№К-12860/06
14 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді:Костенка М. І.
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.,
при секретарі:Хрущ В.Л.
за участю представників
позивача: Сухаревского В.М.
відповідача: Клименко Є.С. дов.№85/9/10-008 від 11.01.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Київська поліграфічна фабрика „Зоря” до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2005р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №28/456, -
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2005р., залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №28/456, позов було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001052330/0 від 14.10.2004р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі 13 144,13 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Присуджено до стягнення з державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на користь позивача 203,00 грн. судових витрат.
Свої рішення суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовують тим, що маючи переплату з податку на додану вартість, позивач листом від 26.09.2001р. №278 звернувся до відповідача з заявою про спрямування переплати з ПДВ в рахунок погашення, податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно податкової декларації №784, граничний строк якого - 04.01.2001р. Отже, позивачем не було порушено строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно податкової декларації №784.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2005р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №28/456 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
В обґрунтування касаційних вимог податковий орган посилається на те, що рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції прийняті із порушенням норм матеріального права, зокрема, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Підставою застосування податковим повідомленням-рішенням №0001052330/0 від 14.10.2004р. штрафних санкцій у сумі 19 520,86 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, стали висновки Акта перевірки №1516-23-306 від 12.10.2004р. щодо своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 27.12.2004р. №743, позивачем оспорюється застосування штрафних санкцій у сумі 13 144,13 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно податкової декларації №784, граничний строк сплати якого є 04.01.2001р. (прострочено 15 днів).
Відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Абзацом 4 пп. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Посилаючись на пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"та пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суди визнали право позивача зарахувати переплату з ПДВ в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно декларації №784, на підставі листа від 26.09.2001р. №278.
Даний висновок судами зроблено без врахуванняпп. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто без встановлення дати фактичної сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно платіжного доручення №2733 від 19.10.2001р.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 221, 223, 227, 230, 231, 232, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2005р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №28/456 скасувати, справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Н.Є. Маринчак
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
Т.М. Шипуліна
Є.А.Усенко