Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/7616/12-к Головуючий у 1-й інст. Дубцова
Категорія ст.28 ч.2, ст.203-2 ч.1 Доповідач Зав'язун С. М.
12 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Зав'язуна С.М.,
суддів: Прокопчука С.М., Ляшука В.В.,
за участю: прокурора Селюченко І.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Шпірука М.В., на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 січня 2013 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України направлена прокурору м. Бердичева для організації додаткового розслідування,
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в період часу з 02 серпня 2012 року до 21 серпня 2012 року, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009 року, ОСОБА_2 з метою особистого збагачення, отримувала від відвідувачів - гравців грошові кошти за участь у азартних іграх, по отриманні яких, виданими їй ключами, включала ігрові автомати та допомагала клієнтам в запуску гри, набираючи самостійно суми ставок, а у разі виграшу, виплачувала суму виграшу, слідкувала за схоронністю автоматів та акумулювала отримані кошти для передачі в подальшому невстановленій слідством особі.
У постанові суду першої інстанції зазначено, що причинами повернення кримінальної справи на додаткове розслідування є грубе порушення слідчими органами вимог ст.22 КПК України в частині обов'язку до всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, вимог ст.26 КПК України, у зв'язку з відсутністю об'єктивної необхідності виділення справи в окреме провадження, необхідністю вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності співучасників ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 203-2 КК України.
На рішення суду першої інстанції надійшла апеляція прокурора, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та направлення справи на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляції прокурор зазначає, що під час досудового слідства не було встановлено співучасників ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.203-2 КК України, і у зв'язку з чим слідчим були виділені матеріали кримінальної справи в окреме провадження для їх встановлення. Вказано, що дане рішення слідчого відповідає вимогам ст.ст.26, 130 КПК України (в редакції 1960 року).
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, яка апеляцію підтримала, вивчивши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.2 ст.26 КПК України (в редакції 1960 року) виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження і вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" №2 від 11.02.2005 року, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається лише за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника.
Суд першої інстанції розглядаючи справу дотримався вказаних вимог закону та відповідних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.
Так, під час попереднього розгляду справи, захисник обвинуваченої ОСОБА_3 подала до суду письмове клопотання з належним обґрунтуванням в якому поставила питання про направлення справи на додаткове розслідування з підстави не притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб причетних до вчинення злочину.
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України, за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами.
Як вбачається із змісту вказаної постанови суду та матеріалів кримінальної справи, оренда приміщення, розміщення у ньому ігрових автоматів, адміністрування грального закладу, а також отримання основного прибутку від його діяльності, здійснювались іншими конкретними особами, які являються співучасниками ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.203-2 КК України та які, на переконання колегії суддів, в достатній мірі були встановлені органом досудового слідства.
Крім того, згідно ч.2 п.4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, справи про злочини вчинені у співучасті, мають розглядатися як правило, в одному провадженні.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що виділення слідчим справи в окреме провадження стосовно співучасників обвинуваченої ОСОБА_2 є безпідставним, унеможливлює всебічний, повний, об'єктивний судовий розгляд справи в суді та є таким порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду, що в свою чергу, відповідно до ст.246 КПК України (в редакції 1960 року) є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
Апеляцію прокурора Шпірука М.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17 січня 2013 року, якою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 направлена прокурору м. Бердичева для організації додаткового розслідування - без зміни.
Судді :