12 березня 2013 р. Справа № 804/2117/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участі:
представника позивача Медведчикової Л.В.,
представника відповідача Книжник Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна середня загальноосвітня школа №5" (далі - ТОВ «Приватна СЗШ № 5», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі №0002212303 від 07.12.2012 року на суму 9986,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки від 04.12.2012 року №0122/04/62/22/24985012 встановлено порушення позивачем п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (далі - Положення № 637), а саме: встановлено наявність видаткового касового ордеру від 22.03.2011 року на суму 4993,37 грн., в якому відсутній підпис отримувача коштів - директора школи Скрипник Л.П., що дає підстави вважати перебування в касі підприємства цієї суми понад встановленого ліміту. За вчинення зазначеного порушення відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002212303 від 07.12.2012 року про стягнення з позивача штрафних санкцій в двократному розмірі виявленої понадлімітної готівки в сумі 9986,74 грн. Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Дніпропетровській області, рішенням якої від 30.01.2013 року № 468/10/10-25 скаргу позивача залишено без розгляду, у зв'язку з порушенням 10-денного строку на адміністративне оскарження. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що санкції за вказане порушення відносяться до адміністративно-господарських і їх застосування врегульовано Господарським кодексом України (далі - ГК України). Згідно норм ГУ України адміністративно-господарські санкції можуть застосовуватись не пізніше ніж через 1 рік з дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Позивач зазначає, що виявлене порушення мало місце 22.03.2011 року, а тому строк застосування адміністративно-господарських санкцій закінчився 22.03.2012 року. Крім того, позивач вказує на те, що 22.03.2011 року у школі були канікули в навчальному процесі, а тому наявність в касі грошей в сумі 4993,37 грн. пояснюється відсутністю можливості їх здавання в банк або отримання їх одержувачем на потреби підприємства у відповідності до п. 5.9 Положення №637. Позивач також вказав на посилання ДПІ у Бабушкінському районі про віднесення школи до суб'єктів господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю валютними цінностями, діяльність у сфер розваг та надання платних послуг при порушенні порядку отримання торгового патенту, яке є недоречним, оскільки школа надає послуги лише у вигляді організації учбового процесу. На підставі викладеного, позивач зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0002212303 від 07.02.2012 року не відповідає діючому законодавству та порушує права позивача. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, надала суду письмові заперечення на позову заяву, обґрунтовуючи їх наступним. Перевіркою встановлено, що ліміт залишку готівки в касі на підприємстві складає 0,00 грн. В ході проведення фактичної перевірки встановлено видачу готівкових коштів у сумі 4 993,37 грн. по видатковому касовому ордеру № 24 від 22.03.2011 року, яка не підтверджена підписом отримувача коштів. Згідно касової книги підприємства залишок готівки на кінець дня склав 0,00 грн. Таким чином, відповідачем було встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 4 993,37 грн. Обов'язковість підпису одержувача готівки у видатковому касовому ордері встановлена Положенням № 637. У відповідності до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 (далі - Указ № 436/95) до позивача було застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки. На підставі викладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ТОВ «Приватна СЗШ № 5» (ідентифікаційний код 24985012) зареєстровано 09.02.1999 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, види діяльності за КВЕД: загальна середня освіта, позашкільна освіта.
Посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі проведено фактичну перевірку з питань щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), про що складено акт від 04.12.2012 року №0122/04/62/22/24985012.
В ході перевірки були встановлено наступне: ліміт залишку готівки в касі на підприємстві складає 0,00 грн. В ході проведення фактичної перевірки встановлено видачу готівкових коштів у сумі 4 993,37 грн. по видатковому касовому ордеру № 24 від 22.03.2011 року, яка не підтверджена підписом отримувача коштів. Згідно касової книги підприємства залишок готівки на кінець дня склав 0,00 грн. Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі у сумі 4 993,37 грн.
07.12.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі на підставі акту від 04.12.2012 року №0122/04/62/22/24985012 було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002212303, яким згідно з п. 2.8, п. 3.5 Положення № 637, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з абз. 2 ст. 1 Указу № 436/95 до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки в розмірі 9986,74 грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач 24.12.2012 року оскаржив його до ДПС у Дніпропетровській області.
Рішеннями ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2013 року № 468/10/10-25 скаргу позивача було залишено без розгляду у зв'язку пропуском десятиденного строку для подання скарги, а податкове повідомлення-рішення №0002212303 від 07.02.2012 року визнано таким, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Правовідносини у сфері здійснення операцій з готівкою в національній валюті між суб'єктами господарювання врегульовано Положенням № 637.
Відповідно до п. 1.2 розділу 1 Положення № 637 готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Згідно п. 2.7 розділу 2 Положення № 637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
Пунктом 2.8 розділу 2 Положення № 637 встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.
Абзацами 2-3 п. 2.8 розділу 2 Положення № 637 здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
Відповідно п. 5.8 розділу 5 Положення № 637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.
Згідно п. 3.5 розділу 3 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.
Абзацами 2-4 п. 3.5 розділу 3 Положення № 637 передбачено, що для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.
Відповідно до п. 7.22 розділу 7 Положення № 637 під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки.
Згідно п. 7.24 розділу 7 Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
Судом встановлено та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні, що на момент перевірки у видатковому касовому ордері № 24 від 22.03.2011 року про одержання готівки в сумі 4993,37 грн. відсутній підпис одержувача Скрипник Л.Г.
Враховуючи вищевикладені норми, ліміт залишку готівки в касі станом на 22.03.2011 року складає 0,00 грн.; згідно касової книги залишок готівки на кінець дня 22.03.2011 року складав 0,00 грн.
Отже, перевіряючими правомірно було здійснено висновок про перевищення ліміту залишку готівки в касі в сумі 4993,37 грн., оскільки для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові ордери, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 2 ст. 1 Указу № 436/95, а саме: установити, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день
Щодо посилання представника позивача на пропуск строку застосування адміністративно-господарських санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 року № 2756-VІ (далі - Закон №2756) доповнено ст. 250 ГК України частиною 2, відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Таким чином, встановлене порушення було вчинено 22.03.2011 року, на момент дії змін до ст. 250 ГК України, внесених Законом № 2756, а тому відповідачем при накладенні штрафних санкцій не було порушено строку застосування адміністративно-господарських санкцій за вчинене позивачем порушення.
Щодо посилань представника позивача на ту обставину, що на час вчинення порушення в навчальному процесі були канікули, суд зазначає, що канікули не є вихідними та святковими днями, а тому п.5.9 розділу 5 Положення № 637 до спірних правовідносин застосовуватись не може.
З огляду на викладене, досліджуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002212303 від 07.02.2012 року та нарахування штрафних санкцій, судом не встановлено порушень діючого законодавства, з огляду на що позов не підлягає задоволенню.
В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Таким чином, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, вимога про стягнення судового збору з відповідача не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 15 березня 2013 року.
Суддя М.В. Бондар