Суддя першої інстанції - Качуріна Л.С.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
Україна
Іменем України
24 грудня 2008 року справа № 22-а-17402/08
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання
Безруковій В.М.
за участю представників:
від позивача:Єльніков І.М. - довіреність від 08.01.08р.
від відповідача:
Клиновський Д.В. - довіреність від 23.12.08р.
Куліков О.Ю. - довіреність від 23.12.08р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
по адміністративній справі03 вересня 2008 року
№ 2-а-3830/08 (суддя Качуріна Л.С.)
за позовомЗакритого акціонерного товариства «Луганські акумулятори»
до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську
про
визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 24.12.2007 року № 0000780801310,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року по справі № 2-а-3830/08 задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Луганські акумулятори» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську, внаслідок чого визнано нечинним податкове-повідомлення-рішення від 24 грудня 2007 року №0000780801310, винесене Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у міста Луганська.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Відповідачем була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з приватним підприємством «Промінь» за період з 01.01.2004 року по 30.04.2006року, за результатами якої складений акт від 11.12.2007р. № 953/08-3/30877831 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00007808023/0 від 24.12.2007 року, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 224556,86 грн., у тому числі основний платіж 149704,57 грн., штрафні (фінансові) санкції - 74852,29 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення пп 7.2.4 пп. 7.2.6. п. 7.2, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.2, п.5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 позивачем безпідставно включена до складу податкового кредиту ПДВ 545679,37 грн., а саме по періодах: вересень 2004 р.- 395974,80 грн.; квітень 2005 р.-41,67 грн.; квітень 2006 р. -149662,90 грн.
При здійсненні перевірки встановлено, що позивачем в рахунок оплати отриманого товару та послуг було перераховано ПП “Промінь” з розрахункового рахунку грошові кошти, у тому числі: 10.09.2004р. у сумі 2375848,80грн., у т.ч. ПДВ 395974,80грн., 21.04.2005року в сумі 250,02грн., у т.ч. ПДВ 41,67грн., 12.04.2006року в сумі 897977,40 грн., у т.ч. ПДВ 149662,90грн.
В акті перевірки зазначено, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007р. по справі № 22а-2277/07 визнано недійсним запис від 25.07.2001року № 25370169ю0021494 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - Приватного підприємства «Промінь» з моменту реєстрації.
У рішенні суду зазначено, що згідно пояснень засновника ПП «Промінь» ОСОБА_1, він за проханням знайомого ОСОБА_2 зареєстрував на своє ім'я Приватне підприємство «Промінь», але керівником підприємства не призначався, документи фінансової звітності від імені підприємства не підписував, де знаходяться печатка та штампи підприємства йому невідомо.
Свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2), видане 17.08.2001р. ПП «Промінь» ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, анульовано з 17.08.2001р. (з моменту реєстрації), згідно з актом про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість від 05. 12.2007р. № 551.
З п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що податковий кредит це - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 наведеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом, який складається в момент виникнення податкових зобов'язань у продавця. Відповідальність за складання податкових накладних і відповідність їх податковим зобов'язанням несе саме продавець, а не покупець, який отримує податкові накладні.
За вимогами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Пунктом 9.6 статті 9 наведеного Закону встановлено, що свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо: зареєстрована згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні дванадцять поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.
Згідно до вимог п.4 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» та ст.59 Господарського кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2004р., підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Зазначені в акті перевірки податкові накладні, що складені ПП «Промінь», відповідають вимогам п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відображені позивачем у книзі обліку придбань.
На період складання зазначених податкових накладних ПП «Промінь» було зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Акт про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Промінь», на підставі якого було виключено із реєстру, складений 05.12.2007р., тобто вже після здійснення операцій з продажу товарів позивачеві, складання податкових накладних і прийняття позивачем наведених податкових накладних до податкового обліку.
На час продажу товарів і складання наведених податкових накладних ПП «Промінь»
було правоздатною юридичною особою та зареєстровано як платник податку на додану вартість.
Закон України «Про податок на додану вартість» не зобов'язує покупця проводити коригування податкових зобов'язань ( кредиту) по податку на додану вартість у разі, коли в подальшому свідоцтва платників податку на додану вартість продавців будуть анульовані.
В той же час відповідач не навів суду доказів та будь-яких інших фактичних даних,які б свідчили про те, що позивач знав або міг знати про те, що відомості про внесення до Єдиного державного реєстру щодо державної реєстрації ПП «Промінь» є недостовірними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року по справі № 2-а-3830/08 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року по справі № 2-а-3830/08 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 грудня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 грудня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарька М.Г.
Білак С.В.