печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17/13- к
18 березня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючий - суддя Вовк С.В.,
при секретарі - Горова Н. Г.,
прокурора Дроваль О.М., захисника ОСОБА_1, особи що подала скаргу ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2, на постанову прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури м. Києва Дроваль О.М. від 06.09.2012 про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ «БК УРБІ» ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України 1960 р. (далі КПК України), в якій просить скасувати постанову прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури м. Києва Дроваль О.М. від 06.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Будівельної компанії «УРБІ» ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ТОВ «БК «УРБІ» та будучи службовою особою, з метою ухилення від сплати податків упродовж 2011 року, знаючи про безтоварність господарських операцій, які оформляв лише документально, використовуючи реквізити ТОВ «Іст Реаліті Груп», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Кайлос-Тар» умисно та безпідставно включив у звітних податкових періодах у декларації з ПДВ та податку на прибуток ТОВ «БК «УРБІ» суми валових витрат та податкового кредиту, сформовані на підставі документів про отримання послуг від ТОВ «Іст Реаліті Груп», ТОВ «Інсатбуд», ТОВ «Кайлос-Тар», які фактично не виконувалися даними підприємствами, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток в особливо великих розмірах на загальну суму 3 536 698,00 грн.
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_2 посилається на те, що кримінальну справу порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України, без проведення належної дослідчої перевірки та за відсутності достатніх даних, які би вказували на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, при цьому надає власну правову оцінку фактичним обставинам справи та даним, розцінених прокурором, як підстави для порушення кримінальної справи.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2012 скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва ухвалою від 11.12.2012 скасувала вищезазначену постанову з поверненням справи на новий судовий розгляд, вказавши на порушення судом першої інстанції вимог ст. 236-8 КПК України внаслідок непереконливості висновків про дотримання прокурором вимог ст.ст. 94, 98 КПК України.
При новому судовому розгляді справи ОСОБА_2 та його захисник просять скасувати постанову про порушення кримінальної справи, з підстав зазначених у скарзі та наведених судом вище, із посиланням на те що рішенням апеляційного суду скасоване рішення-повідомлення від 28.02.2012 року №0000872308 та №0000882308, відповідно до яких ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було донараховано податок на додану вартість 759201,00 грн. та 96966,00 грн. штрафні (фінансові) санкції і податок на прибуток 882748,00 грн. та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції, всього на загальну суму 1738916, 00 грн. та вказівкою на те, що на даний час в Київському апеляційному адміністративному суді знаходиться на розгляді скарга на податкове повідомлення-рішення №0003402207, №003412207 від 11.07.2012 року, тому станом на день порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.212 КК України, не було факту закінченого злочину за цією статтею.
Також вказує на безпідставність врахування висновків ДПІ у Солом'янському районі м. Києва під час порушення кримінальної справи, про нікчемність договорів, які укладені ТОВ «БК «УРБІ» з ТОВ «Інсатбуд», та ТОВ «Реалті Груп» за період з 01.03.2011 року по 30.09.2011 року, оскільки такий висновок обґрунтовується фіктивністю діяльності ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реаліті Груп», без відповідно до рішення суду.
Прокурор в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, а обставини, приведені захисником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, з урахуванням положень ч.7 ст. 374 КПК України, згідно яких вказівки апеляційного суду є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Інститут оскарження постанови про порушення кримінальної справи є одним з елементів судового контролю за стадією досудового слідства.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно зі ст. 94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За змістом положень ст.ст. 64, 65, 94 КПК України достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину, це фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Конституційний Суд України в мотивувальній частині рішення № 3-рп/2003 від 30.01.2003р. зазначив, що порушення кримінальної справи відносно конкретної особи з недотриманням вимог ст.ст. 94-98 КПК України, на підставі даних, які носять недостовірний характер неприпустимо, оскільки це може породити наслідки, які виходять за межі кримінально-процесуальних відносин, і завдати такої шкоди конституційним правам і свободам , що поновити їх буде нездійсненим.
Виходячи з вищезазначених вимог закону (ч. 2 ст. 98 КПК України та рішення Конституційного Суду України) підстави для порушення кримінальної справи відносно конкретної особи включають в себе два взаємопов'язані елементи: наявність ознак кримінально-карного діяння в події, яка стала відома слідчому прокурору, і наявність достатніх даних про те, що це діяння було вчинено певною особою.
