Головуючий у 1 інстанції - суддя Шальєва В. А.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
24 грудня 2008 року справа № 22-а-8621/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів:
при секретарі судового засіданняМіронової Г. М.
Горбенко К. П.
Білоус К. І.
за участю представників:
від позивача:Полтавець Л. І. - директор,
від відповідачів:Козіна Ю. Є. - за дов. № 26894/10/10 від 26.08.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової
інспекції, м. Артемівськ
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 2 червня 2008 року (повний текст постанови
виготовлений 7 червня 2008 року)
по адміністративній справі № 2-а-7/08 (суддя Шальєва В. А.)
за позовом Виробничо - будівельного приватного
малого підприємства «Респект», м. Артемівськ
до Артемівської об'єднаної державної податкової
інспекції, м. Артемівськ
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
Виробничо - будівельне приватне мале підприємство «Респект», м. Артемівськ звернулося 29 травня 2007 року до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (т. 1 арк. справи 3-7) до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Артемівськ про : 1) визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000591640/2-№0000811640/2 від 26 травня 2005 року про застосування штрафу в розмірі 6342 грн. 64 коп., 2) визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000421542/0 від 30 травня 2006 року про застосування штрафу у розмірі 1758 грн. 71 коп., 3) визначення суми податкового боргу перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість станом на 23 лютого 2007 року у розмірі 2716 грн. 91 коп., у тому числі пеня - 155 грн. 75 коп.
Постановою від 2 червня 2008 року (т. 2 арк. справи 125-128) Донецький окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги Виробничо - будівельного приватного малого підприємства «Респект» повністю. Суд першої інстанції визнав нечинними податкові повідомлення - рішення № 0000591640/2-0000811640/2 від 26 травня 2005 року та № 0000421542/0 від 30 травня 2006 року, стягнув на користь позивача з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі (т. 2 арк. справи 134-135) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Під час судового засідання відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Виробничо - будівельне приватне мале підприємство «Респект» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 13515510, що підтверджується довідкою (т. 1 арк. справи 60).
Артемівською ОДПІ 26 травня 2005 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000591640/2 - № 0000811640/2 про застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 6342 грн. 64 коп. (т. 1 арк. справи 40).
Колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції правильно застосував приписи Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 щодо оформлення фактів порушень податкового та іншого законодавства актом перевірки. Відповідно до п. 14 зазначеної Інструкції керівник органу державної податкової служби або його заступник приймає податкове повідомлення-рішення саме за наслідками розгляду матеріалів перевірки, якими є, зокрема, складений відповідно до п. 13 Інструкції акт. В матеріалах справи відсутній акт перевірки, на підставі якого прийняте повідомлення-рішення № 0000591640/2- № 0000811640/2 від 26 травня 2005 року.
Крім того, за результатами перевірки своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2005 року, проведеної відповідачем 16 травня 2006 року, був складений акт № 668 (т. 1 арк. справи 53-55), на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000421542/0 від 30 травня 2006 року про застосування штрафних санкції в розмірі 1758 грн. 71 коп.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем, окрім іншого, було зазначено (т. 2 арк. справи 175-177), що, не зважаючи на наявність платіжних доручень, за якими здійснювалися розрахунки через АК АПБ «України» на суму 1084 грн. платник несвоєчасно сплачував податкові зобов'язання, визначені ним в податкових деклараціях, тобто розрахунки підприємства з бюджетом через АК АПБ «України» ніяким чином не впливають на спірні правовідносини.
