01010 м. Київ, вул. Московська, 8
29.01.2008№ К-21135/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від 13.03.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 по справі № 31/395 а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-Люкс»
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ): від 25.07.2005 № 0003292343/0, яким за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 5 763,50 грн.
Постановою Господарського суду Донецької області від 13.03.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 по справі № 31/395 а - позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення - рішення від 25.07.2005 № 0003292343/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 5 763,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи постанову господарський суд зокрема виходив з того, що відповідачем не доведені належним чином правові підстави для прийняття спірного повідомлення-рішення, за порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на суму 5 763,50 грн.
При цьому судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності складено Акт від 13.06.2005 № 05620234/2343, в якому зазначено про порушення п.п.1, 2, 8 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункової операції (далі РРО), прейскурант цін на авто аксесуари визначений в іноземній валюті (долари США, євро).
Відповідно в Акті вказується, що процесі перевірки встановлений факт реалізації салату крабового, чаю, кави та води "Бонаква" на загальну суму 21,45 грн. за готівкові кошти без проведення зазначеної розрахункової операції через РРО, у зв'язку з його відсутністю. Факт продажу цих товарів у кав'ярні підтверджується також розрахунками, виданими офіціантом. Продаж зазначених товарів був здійснений у кав'ярні, розташованої в одному приміщені з авто мийкою, але в окремому залі. Прейскурант на послуги мийки знаходився у кав'ярні і був залучений до акту перевірки.
06.07.2005 складено доповнення № 05620234/2/2343 до Акту перевірки № 05620234/2343, в якому зазначено, що встановлено проведення розрахункових операцій за готівку при наданні послуг торгівлі й громадського харчування із застосуванням платіжних карток без проведення через РРО, на загальну суму 1152,70 грн. Станом на 06.07.2005 РРО відсутній. І відповідно за результатами перевірки прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 25.07.2005 № 0003292343/0, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 5887,75 грн., з посиланням на додатковий Акт від 06.07.2005.
За розрахунком штрафних (фінансових) санкцій, наведених в Акті, сума штрафу 5887,75 грн. складається із: штрафу передбаченого п. 1 ст. 17 Закону в сумі 107,25 грн. (5-кратний розмір від суми покупки 21,45 грн.) за не проведення розрахункових операцій через РРО, та у сумі 5 763,50 грн. (5-кратний розмір від суми 1152,70 грн., отриманої по пластиковим карткам), та передбаченого ст. 23 наведеного Закону, в сумі 17 грн. - за використання прейскуранту, що містять ціни в іноземній валюті або інших одиницях, які не є гривнею.
Суд апеляційної інстанції підтримав висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і зазначив, що штрафна санкція застосована відповідачем за порушення п.1, 2 ст. 3 Закону, а саме: за непроведення через РРО розрахункових операцій, здійснених із застосуванням платіжних карток за надані позивачем послуги на загальну суму 1152,70 грн. (з урахуванням доповнення до Акту). Однак дане порушення не було відображено в Акті перевірки від 13.06.2005 № 05620234/2343.
В підтвердження даного факту порушення, відповідач посилається на доповнення від 06.07.2005 до Акту перевірки № 05620234/2343. Але судом апеляційної інстанції не прийнято як належний доказ та підтвердження факту порушення позивачем вимог наведеного Закону, за яке застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 5 763,50 грн., згідно з доповненням до Акту перевірки № 05620234/2343, оскільки відповідач не довів правомірність та право на проведення додаткової перевірки. Крім цього, судами встановлено, що сума операцій по пластиковим карткам визначена за період з 13.03.2002 по 04.07.2005, що знаходиться поза межами періоду (дати) проведення перевірки.
Обґрунтувавши своє рішення тим, що податковий орган має право скласти доповнення до акту перевірки з метою або підтвердження вже встановлених в процесі перевірки порушень, або їх спростування у зв'язку з додатково наданими документами, але не з метою визначення нових порушень без фактичного проведення додаткової перевірки на господарюючому об'єкті. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним застосування до позивача штрафної санкції в сумі 5763, 50 грн.
Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від 13.03.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 по справі № 31/395 а відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і судом не прийнято до уваги, що повідомленням про вручення станом на 02.09.2005 не вручено за причиною закінчення строку зберігання, у зв'язку з чим було складено Акт № 05620234/4/2343 від 05.09.2005. Податкове повідомлення було вивішено на дошку оголошень, так як підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
На думку скаржника в доповнення до матеріалів перевірки було складено Акт-доповнення від 06.07.2005 до матеріалів перевірки від 13.06.2005 № 05620234/2343 згідно наданих документів: касової книги, витягу банку по розрахунковому рахунку ТОВ «Кристал-Люкс» за період з 13.03.2002 по 04.07.2005. Доповнення за наявними матеріалами було складено відразу після наданню необхідних документів, тобто відбувалась реалізація матеріалів перевірки від 13.06.2005 № 05620234/2343.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (в редакції Закону України від 01.07.2000 № 1776, зі змінами та доповненнями) - реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
При цьому п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;
Таким чином необхідно погодитись із обґрунтуванням судами свого рішення частині задоволених позовних вимог оскільки штрафна санкція за порушення п.1, 2 ст. 3 Закону (за непроведення через РРО розрахункових операцій, здійснених із застосуванням платіжних карток за надані позивачем послуги на загальну суму 1152,70 грн.) застосована неправомірно, оскільки дане порушення не було відображено в Акті перевірки від 13.06.2005 № 05620234/2343.
При цьому доповнення від 06.07.2005 до Акту перевірки № 05620234/2343 судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято як належний доказ на підтвердження факту порушення позивачем вимог наведеного Закону, за яке застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 5 763,50 грн., оскільки відповідач не довів правомірність та право на проведення додаткової перевірки. Крім цього, судами встановлено, що сума операцій по пластиковим карткам визначена за період з 13.03.2002 по 04.07.2005, що знаходиться поза межами періоду (дати) проведення перевірки.
Відповідно враховуючи, що податковий орган має право скласти доповнення до акту перевірки з метою або підтвердження вже встановлених в процесі перевірки порушень, або їх спростування у зв'язку з додатково наданими документами, але не з метою визначення нових порушень без фактичного проведення додаткової перевірки на господарюючому об'єкті. З огляду на встановлене судом та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду про безпідставне застосування до позивача штрафної санкції в сумі 5763, 50 грн.
Відповідно постанова Господарського суду Донецької області від 13.03.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 по справі № 31/395 а скасуванню не підлягає, як таке, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 13.03.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 по справі № 31/395 а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров