14 березня 2013 р. Справа № 804/3670/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області про скасування акту опису й арешту майна,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області, в якому просить скасувати акт опису й арешту майна від 24.01.2013 року, складений державним виконавцем Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ в Дніпропетровській області Циганко Олександром Васильовичем при примусовому виконанні виконавчого напису № 7962, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що розташована в будинку АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов, зокрема, може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV (далі - Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно ч. 5 ст. 57 Закону № 606 про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно ч. 2 ст. 82 Закону № 606 боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Згідно ч.ч. 3,4 ст. 57 Закону № 606 постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
З огляду на зазначені норми законодавства, до адміністративного суду можє бути оскаржене рішення державної виконавчої служби, яким є в даному випадку постанова про арешт коштів чи майна боржника.
Безпосередньо акт опису й арешту, складений державним виконавцем, не може бути предметом окремого оскарження у суді, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів КАС України. Акт опису й арешту майна є документом, який перелічує майно, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувача.
Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 року № К/9991/71/11.
Отже, звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування акту опису й арешту майна від 24.01.2013 року, позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області про скасування акту опису й арешту майна.
Надіслати невідкладно позивачу копію ухвали разом з позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя М.В. Бондар