Податковим повідомленням-рішенням № 0000591640/2 - № 0000811640/2 від 26 травня 2005 року до позивача застосовані штрафні санкції у загальному розмірі 6342 грн. 64 коп. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених платником в деклараціях з податку на додану вартість з серпня 2003 року по серпень 2004 року, які сплачувалися ВБПМП "Респект", а саме:
- за серпень 2003 року (вх. № 23664 від 22 вересня 2003 року) - 2500 грн. по терміну сплати 30 вересня 2003 року погашено 10 березня 2004 року в сумі 1404 грн. 12 коп. з затримкою більше 90 календарних днів;
- за вересень 2003 року (вх. № 27796 від 20 жовтня 2003 року) - 219 грн. по терміну сплати 30 жовтня 2003 року погашено 27 квітня 2004 року з затримкою більше 90 календарних днів;
- за жовтень 2003 року (вх. № 31212 від 20 листопада 2003 року) - 1977 грн. по терміну сплати 1 грудня 2003 року погашено частками: 27 квітня 2004 року - 34 грн. 96 коп., 27 травня 2004 року - 492 грн. 34 коп., 29 червня 2004 року - 393 грн. 38 коп., 9 серпня 2004 року - 1056 грн. 36 коп. з затримкою більше 90 календарних днів;
-за листопад 2003 року (вх. № 33131 від 19 грудня 2003 року) - 2588 грн. по терміну сплати 30 грудня 2003 рокупогашено частками: 9 серпня 2004 року - 1249 грн. 16 коп., 30 серпня 2004 року - 1018 грн. 74 коп., 30 вересня 2004 року - 322 грн. 10 коп., тобто з затримкою більше 90 календарних днів;
-за грудень 2003 року (вх. № 37810 від 20 січня 2004 року) - 920 грн. по терміну сплати 30 січня 2004 року погашено частками: 30 вересня 2004 року - 642 грн. 68 коп., 6 жовтня 2004 року - 277 грн. 32 коп. з затримкою більше 90 календарних днів;
- за квітень 2004 року (вх. № 12785 від 13 травня 2004 року) - 676 грн. по терміну сплати 1 червня 2004 року погашено 6 жовтня 2004 року з затримкою більше 90 календарних днів;
- за травень 2004 року (вх. № 15187 від 18 червня 2004 року) - 1010 грн. по терміну сплати 30 червня 2004 року погашено частками: 6 жовтня 2004 року - 4 грн., 25 листопада 2004 року - 476 грн. 56 коп., 6 січня 2005 року - 529 грн. 46 коп. з затримкою більше 90 календарних днів;
- за червень 2004 року (вх. № 21573 від 20 липня 2004 року) - 892 грн. по терміну сплати 1 серпня 2004 року погашено 6 січня 2005 року з затримкою більше 90 календарних днів;
- за липень 2004 року (вх. № 24511 від 16 серпня 2004 року) - 2278 грн. по терміну сплати 30 серпня 2004 року погашено частками: 6 січня 2005 року - 14 грн. 86 коп., 10 січня 2005 року - 946 грн. 55 коп., 11 січня 2005 року - 939 грн. 90 коп., 13 січня 2005 року - 376 грн. 69 коп., тобто з затримкою більше 90 календарних днів;
- за серпень 2004 року (вх. № 27620 від 20 вересня 2004р.) - 2340 грн. по терміну сплати 30 вересня 2004 року погашено 13 січня 2005 року з затримкою більше 90 календарних днів.
Фактично, за наявними в матеріалах справи документами колегією суддів встановлено, що 29 червня 2004 року позивачем платіжним дорученням № 66 (т. 1. арк. справи 30) сплачено частково податок на додану вартість за травень 2004 року в розмірі 400 грн., однак відповідачем самостійно змінено призначення платежу та з цієї суми 393 грн. 38 коп. зараховано в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2003 року.
Аналогічним чином відповідачем змінено призначення платежу за перерахованими позивачем сумами податку на додану вартість відповідно до платіжних доручень № 112 від 30 серпня 2004 року (1060 грн. перерахованого податку на додану вартість за травень - червень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 1018 грн. 74 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2003 року - т. 1 арк. справи 31), № 113 від 30 вересня 2004 року (1000 грн. перерахованого податку на додану вартість за червень - липень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 322 грн. 10 коп. та 642 грн. 68 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад та грудень 2003 року відповідно - т. 1 арк. справи 31), № 114 від 6 жовтня 2004 року (1000 грн. перерахованого податку на додану вартість за червень - липень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 277 грн. 32 коп., 676 грн. та 4 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2003 року, квітень - травень 2004 року відповідно - т. 1 арк. справи 31), № 124 від 25 листопада 2004 року (500 грн. перерахованого податку на додану вартість за серпень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 476 грн. 56 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2004 року - т. 1 арк. справи 32), № 2 від 6 січня 2005 року (1500 грн. перерахованого податку на додану вартість за серпень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 529 грн. 46 коп., 892 грн. 00 коп. та 14 грн. 86 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень, червень та липень 2004 року відповідно ( т. 1 арк. справи 28), № 3 від 10 січня 2005 року (1000 грн. перерахованого податку на додану вартість за серпень - вересень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 946 грн. 55 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2004 року (т. 1 арк. справи 28), № 4 від 10 січня 2005 року (1000 грн. перерахованого податку на додану вартість за жовтень - грудень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 939 грн. 90 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2004 року (т. 1 арк. справи 28), № 5 від 13 січня 2004 року (1500 грн. перерахованого податку на додану вартість за жовтень - грудень 2004 року зараховано відповідачем в розмірі 376 грн. 69 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2004 року (т. 1 арк. справи 28).
