Справа № 124/953/13- ц
05.03.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,
при секретарі: Абдул-Джелі Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про зняття арешту з квартири,
06.02.2013 року представник позивача звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його наступним. 21.09.2006 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» укладений договір №136-09/06, згідно якого відповідачці був наданий кредит у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб у загальному ліміті 150 000 грн. строком до 21.05.2007 року під 0,1% у день з виплатою відсотків до 21 числа кожного місяця та сплатою тіла кредиту до дня закінчення договору. В якості забезпечення виконання кредитного договору між ОСОБА_1 та позивачем укладено договір іпотеки за реєстровим №4377 від 28.09.06 року предметом кого є квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачці. У визначений термін кредит не був повернутий, в зв'язку з чим виникла заборгованість. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 30.11.2009 року по справі №-2609/10 позов задоволено, стягнено з ОСОБА_1 заборгованість у розмирі 707216,69 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Центрального СМУЮ відкрито виконавче провадження та розпочата процедура реалізації заставленого майна. Згідно витягу з Єдиного реєстру квартира за адресою АДРЕСА_1, арештована на підставі Ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 13.02.2007 року у справі за номером №2-2909/10 у якості забезпечення позову. Позивач просить зняти арешт з квартири.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі, просив зняти арешт з квартири.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
21.09.2006 року між ОСОБА_1 та Кредитною спілкою «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» укладений договір №136-09/06, згідно якого відповідачці був наданий кредит у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб у загальному ліміті 150 000 грн. строком до 21.05.2007 року під 0,1% у день з виплатою відсотків до 21 числа кожного місяця та сплатою тіла кредиту до дня закінчення договору. В якості забезпечення виконання кредитного договору між ОСОБА_1 та позивачем укладено договір іпотеки за реєстровим №4377 від 28.09.06 року предметом кого є квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачці. У визначений термін кредит не був повернутий, та виникла заборгованість. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 30.11.2009 року по справі №-2609/10 позов задоволено, стягнено з ОСОБА_1 заборгованість у розмирі 707216,69 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Центрального СМУЮ відкрито виконавче провадження та розпочата процедура реалізації заставленого майна. Згідно витягу з Єдиного реєстру квартира за адресою АДРЕСА_1, арештована на підставі Ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя від 13.02.2007 року у справі за номером №2-2909/10 у якості забезпечення позову.
Ці обставини встановлені судом, підтверджені матеріалами справи, ніким не заперечуються.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Частиною першою-четвертою ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача- заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувану - заставодержателю в порядку, встановленому п. 8 ч. 1 ст. 47 цього Закону. Для задоволення вимог стягувачів, яка не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Згідно з ч.5,6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимог на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотеко держателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Із витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що державна реєстрація договору іпотеки проведена 28.09.2006 року (а.с.6-7).
Арешт на спірну квартиру був накладений на підставі ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13.02.2007 року, відомості про зазначений арешт внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 14.02.2007 року за №4498385.
Оскільки ухвала про накладення арешту від 13ю02.2007 року зареєстрована після державної реєстрації договору іпотеки, то іпотеко держатель має право задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації договору іпотеки.
Крім того, вартість предмета іпотеки не перевищує розмір заборгованості боржника перед іпотеко держателем.
Отже, позивач має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Однак, накладення арешту на спірну квартиру порушує права позивача, як іпотекодержателя, одержати задоволення з вартості заставленого майна при невиконанні боржником зобов'язань. Тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом звільнення спірної квартири з під арешту.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд,
Позов Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про зняття арешту з квартири, - задовольнити.
Зняти арешт з квартиру АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_1, накладеного на підставі ухвали Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13.02.2007 року по цивільній справі № 2-1021/07.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
СУДДЯ: ДВІРНИК Н.В.