Справа №256/1652/13-К
1-КП/256/76/2013
Іменем України
19.03.2013 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Сватіков А.В.,
при секретарі - Саєнко Ю.О.,
за участю прокурора - Пилипенко Є.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який мешкає за адресою Донецька область м. Часів Яр вул. О. Кошового 6/31,
у скоєнні злочину передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, -
ОСОБА_1 в один із днів початку грудня 2012 року (більш точний час слідством не встановлено), вирішив взяти в банку на ремонт квартири грошовий кредит. Через свого знайомого ОСОБА_2, він дізнався що в м. Донецьку є приватний підприємець ОСОБА_3, який надає допомогу в отриманні кредитів і його послуги становлять 10% від суми кредиту, з якими ОСОБА_1 погодився. 3.01.2013 року ОСОБА_3 через ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1, про те, що у ОСОБА_3 все готово для оформлення кредиту. 10.01.2013 року приблизно о 10 годині поблизу ТЦ «ГрінПлаза», розташованого за адресою м. Донецьк вул. Артема 51а, зустрілися ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, котрий був на автомобілі зі своїм водієм ОСОБА_4 Знаходячись у автомобілі ОСОБА_3 діючи умисно з корисливих мотивів, передав ОСОБА_1 підроблену довідку для отримання кредиту в банку. Після чого ОСОБА_1, у вказаний день 10.01.2013 приблизно о 11 годині прибув у відділення «Калінінське» ПАТ «Альфа Банк» за адресою м. Донецьк Калінінський район пр. Ілліча 21 «В», де діючи навмисно, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на використання завідомо підробленого документу для отримання кредиту, при укладенні кредитного договору, використовував свідомо підроблений документ - довідку про доходи №13 від 3.01.2013 року на своє ім'я, яка містила неправдиві відомості про те, що він дійсно працює в ТОВ «НВФ Машинобудівне і Металургійне Виробництво» м. Краматорська з 5.04.2010 року по теперішній час на посаді майстер, та його дохід склав: за липень 2012 року - 4355,10 гр., серпень 2012 року - 4452,58 гр., вересень 2012 року - 4379,7 гр., жовтень 2012 року - 4232,8 гр., листопад 2012 року - 4183,96 гр. і грудень 2012 року - 4436,3 гр., що містила неправдиву інформацію щодо місця роботи та розміру заробітної плати ОСОБА_1 в зазначеному підприємстві, тим самим використав завідомо підроблений документ.
12.03.2013 року до Калінінського районного суду м. Донецька надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013050820000128 від 10 січня 2013 року відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 358 КК України та угода про визнання винуватості, укладена між заступником прокурора Калінінського району м. Донецька та підозрюваним ОСОБА_1 від 28 лютого 2013 року.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст. 358 КК України, як умисне використання завідомо підробленого документу.
28 лютого 2013 року між заступником прокурора Калінінського району м. Донецька ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода, про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчинення даного злочину, виявлення інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із запропонованою мірою покарання підозрюваний ОСОБА_1 згоден.
Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України - наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин. Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок може бути оскаржене в касаційному порядку засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди. Для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, які передбачають у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів - є зрозумілим.
Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Підозрюваний ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, а саме: умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватості.
У судовому засіданні прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 також дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 850 гр. на користь держави.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді штрафу - 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 850 гр. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України - при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до положень ст. 468 КПК України - у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості. Укладення угоди, про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається. Потерпілий у вказаній справі відсутній.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 358 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати по оплаті експертизи в розмірі 245 гр. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь НДЕКЦ ГУМВС України у Донецькій області.
Запобіжний захід що до обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472, 473, 474, 476 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між заступником прокурора Калінінського району м. Донецька ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_1 від 28 лютого 2013 року.
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст. 358 ч.4 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у сумі 850 гр.
Судові витрати за проведення судово-технічної експертизи №10 від 19.02.2013 року в сумі 245 гр. стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВД України в Донецькій області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя Сватиков А.В.
19.03.2013