Іменем України
Справа № 116/1128/13-ц
19.03.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., за участі представник позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ТОВ «Авто Просто» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою, -
ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ТОВ «Авто Просто» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою.
Позовні вимоги мотивує тим, що між сторонами укладена угода про надання послуг на придбання автомобілю через систему придбання у групах «АвтоТак». Угодою передбачено, що учасник уповноважує ТОВ «Авто Просто» на організацію та адміністрування системи «АвтоТак». Система функціонує таким чином, що учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати внесків в оплату послуг та страхових платежів, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті. Право на купівлю товару отримують ті учасники, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних платежів; розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи. Представник позивача вважає укладений між сторонами правочин недійсним і просить застосувати наслідки нікчемності правочину відповідно до статті 216 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, представником відповідача направлено до суду письмові заперечення проти позову, в яких він просить відмовити в його задоволенні та розглянути справу за його відсутності.
Враховуючи, що матеріали справи місять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 169 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_3 25.11.2011 року уклав з ТОВ «Авто Просто» угоду №383195 з додатками, за умовами якої ТОВ «Авто Просто» зобов'язалось надати послуги для отримання права на купівлю автомобілю, обраного споживачем, а позивач - сплачувати відповідні платежі згідно з системою «АвтоТак». За умовами правочину учасник уповноважує ТОВ «Авто Просто» на організацію та функціонування системи «АвтоТак», в якій чистий фонд групи (за рахунок якого можливо придбати автомобіль) формується виключно за рахунок внесків учасників без залучення власних коштів ТОВ «Авто Просто». Учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати внесків в оплату послуг та страхових платежів, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобов'язання за угодою.
На виконання умов вказаної угоди позивач перерахував на рахунок ТОВ «Авто Просто» 81837,60 грн.
Згідно з положеннями частин першої і другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями частини першої, пункту 7 частини третьої, частини шостої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Відповідно до угоди, укладеної сторонами, відповідач формує групу учасників системи, надалі створює фонд даної групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто, за кошти учасників системи, а потім один раз на місяць розподіляє фонд групи між учасниками системи, але право на купівлю товару отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних платежів. Таким чином, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи.
Як роз'яснено у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Частиною другою статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Правові наслідки недійсності правочину передбачені статтею 216 ЦК України. Відповідно до частини першої вказаної статті у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
У частині третій статті 216 ЦК України зазначено, що правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Оскільки судом встановлена нікчемність укладеного між сторонами правочину відповідно до частини другої статті 215 ЦК України у спірних відносинах підлягають застосуванню наслідки, передбачені частиною першою статті 216 ЦК України.
Вирішуючи спір, суд враховує аналогічну правозастосовну практику Верховного Суду України (постанова судової палати у цивільних справах від 23 травня 2012 року у справі №6-35цс12, електронний ресурс в Державному реєстрі судових рішень - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24528561) та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (рішення колегія суддів судової палати у цивільних справах від 13.03.2013 року у справі №6-43388св12, електронний ресурс в Державному реєстрі судових рішень - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29973566).
За вказаних обставин заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи висновок про задоволення позову, керуючись приписами статті 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 114,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 88, 214, 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ТОВ «Авто Просто» про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (ідентифікаційний код 35509011; 01601, м. Київ, вул. Воровського, 24, корпус 1, 3-й поверх) на користь ОСОБА_3 (Сімферопольський район, с. Гвардійське, вул. Кірова, 16) 81837,60 грн. (вісімдесят одну тисячу вісімсот тридцять сім грн. 60 коп.), які сплачено за нікчемною угодою №383195 від 25.11.2011 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (ідентифікаційний код 35509011; 01601, м. Київ, вул. Воровського , 24, корпус 1, 3-й поверх) на користь ОСОБА_3 (Сімферопольський район, с. Гвардійське, вул. Кірова, 16) судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим.
В судовому засіданні 19.03.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення, рішення у повному обсязі складено 20.03.2013 року.
Суддя