Бродівський районний суд Львівської області
Справа № 439/34/13-к/1
07.03.2013 року Бродівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Кваша В.О.
при секретарі Мартинюк О.С.
з участю прокурора Трояновського Б.С.
захисника - адвоката ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
ОСОБА_3
законного представника потерпілих ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, інваліда 2 групи, раніше не судимого:
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд, -
Підсудний ОСОБА_5 31.05.2012 року, близько 15.00 год., перебуваючи на вулиці в с. Чепелі Бродівського району, під час конфлікту із неповнолітнім ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, що виник на грунті неприязних відносин, умисно завдав декілька ударів кулаками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_2, спричинивши таким чином останньому тілесні ушкодження у вигляді садна в поперековій ділянці, одне садно на лівій руці, садно на правій нозі, синець на лівій нозі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Окрім цього, 27.06.2012 року, близько 18.00 год., ОСОБА_7, перебуваючи на вулиці в с. Чепелі Бродівського району під час конфлікту із неповнолітньою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, що виник на грунті неприязних відносин, умисно завдав декілька ударів кулаками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_3, спричинивши таким чином останній тілесні ушкодження у вигляді двох синців на голові, одного синця на спині, що відносяться до легких тілесних ушкоджень,.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно 31.05.2012 року, близько 15.00 год., він разом з своїм знайомим ОСОБА_8 підводою їхали по вулиці в селі Чепелі Бродівського району. Проїжаючи неподалік магазину він побачив свого сусіда неповнолітнього ОСОБА_2. Він був злий на
ОСОБА_2, оскільки день перед цим той звинуватив його нібито він пробив колесо у підводі ОСОБА_2 і втік від нього. Побачивши ОСОБА_2 він згадав його слова і рознервувався, в результаті чого він зіскочив з підводи і нічого не говорячи наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаками. Як саме наносив удари і куди не пригадує. ОСОБА_2 почав голосно кричати і плакати, на що прибігла його сестра І ОСОБА_3, яка почала кричати щоб він не бив її брата. В цей час j ОСОБА_2 побіг у сторону свого дому і на цьому цей конфлікт І закінчився. Через декілька днів після цього він помирився з ОСОБА_2 І ОСОБА_2 і вони продовжили товаришувати.
В кінці червня 2012 року, точної дати він не пам'ятає, разом з ОСОБА_2 возили сіно сусідові ОСОБА_9 у якого він взяв підводу і коня. ОСОБА_2 взяв свого коня і вони запрягли його до підводи ОСОБА_10 і поїхали на поле по сіно. Набравши повний віз сіна він сам повіз його до ОСОБА_10, а ОСОБА_2 залишився чекати на полі. Проїзжаючи по вулиці неподалік будинку ОСОБА_2 він побачив ОСОБА_3 сестру ОСОБА_2, яка стояла на дорозі. Вона почала кричати до нього, що він вкрав їхнього коня і називати його злодієм. Це його дуже рознервувало, оскільки коня він не крав, тому він не стримавши свої емоції зіскочив з воза і наніс їй декілька ударів кулаками у різні частини тіла, від чого вона впала на землю, детально як наносив удари не пам'ятає. Вона почала голосно кричати, в результаті чого почали збігатись люди. Він перестав її бити, підійшов до воза відпустив коня ОСОБА_3, розгрузив сіно з воза і поїхав на поле, де був затриманий працівниками міліції.У вчиненому щиро розкаюється і обіцяє, більше так не вчиняти.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 показав, що він проживає у с. Чепелі Бродівського району разом з матір'ю ОСОБА_4 та старшою сестрою ОСОБА_3. По сусідству з ними проживає сім'я ОСОБА_7 в якій знаходиться ОСОБА_7. До недавнього часу у них з ним були дружні стосунки, вони разом виконували роботу допомагаючи один одному та односельчанам. ОСОБА_7 інколи буває психічно неврівноважений, влаштовує дома скандали та бійки, бували випадки коли він бив і його але не сильно. 30.05.2012 року, зранку він виявив, що у нашій підводі пробито одне колесо. Він подумав, що дане колесо пробив ОСОБА_7, оскільки раніше вже неодноразово той вчиняв їм різні пакості, забирав речі безпідставно бив йому колесо.
