№К-499/07, №К-1105/07
02 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.
при секретарі судового засідання:Прудкій О.В.
за участю представників
позивача:Переяславської М.В. дов. б/н від 08.01.2008р.
відповідача:Храмової Д.В. дов. №28930/10/10-1 від 01.10.2008р.,
Авдєєвої Ю.М. дов. №24769/10/10-1 від 18.08.2008р.,
Шахматової Т.М. дов. №28931/10/10-1 від 01.10.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою 1) Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, 2) ТОВ «Футбольний клуб «Дніпро» на Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. у справі №А23/73,-
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006р. у справі №А23/73 позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000212335/0 від 01.08.2005р., №0000212335/1 від 07.10.2005р., №0000212335/2 від 22.12.2005р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. у справі №А23/73, апеляційну скаргу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська задоволено частково, скасовано Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006р. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000212335/0 від 01.08.2005р., №0000212335/1 від 07.10.2005р., №0000212335/2 від 22.12.2005р. в частині виявлення завищення та зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2005р. у сумі 22 998,60 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. у справі №А23/73 скасувати, Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006р. у справі №А23/73 залишити в силі.
Не погоджуючись з рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. у справі №А23/73 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Прийняти рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів, встановила наступне.
Податковими повідомленнями-рішеннями №0000212335/0 від 01.08.2005р., №0000212335/1 від 07.10.2005р., №0000212335/2 від 22.12.2005р. виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2005р. у розмірі 20 895,00 грн., за травень 2005р. у розмірі 22 998,60 грн., за червень 2005р. у розмірі 2 743 821,00 грн.
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акта перевірки №00021117 від 01.08.2005р. та рішень про результати розгляду скарг позивача під час процедури адміністративного оскарження.
При перевірці податкової декларації з податку на додану вартість позивача за лютий 2005 року встановлено, що в порушення п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість позивачем надана декларація з податку на додану вартість за лютий 2005 року за повною формою, в якій визначена за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість, належна до відшкодування (рядок 21 декларації) в сумі 20 895,00 грн.
У зв'язку з тим, що позивач з початку реєстрації мав обсяги оподатковуваних операцій менш, ніж 3 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (0 грн. податкових зобов'язань) позивач повинен був подати декларацію з податку на додану вартість за лютий 2005 року за скороченою формою, згідно якої позивач не має підстав для бюджетного відшкодування.
Таким чином, перевіряючими зроблено висновок, що дане порушення призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за лютий 2005 року на суму 20 895,00 грн.
В результаті проведеного аналізу виникнення від'ємного значення податку на додану вартість у березні 2005 року перевіряючими було встановлено, що бюджетне відшкодування за березень позивачем сформовано, в тому числі, шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вхід. № 31167 від 24.06.05), в якому у рядку 2 «суми податкових зобов'язань, що не враховані (+) або зайво враховані (-) у декларації звітного періоду, за яким виправляються помилки» зазначено суми виявленої помилки, яку необхідно було внести до рядку 8.3 «корегування на основі попередніх звітних періодів, інші випадки» декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року у розмірі 2 743 821,00 грн. У зв'язку з тим, що позивачем в уточнюючому розрахунку було зазначено виправлення у рядку 8 податкової декларації, позивач подав розрахунок корегування сум податку на додану вартість до уточнюючого звіту, в якому зазначив, що корегування податкових зобов'язань з податку на додану вартість проводилось через перенос строки 24 при переході із скороченої декларації на повну.
Посилаючись на те, що позивач у лютому та березні 2005 року подавав податкові декларації з податку на додану вартість за повною формою, згідно з п. 5.13 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, на думку перевіряючих він не має права значення рядка 24 податкової декларації (скороченої) попереднього звітного періоду включати зі знаком «-» до рядка 8 податкової декларації за вказаний звітний період, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за березень 2005 року.
Податкова декларація за скороченою формою подається до першого звітного періоду, в якому платником досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у розмірі 3 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За перший звітний період, у якому зазначені обсяги оподатковуваних операцій були досягнуті, платником подається податкова декларація за формою, установленою наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (п.1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість).
Згідно з п 2.1. Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є особа, обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судами попередніх інстанцій не встановлено з посиланням на докази, чи досягнуто позивачем обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 3 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в якому періоді), що є підставою для переходу на спрощену декларацію, з урахуванням вимог п 2.1. Закону України «Про податок на додану вартість».
Судами під час вирішення спору не досліджено правомірність подання позивачем скороченої декларації з ПДВ та порядок заповнення (перенесення показників) відповідно до п. 5.13 Порядкузаповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.
При перевірці правильності формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за травень 2005 року відповідачем встановлено, що до складу податкового кредиту в зазначеному періоді включена сума податку на додану вартість згідно податкової накладної №29/04-2 від 29.04.2005р. на загальну суму 137 991,60 грн., в т.ч. ПДВ - 22 998,60 грн., видана ТОВ "Газосантехмонтаж" у зв'язку з придбанням позивачем послуг по реконструкції стадіону "Металург".
Станом на 01.06.2005р. у позивача рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ "Газосантехмонтаж" у сумі 137 991,60 грн., в т.ч. ПДВ - 22 998,60 грн. Виходячи з вимог п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідачем зроблений висновок, що позивач не має права на бюджетне відшкодування у травні 2005 року у розмірі 22 998,60 грн., так як фактично зайвої сплати податку у травні 2005 року не встановлено.
З огляду на викладене, питання правомірності формування позивачем податкового кредиту за травень 2005р. має досліджуватись в сукупності з зазначеними вище господарськими операціями.
Колегія суддів вважає, що без встановлення фактичних обставин справи, висновки судів є передчасними.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційні скарги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська та товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006р. у справі №А23/73 та Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Г.К. Голубєва
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Г.К. Голубєва
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар