ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Справа № 22а-5189/2008 Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 41 інстанції - Верба І.О.
( Справа № 2-а-224/08 )
Іменем УКРАЇНИ
27 листопада 2008р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Мірошниченко М.В.,
суддя Сафронова С.В.
суддя Уханенко С.А.
при секретарі Кочковій А.В.
за участю представників сторін:
позивача: Комаров А.О., Портянко Г.А. (дов. від 03.11.2008р.)
відповідача: Прудко О.В. (дов. від 08.09.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2008р.
у справі № 2-а-224/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Турагенство № 1», м. Дніпропетровськ
до відповідача Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій № 0000112303-2068/10/23-325 від 30.01.08р.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Турагенство № 1», м. Дніпропетровськ заявлено позов про визнання недійсним рішення відповідача № 0000112303-2068/10/23-325 від 30.01.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Розглянувши справу, Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 29.02.08р. позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення відповідача № 0000112303-2068/10/23-325 від 30.01.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
При цьому суд першої інстанції із посиланням на п.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. вказав, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності.
Внаслідок аналізу ст. ст. 1, 5, 20 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995р. суд визначив, що позивач отримав ліцензію на здійснення турагентських послуг, і виконує турагентську діяльність, яка полягає у здійсненні посередницької діяльності з реалізації туристичного продукту (комплексом туристичних послуг) самих туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач мав право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій, внаслідок чого ним не порушено вимоги п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська подана апеляційна скарга, доводи якої зводяться до наступного. Виходячи зі змісту п.1 ст. 5 Закону України «Про туризм» та п.1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ТОВ «Турагенство № 1» здійснює продаж туристичного продукту інших суб'єктів підприємницької діяльності, а тому розрахункові операції повинні проводитись із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
Також відповідач зазначив, що в порушення ч.2 ст 11 КАС України суд вийшов за межі позовних вимог (оскільки в позові ставилась вимога про визнання рішення відповідача недійсним), не навівши в постанові будь-якого обґрунтування з цього приводу.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 29.02.08р. та відмовити в задоволенні позову. Представник в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Турагенство № 1» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало. Представник в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін..
В судовому засіданні 27.11.2008р. здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою комплексу « Оберіг».
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду № 440 від 27.11.08р. розгляд справи доручено колегі у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Сафронова С.В. (суддя), Уханенко С.А. (суддя).
В судовому засіданні 27.11.08р. колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Дослідивши обставини справи та матеріали апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Слід зазначити, що позивач здійснює діяльність на підставі ліцензії АВ № 0816627, виданої на підставі рішення Державною службою туризму та курортів Міністерства культури і туризму України від 19.05.06р. № 7. Дата видачі ліцензії - 08.06.06р. Строк її дії - до 19.05.2011р.
Як випливає з матеріалів справи, 16.01.08р. до приміщення позивача зайшов гр. Тарнавець Р.М., який уклав із позивачем договір доручення № 1 від 16.01.08р. Згідно до договору доручення гр. Тарнавець Р.М. (Довіритель) доручив, а позивач (Повірений) прийняв зобов'язання здійснити від імені Довірителя наступні дії: проводити переговори і укладати договори із підприємствами резидентами України та нерезидентами з метою надання ними особам, які виїзжають, комплексу послуг у галузі реалізації освітніх програм та туристичних поїздок, за напрямками, що обрані Довірителем.
У якості додатку до договору, сторонами визначений та підписаний перелік, характер та якість послуг в період з 22.02.08р. по 28.02.08р., а саме: туристична поїздка за маршрутом - Карпати, санаторій Синяк.
При цьому гр. Тарнавець Р.М. у якості оплати вніс суму 2490грн. до каси підприємства - позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 12 від 16.01.08р. Внесення суми 2490грн. відображено також в касовій книзі позивача за 16.01.08р.
Сума 2490грн. із призначенням платежу: «За туробслуговування» була внесена на банківський рахунок ТОВ «Турагенство № 1» в АКБ «Новий», що підтверджується квитанцією № 4 від 16.01.08р.
В той же день працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська здійснена перевірка щодо контролю за проведенням розрахункових операцій ТОВ-м «Турагенство № 1». В результаті перевірки складений акт від 16.01.08р, яким визначений факт не проведення суми 2490грн. через реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п.п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776 від 01.06.2000р.
На підставі вказаного порушення відповідачем прийнято рішення від 30.01.2008р. № 0000112303-2068/10/23-325 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12450грн.
Штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єкта підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які
виявлено невідповідність - в тому числі, у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
За змістом п.1) ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Таким чином РРО не застосовується при здійсненні підприємством торгівлі продукцією (послугами) власного виробництва, у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткового і видаткового касового ордеру з видачею квитанції.
Згідно до ліцензії АВ № 081627, видом господарської діяльності позивача є - турагентська діяльність.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995р. учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Суб'єктами , що здійснюють та / або забезпечують туристичну діяльність є:
- туристичні оператори (туроператори) - юридичні особи, створені згідно із
законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
- туристичні агенти (турагенти) - юридичні особи, створені згідно із
законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Статтею 1 Закону України «Про туризм» визначені наступні терміни, визначені у вказаному Законі:
- туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих,
пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування;
- турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до інших країн з не
забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін;
- туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг,
який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
- супутні туристичні послуги та товари - послуги та товари, призначені для
задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам.
Згідно до ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що аналіз норм, встановлених ст. ст. 1, 5, 20 Закону України «Про туризм» визначає комплекс туристичних послуг, що надаються як турагентом, так і туроператором. При цьому, поняття «туристичний продукт» не є тотожнім поняттю «продукція» або «товар», які застосовуються в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Турагентська діяльність полягає у здійсненні посередницької діяльності з
реалізації туристичного продукту. Тобто позивач надає комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною.
Правомірним є висновок суду першої інстанції, що позивач мав право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій, внаслідок чого ним не порушено вимоги п.п. 1, 2 ст 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Рішення відповідача № 0000112303-2068/10/23-325 від 30.01.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій обґрунтовано визнано протиправним та скасовано.
Колегією суддів не приймаються доводи заявника апеляційної скарги, що суд першої інстанції в порушення ч.2 ст. 11 КАС України безпідставно вийшов за межі позовних вимог (оскільки в позові ставилась вимога про визнання рішення відповідача недійсним). Так, у відповідності до п.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Згідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять. Таким чином суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, оскільки п. 3 ст. 105 КАС України не містить такої позовної вимоги, як визнання рішення суб'єкту владних повноважень недійсним.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2008р. у справі № 2-а-224/08 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.
Ухвала виготовлена в повному обсязі - 28.11.2008р.
Головуючий суддя М.В.Мірошниченко
Суддя С.В.Сафронова
Суддя С.А.Уханенко