Судовим розглядом встановлено, що постановою прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури м. Києва Дроваль О.М. від 06.09.2012 року порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «БК «УРБІ» ОСОБА_2, за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбачених ч.3 ст.212 КК України.
В судовому засіданні прокурор Дроваль О.М. повідомила, що приводом до порушення кримінальної справи слугувало безпосереднє виявлення нею ознак злочину.
З тексту постанови про порушення кримінальної справи вбачається, і зазначені обставини в судовому засіданні підтвердив прокурор, що підставами для порушення кримінальної справи слугували матеріали дослідчої перевірки.
Між тим, матеріали, які надані суду для вирішення питання про правомірність порушення кримінальної справи, свідчать про відсутність в них достатніх даних для висновку про наявність в діях директора ТОВ «БК «УРБІ» ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Згідно диспозиції статті 212 КК України відповідальність за цією нормою настає у разі ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових коштів у значних розмірах.
Таким чином, обов'язковими ознаками передбаченого ст. 212 КК України злочину, є встановлені належними даними існування податкового зобов'язання і факт його умисного невиконання, а також наявність прямого умислу суб'єкта злочину на несплату податку.
Надаючи правову оцінку фактичним даним, викладеним в акті перевірки, як підставам для порушення кримінальної справи та першоджерелу відомостей про ймовірний злочин, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтею 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом. У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
З огляду на зазначені вище положення закону, посадові особи ДПІ не є належним суб'єктом оцінювання правочину на предмет його відповідності вимогам закону, а відтак обставини викладені в акті перевірки самі по собі є припущеннями, які потребують оцінки в рамках господарського (адміністративного) судочинства або шляхом проведення належної дослідчої перевірки в порядку ч. 4 ст. 97 КПК України.
Реалізуючи свої процесуальні права, ТОВ «БК «УРБІ» звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС №0000872308, №0000882308 від 28.02.2012 року, прийнятих на підставі акту перевірки, висновки якого розцінені прокурором як підстави для порушення кримінальної справи. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року позов ТОВ «БК «УРБІ» задоволено,останнє наведенні рішення повідомлення скасовані.
Таким чином, висновки акту перевірки ДПІ №1099/23-08/37267216 від 09.02.2012 року, що складений в наслідок документальної виїзної перевірки ТОВ «БК «УРБІ» з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реаліті Груп» за період з 01.03.2011 року по 30.09.2011 року, про виявлення порушень податкового законодавства не можуть бути підставами для порушення кримінальної справи.
Також не можуть бути підставами для порушення справи висновки акту №4674/22-7/37267216 від 22.06.2012 року, що складений в наслідок виїзної перевірки ТОВ «БК «УРБІ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.08.2010 по 31.03.2012 про виявлені порушення податкового законодавства, оскільки ТОВ «БК «УРБІ» також було оскаржено в судовому порядку податкові повідомлення-рішення №0003412207 та №0003402207 від 11.07.2012 року, що прийняті на підставі акту №4674/22-7/37267216 від 22.06.2012 року, а відтак останні є неузгодженими та такими, що не може бути використане у підозрі у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків в силу п. 56.22 ст.56 ПК України.
В той же час, при розгляді скарги суд враховує, що за змістом роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в абз. 3 п. 15 постанови від 08 жовтня 2004 року №15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів», п. п. 56.22 ст. 56 Податкового кодексу України, вразі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу підставою для порушення кримінальної справи можуть бути додатково зібрані дані, які вказують на наявність в діях особи ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.
Однак, належних та допустимих додатково зібраних даних на підтвердження висновку прокурора про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, матеріали дослідчої перевірки не містять.
Фактичні дані, викладені в поясненнях ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, на що посилається прокурор, самі по собі не можуть бути достатніми для висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що судовим рішенням встановлена правомірність правочинів укладених між ТОВ «БК «УРБІ», ТОВ «Інсатбуд» та ТОВ «Іст Реаліті Груп», а в наданих суду матеріалах дослідчої перевірки відсутні додатково зібрані докази, достатні для висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд вважає, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за вищезазначеним фактом порушена без достатніх на те підстав.
Таким чином, скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури м. Києва Дроваль О.М. від 06.09.2012 про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ «БК УРБІ» ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України - скасуванню.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави прокуратури м. Києва Дроваль О.М. від 06.09.2012 про порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ «БК УРБІ» ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України - скасувати.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Вовк С.В.