31.05.2012 року, близько 15.00 год., він ішов по вулиці в сторону магазину і побачив як по вулиці назустріч їде підвода з сіном, підійшовши до неї побачив на ній ОСОБА_7 та ОСОБА_8. ОСОБА_7 зіскочив з воза почав швидко наближатись до нього кричати щоб він підійшов. Він злякався і почав втікати в сторону дому, однак ОСОБА_7 наздогнав його, вдарив кулаком у спину, в наслідок чого він впав на землю, а ОСОБА_7 завдав йому декілька ударів ногами в ділянку спини та ніг, після чого завдав декілька ударів кулаками по різних частинах тіла, детально пригадати не може, оскільки був дуже наляканий. Під час цього вибігли люди, а також його сестра, які почали кричати до ОСОБА_7 і коли ОСОБА_7 відволікся, він скоро піднявся і втік додому, приблизно через тиждень вони з ОСОБА_7 помирились і (продовжили товаришувати).
27.06.2012року, близько обіду, він ішов з магазину додому і зустрівся ОСОБА_7 який при розмові сказав, що має привести сусідові ОСОБА_11 сіно і ОСОБА_11 дає йому підводу з одним конем та попросив його взяти свого коня, щоб було краще їхати. Він пішов додому взяв коня і вони запрягли його до підводи ОСОБА_8, після чого він з ОСОБА_7 поїхав на поле. Як він брав з дому коня ніхто з його родичів не бачив. Будучи на полі вони з ОСОБА_7 загрузили сіно і повезли його ОСОБА_8, а він залишився чекати ОСОБА_7 на полі, оскільки той мав пхати ще раз. ОСОБА_7 повернувся приблизно за 45 хвилин, в пряжці підводи був лише один кінь ОСОБА_8, він одразу спитав де його кінь на, що ОСОБА_7 відповів, що коня забрала його сестра ОСОБА_3, яку ОСОБА_7 за це побив на вулиці біля їхнього дому. Загрузивши сіно він пішов додому, а ОСОБА_7 поїхав польною дорогою до ОСОБА_8, прийшовши додому він побачив свою сестру, яка була в будинку трималась за голову і плакала.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 показала, що вона проживає за вищевказаною адресою разом з матір'ю ОСОБА_4 та молодшим братом ОСОБА_2. По сусідству з ними проживає ОСОБА_7. До недавнього часу у її брата ОСОБА_2 з ОСОБА_7 були дружні стосунки, вони разом виконували роботу допомагаючи один одному та односельчанам. ОСОБА_7 коли буває психічно неврівноважений, влаштовує дома скандали та крики.
30.05.2012 року зранку її брат виявив, що у їхній підводі пробито одне колесо. Він подумав, що дане колесо пробив ОСОБА_7, оскільки вже неодноразово той вчиняв їм різні пакості, забирав речі без дозволу, які потім повертав.
31.05.2012 року, близько 15.00 год., вона готувала їсти і почула гамір та крик на вулиці. Вийшовши побачила, що ОСОБА_7 копає ногою її брата ОСОБА_2, який лежить на землі. Вона вибігла на вулицю, в цей момент люди почали кричати до ОСОБА_7, щоб він перестав бити дитину і коли він відволікся на крик брат втік додому, а ОСОБА_7 сів на підводу на якій також знаходився ОСОБА_8 і вони кудись поїхали. На цьому даний конфлікт закінчився.
27.06.2012року, близько 18.00 год., вона вийшла на вулицю і побачила свого сусіда ОСОБА_7 який їхав на підводі ОСОБА_8 з сіном, в упряжці якої було два коня один з яких був їхнім. Вона крикнула до ОСОБА_7 навіщо він взяв коня і сказала віддати його їй. ОСОБА_7 підїхав ближче, зіскочив з підводи і почав її бити, а саме наніс декілька ударів кулаками в область голови, обличчя та шиї, в результаті чого вона схопилась за голову і присіла на землю, а ОСОБА_7 копнувши ногою у спину, детальніше вона пригадати не може оскільки після перших ударів в обличчя у неї запаморочилось у голові. Під час цього вона плакала і кричала, в результаті чого повибігали сусіди, один з яких, а саме ОСОБА_12, відігнав ОСОБА_7 від неї. Сусіди допомогли їй піднятись і вона пішла додому, в цей час ОСОБА_7 випряг їхнього коня і нагнав його по дорозі. Вона пішла до будинку, визвала міліцію і до їх приїзду лягла на ліжко, оскільки у неї сильно боліла голова.
Відповідно ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Учасники судового розгляду не заперечують щодо цього.
Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки останній вчинив умисному легке тілесне ушкодження.
Обираючи вид та міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - вчинив злочин невеликої тяжкості, особу підсудного - раніше не судимий (а.с.70),по місцю проживання характеризується негативно (а.с.69), інвалід 2 групи (а.с.66).
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання суд -суд не вбачає.
Виходячи з вищенаведених обставин суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде призначення покарання передбаченого санкцією ст.125 ч.1 КК України у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді 800 гривень штрафу.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку у законну силу.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя В. О. Кваша