Податковим повідомленням-рішенням № 0000421540/0 від 30 травня 2006 року (т. 2 арк. справи 11), винесеним на підставі акту від 16 травня 2006 року № 668 про результати перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2005 року (арк. справи 53-55) до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1758 грн. 71 коп. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених платником в деклараціях з податку на додану вартість за січень - квітень 2005 року, які сплачувалися позивачем:
- за січень 2005 року (вх. № 2195 від 18 лютого 2005 року) - 2833 грн. по терміну сплати 2 березня 2005 року, згідно даних особового рахунку частина податкового зобов'язання погашена переплатою у розмірі 2690 грн. 80 коп., а частина у розмірі 142 грн. 20 коп. погашена 30 червня 2005 рокуз затримкою більше 90 календарних днів;
- за лютий 2005 року (вх. № 3713 від 17 березня 2005 року) - 1667 грн. по терміну сплати 30 березня 2005 року погашено частками: 30 червня 2005 року - 844 грн. 90 коп., 13 вересня 2005 року - 197 грн. 52 коп.,29 вересня 2005 року - 207 грн. 26 коп., 12 жовтня 2005 року - 417 грн. 36 коп. з затримкою більше 90 календарних днів;
- за березень 2005 року (вх. № 9984 від 20 квітня 2005 року) - 1243 грн. по терміну сплати 4 травня 2005 року погашено частками: 12 жовтня 2005 року - 75 грн. 86 коп., 20 грудня 2005 року - 1167 грн. 16 коп. з затримкою більше 90 календарних днів;
- за квітень 2005 року (вх. № 14785 від 20 травня 2005 року) - 1667 грн. по терміну сплати 30 травня 2005 року погашено частками залишок суми у розмірі 465 грн. 15 коп.: 20 грудня 2005 року - 87 грн. 86 коп., 20 квітня 2006 року - 180 грн. 41 коп., 28 квітня 2006 року - 196 грн. 88 коп. з затримкою більше 90 календарних днів.
Фактично, за наявними в матеріалах справи документами колегією суддів встановлено, що 30 червня 2005 року позивачем платіжним дорученням № 131 (т. 1 арк. справи 27) сплачено податок на додану вартість за квітень - травень 2005 року в розмірі 1000 грн., проте відповідачем самостійно змінено призначення платежу та з цієї суми 142 грн. 20 коп. 844 грн. 90 коп. зараховано в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень та лютий 2005 року.
Аналогічним чином відповідачем змінено призначення платежу за перерахованими позивачем сумами податку на додану вартість відповідно до платіжних доручень № 163 та № 164 від 13 вересня 2005 року (200 грн. перерахованого податку на додану вартість за червень та липень 2005 року зараховано відповідачем в розмірі 197 грн. 52 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2005 року (т. 1 арк. справи 26), № 166 від 29 вересня 2005 року (210 грн. перерахованого податку на додану вартість за серпень 2005 року зараховано відповідачем в розмірі 207 грн. 26 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2005 року (т. 1 арк. справи 26), № 169 від 12 жовтня 2005 року (500 грн. перерахованого податку на додану вартість за липень - серпень 2005 року зараховано відповідачем в розмірі 417 грн. 36 коп. та 75 грн. 86 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий та березень 2005 року відповідно - т. 1 арк. справи 26), № 3 від 20 квітня 2006 року (183 грн. перерахованого податку на додану вартість за квітень 2006 року зараховано відповідачем в розмірі 180 грн. 41 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2005 року - т. 1 арк. справи 25), № 16 від 26 квітня 2005 року (200 грн. перерахованого податку на додану вартість за квітень 2006 року зараховано відповідачем в розмірі 196 грн. 88 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2005 року - т. 1 арк. справи 25), згідно пояснення відповідача (т. 2 арк. справи 175-177) перерахований позивачем 20 грудня 2005 року податок на додану вартість було зараховано відповідачем в розмірі 1167 грн. 16 коп. та 87 грн. 86 коп. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно за березень та квітень 2005 року.
Колегія суддів зазначає, що згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
За підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) податковим періодом для визначення податку на додану вартість є один календарний місяць.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації або у податковому розрахунку (пункт 1.11 статті 1 вказаного закону), вважається узгодженим з дня подання податкової звітності.
Відповідно до положень підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, встановлених цим підпунктом, в залежності від кількості днів прострочки.
Відповідач в якості обґрунтування правомірності своїх дій щодо зарахування здійснених позивачем платежів в календарній черговості посилається на пункт 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі - Закон № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року), яким визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Вказаною нормою встановлено, що податковий борг погашається платниками податків попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”від 20.05.1999 року № 679-ХІVНаціональний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року вважаються сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Додатково слід зазначити, що перелік порушень та заходів відповідальності, який міститься в Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню і серед визначених статтею 17 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року видів порушень немає такого виду, як недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року. Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Артемівськ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-7/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-7/08 - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 грудня 2008 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 25 грудня 2008 року.
Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді: /підпис/ Г.М.Міронова
/підпис/ К.П.Горбенко