Бродівський районний суд Львівської області
Справа № 439/25/13-к/1
06.03.2013 року Бродівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Кваша В.О.
при секретарі Мартинюк О.С.
з участю прокурора Трояновського Б.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого,не одруженого, раніше не судимого:
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України суд, -
підсудний ОСОБА_1, в ніч на 16 серпня 2012 року, керуючись корисливими спонуканнями, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_2, шляхом зриву навісного замка огорожі та проникнення через вентиляційну шахту у приміщення недіючого млина «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розміщений за адресою АДРЕСА_2, котрий належить ОСОБА_3, звідки таємно, викрали 11-ть мішків пшениці загальною вагою 473 кілограми, вартістю 180 гривень 00 копійок за 100 кілограм, чим; спричинили потерпілій ОСОБА_4, матеріальної шкоди на загальну суму 851 гривню 40 копійок.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно 16 серпня 2012 року, керуючись корисливими спонуканнями, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_2, шляхом зриву навісного замка огорожі та проникнення через вентиляційну шахту у приміщення недіючого млина «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розміщений за адресою АДРЕСА_2, таємно викрали 11-ть мішків пшениці загальною вагою 473 кілограми, вартістю 180 гривень 00 копійок за 100 кілограм. Щиро розкаюється у вчиненому. Матеріальну шкоду відшкодував.
Потерпіла ОСОБА_4, показала, що 18 липня 2012 року на її земельній ділянці, яка знаходиться у АДРЕСА_2, вона обмолотила поле на якому росла її пшениця, в наслідок чого вона зібрала урожай в кількості 14-ти повних мішків пшениці. Зібраний урожай пшениці, вона помістила у приміщенні недікучого млина, що знаходиться у АДРЕСА_2, який належить її родичеві ОСОБА_3. В вищезазначеному приміщенні вона зберігала пшеницю за усною домовленість із власником приміщення, а саме ОСОБА_3, пшениця знаходилась на дерев'яних піддонах.
17 серпня 2012 року вона від свого зятя ОСОБА_5 дізналась про те, що із приміщення недіючого млина, що знаходиться у Пониковиця Бродівського району, а саме з того де вона зберігала свою пшеницю, було здійснено крадіжку 11-ти мішків пшениці. Також її зять повідомив, що під час огляду приміщення млина ззовні ним було виявлено, що навісний замок на металевій решітці із задньої сторони приміщення відсутній, за даною решіткою знаходилась вентиляційна шахта. В приміщенні на підлозі, неподалік вентиляційної шахти він виявив розсипане зерно, після чого йому стало ясно, що саме через дану вентиляційну шахту і було вчинено крадіжку. Дану крадіжку він виявив 16 серпня 2012 року однак їй про це не говорив, так як боявся що вона буде дуже сильно переживати за це, а тому повідомив їй лише наступного дня. Також. їй відомо, що її мати впізнала представлені їй мішки, а саме ті які були вилучені із приміщення будинку, що належить ОСОБА_2, так як на одному із них були дві латки із чорної матерії, які її мати туди пришила. Після цього, 20 серпня 2012 року до неї додому прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які привезли до неї па подвір'я 11-ть мішків пшениця та попросили у неї вибачення за те що вони скоїли. Тобто вони повністю відшкодували її матеріальні та моральні збитки, а тому будь-яких претензій вона до них не має.
Відповідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду не заперечують щодо цього.
Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення.
Обираючи вид та міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного раніше не судимого (а.с.79), по місцю проживання характеризується посередньо (а.с.78), завдану шкоду відшкодував, а також думку потерпілої, яка просить міру покарання призначити на розсуд суду.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає визнання та щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання суд не вбачає.
Виходячи з вищенаведених обставин суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочином необхідним та достатнім буде призначення покарання у виді позбавлення волі у межі передбаченій санкцією ст.185 ч.3 КК України.
З врахуванням характеристики та думки потерпілої, яка претензій до підсудного не має, суд вважає за можливе звільнення підсудного від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, та з покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України.
Судових витрат по справі не має.
Речові докази: три господарські мішки, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, слід залишити в її розпорядженні, велосипед та металевий лом, який передано на зберігання ОСОБА_2, слід залишити в його розпорядженні, велосипед марки «Дамка», який передано на зберігання ОСОБА_1, слід залишити в його розпорядженні.
Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років п'ять місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого обов'язки:
1) не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку у законну силу.
Речові докази: три господарські мішки, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, залишити в її розпорядженні, велосипед та металевий лом, переданий на зберігання ОСОБА_2, залишити в його розпорядженні, велосипед марки «Дамка», переданий на зберігання ОСОБА_1, залишити в його розпорядженні.
Судових витрат по справі не має.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя В. О. Кваша