1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу цілістного майнового комплексу від 21.09.2001 року укладеного між ОСОБА_1 Та ТОВ “Кіровоградавтоцентркамаз» в частині придбання позивачем комплексу будівель розташованих за адресами:
• ІНФОРМАЦІЯ_2 (диспетчерська автогаража-А; центральні механічні майстерні - Б, В, Г, г, Пд.1, Пд.2, Д);
• ІНФОРМАЦІЯ_3 (будівля автогаражу- Е);
• ІНФОРМАЦІЯ_4 (будівля автогаражу - центральний склад -Ж);
• ІНФОРМАЦІЯ_5 ток-А; будівлі складів - Б, Г, Д; будівлі вісової - Е; металеві ємкості - Ж, ж, ж1; будівлі комбікормового заводу - З, З-1, З-2; склад - 1; будівлі олійниці К, К-1; будівля лабораторії - Л; будівля - М).
1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на комплекси будівель розташованих за адресами:
• ІНФОРМАЦІЯ_2 (диспетчерська автогаража-А; центральні механічні майстерні - Б, В, Г, г, Пд.1, Пд.2, Д);
• ІНФОРМАЦІЯ_3 (будівля автогаражу- Е);
• ІНФОРМАЦІЯ_4 (будівля автогаражу - центральний склад -Ж);
ІНФОРМАЦІЯ_5 ток-А; будівлі складів - Б, Г, Д; будівлі вісової - Е; металеві ємкості - Ж, ж, ж1; будівлі комбікормового заводу - З, З-1, З-2; склад - 1; будівлі олійниці К, К-1; будівля лабораторії - Л; будівля - М).
Судові витрати по справі віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Знам»янського міськрайонного суду
Кіровоградської області В.В.Український