Справа № 22 ц -6289/ 2007 Головуючий в 1 -й інстанції -Остапенко Н.Г.
Категорія - 19/21 Доповідач - Прозорова М. Л.
4 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г. суддів - Прозорової М.Л.., Григорченка Е.І. при секретарі - Білоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області та приєднавшося до неї Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс" на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 червня 2007 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про відшкодування шкоди, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області та Відкрите акціонерне товариство «Дніпрококс" звернулися до суду з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 червня 2007 року, де ставлять питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що воно незаконне і необгрунтоване /а.с.111-І 14/.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволені частково.
Суд визнав недійсним розділ 6 акту розслідування нещасного випадку від 13 червня 2002 року, що стався 23 травня 2002 року на території Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» зі слюсарем-ремонтником ОСОБА_4.
Суд визнав недійсним акт №1 від 14 червня 2002 року про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався з ОСОБА_4.
Суд встановив факт, що отримані ОСОБА_4, 23 травня 2002 року, на території Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс», травми є нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом.
Суд зобов'язав Відкрите акціонерне товариство «Дніпрококс» передати Відділенню
2
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області справу ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд зобов'язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області відшкодувати шкоду завдану смертю ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, - матері ОСОБА_1 та дітям - ОСОБА_2, ОСОБА_3, в порядку та розмірах, передбачених Законом України 105-ХІУ від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено /а.с.101-103/.
Як на підстави апеляційної скарги Відкрите акціонерне товариство «Дніпрококс" посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону /а.с.111-114/.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та судового збору - скасуванню з постановлениям нового рішення згідно п. 3,4 с 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом ВАТ «Дніпрококс» за №136 від 24.04.2002 року ОСОБА_4 був прийнятий на роботу на посаду слюсаря-ремонтника коксового цеху (а.с. 19, 28 том 1).
23 05.2002 року ОСОБА_4 закінчивши виконання покладених на нього трудових обов'язків, прямуючи додому, близько 15 години ЗО хвилин, за власною ініціативою з невстановлених причин, значно відхилився від встановленої на підприємстві схеми маршруту пішохідного руху по території заводу, затвердженої керівництвом ВАТ «Дніпрококс» (а.с. 55, 165 т. 1) та під час виходу із санпропускника №4 і слідуючи на прохідну №1 в районі цеха сіркової очистки, в результаті падіння при пересуванні отримав черепно-мозкову травму, яка призвела до його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7,12 т.1).
Згідно медичного висновку (а.с. 12 т.1) смерть ОСОБА_4 настала в результаті гострої проникної відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась крововиливом під мозкові оболонки та речовину головного мозку, яке призвело до гострої епідиральної гематоми, розірвання правої барабанної перепони, перебування у комі П ступеню, що в свою чергу викликало зупинку серцевої діяльності.
З метою розслідування даного факту, наказом №90-р від 31.05.2002 року Територіального департаменту по нагляду за охороною праці по Дніпропетровській області, було створено комісію для розслідуванню нещасного випадку зі смертельним наслідком (а.с. 48 т.1). В результаті проведеної спеціальної перевірки вказаного факту, був складений акт розслідування від 13.06.2002 року про причини нещасного випадку, котрі не пов'язані з виконанням ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків з тих підстав, що даний нещасний випадок не був пов'язаний з виконанням ОСОБА_4 своїх трудових обов'язків, а стався під час його слідування з роботи пішки додому (а.с. 6,49, 51 т.1).
Висновки комісії ґрунтувалися на п.12 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України №1094 від 21.08.2001 року (далі Положення), згідно якого за висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства та п.13, згідно якого якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).
3
Між тим статтею 14 Закону України N 1105-ХІУ від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. В свою чергу згідно ч.2 п.6 вказаного Положення, яке діяло на момент смерті ОСОБА_4, за висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, а також ті, що сталися під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, та ті, що сталися під час приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання недійсним розділу 6 акту розслідування нещасного випадку від 13 червня 2002 року, визнання недійсним акту №1 від 14 червня 2002 року про нещасний випадок невиробничого характеру, встановлення факту, що отримані ОСОБА_4 травми є нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом, зобов'язання ВАТ передати Фонду справу ОСОБА_4, зобов'язання Фонду відшкодувати шкоду завдану смертю ОСОБА_4 позивачам.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути підставою для скасування рішення суду , оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З'ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення в частині визнання недійсним розділу 6 акту розслідування нещасного випадку від 13 червня 2002 року, визнання недійсним акту №1 від 14 червня 2002 року про нещасний випадок невиробничого характеру, встановлення факту, що отримані ОСОБА_4 травми є нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом, зобов'язання ВАТ передати Фонду справу ОСОБА_4, зобов'язання Фонду відшкодувати шкоду завдану позивачам, смертю ОСОБА_4, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Що стосується рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача ВАТ «Дніпрококс» скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 за фактом травми ОСОБА_4, то колегія судців не може визнати рішення суду першої інстанції у цій частині законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог на підставі п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що немає потреби зобов'язувати відповідача ВАТ «Дніпрококс» складати акт за формою Н-1, оскільки судом частково задоволені позовні вимоги і встановлений факт, що травми отримані ОСОБА_4 23.05.2002 року на території ВАТ «Дніпрококс», є нещасним випадком, пов'язаним з виробництвом
При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що крім встановлення вказаного факту, суд також прийшов до висновку про визнання недійсним акту №1 від 14.06.2002 року про нещасний випадок невиробничого характеру і скасував його. Між тим
4
згідно п. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
На підставі викладеного, колегія вважає за необхідне рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача ВАТ «Дніпрококс» скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 - скасувати і постановити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, задовольнивши часткову апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс».
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області та Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» -задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 6 червня 2007 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача ВАТ «Дніпрококс» скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 -скасувати.
Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Дніпрококс» скласти акт за формою Н-1 за фактом нещасного випадку на виробництві, що трапився з ОСОБА_4 23 травня 2002 року об 16 годин 30 хвилин, на території Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс», в наслідок чого ОСОБА_4 отримав відкриту черепно-мозкову травму, яка призвела до його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.