"14" березня 2013 р.Справа № 5017/2468/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Лисенко В.А., Михайлова М.В.,
(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови суду №191 від 14.03.2013р.)
при секретарі судового засідання Мікулі К.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, за довіреністю;
від третьої особи: не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду Одеської області від 05 листопада 2012 року
по справі № 5017/2468/2012
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю „Промтоварний ринок"
про розірвання договору оренди та стягнення 27028 грн.,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди від 24.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 торгового місця НОМЕР_1 та стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування спірним приміщенням з урахуванням неустойки у розмірі 16 485,31 грн., забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майна на торговому місці НОМЕР_1 ТОВ „Промтоварний ринок", стягнення з відповідача судових витрат та витрат на надання юридичних послуг у розмірі 10 000 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.11.2012р. (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено частково, розірвано договір №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.2011р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 орендну плату у розмірі 15480 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1994,82 грн., в решті позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендної плати виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв'язку з чим визнав за відповідачем заборгованість за період з квітня 2012р. по серпень 2012р. у розмірі 15480 грн. Таким чином, посилаючись на приписи ст.651 ЦК України, суд першої інстанції вважає невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 умов, передбачених договором, істотною умовою, яка може бути підставою для розірвання договору.
Суд першої інстанції відхилив позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 7 днів березня 2012р. у розмірі 903грн., оскільки згідно розписки ОСОБА_6 від 07.09.12р. остання прийняла від ОСОБА_3 орендну плату за березень 2012р.
Також місцевий господарський суд відхилив позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки, пославшись на приписи ст.785 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.11.2012р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом не було досліджено пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та не взято до уваги розписку - візитну картку, відповідно до якої відповідач передав позивачу 1000 доларів США та 237 доларів США в рахунок сплати орендної плати. Апелянт зауважує, що звертався до суду із заявою про призначення судової експертизи для вирішення питання щодо дійсності підпису позивача на візитній картці, однак судом було відмовлено.
Також скаржник зауважив, що суд не прийняв до уваги те, що позивач постійно перешкоджав відповідачу здійснювати свою господарську діяльність шляхом звернення до органів внутрішніх справ із заявами про наявність у відповідача контрабандної продукції, та не приймав від відповідача орендні платежі, що призводило до опечатування контейнеру та додаткових витрат зі сторони відповідача.
Дані обставини, на думку апелянта, свідчать про порушення позивачем п.п.4.2 Договору оренди торгового об'єкту №3078+8078, згідно якого орендодавець зобов'язується не вчиняти дії, які б перешкоджали орендарю користуватись орендованим об'єктом.
Також апелянт вважає, що збори, передбачені ТОВ „Промтоварний ринок" входять до суми орендної плати та сплачуються відповідачем, а різниця між орендною платою та ринковими зборами оплачується позивачу нарочно, отже, кошти, сплачені ОСОБА_3 в якості ринкового збору ТОВ „Промтоварний ринок", входять до суми орендної плати.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2013р. залучено до участі у справі в якості відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2011р. між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_6(Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір №3078+8078 оренди торгового об'єкта, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування торгове місце НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 на території Промринку за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район смт. Авангард, вул. Базова, 20.
Згідно п.3.1 договору сторони домовились, що орендна плата за орендований об'єкт становить 4000 грн. в місяць.
Відповідно до п.3.2. договору, в орендну плату входить користування орендованим об'єктом, послуги ринку по благоустрою, прибиранню, освітленню території та підтримання громадської безпеки, забезпечення в період від кінця роботи ринку до початку наступного робочого дня цілісності зовнішніх стін, дверей або ролетів для запирання об'єкта, замків та даху. Сплата послуг телефонного зв'язку та вжитої електроенергії здійснюються за окремими договорами.
За пунктом п.3.3 договору, орендна плата має сплачуватися Орендарем не пізніше 2 числа поточного місяця за поточний місяць без урахування індексу інфляції.
Згідно положень п.6.10. договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, податки, ринковий збір і інші послуги.
Відповідно до п. 8.1. договору передбачено, що згідно ст.770 ЦК України та ст.284 Господарського кодексу України реорганізація Орендодавця, а також перехід права власності на орендований об'єкт до іншої особи з будь-яких підстав не тягне за собою розірвання договору оренди.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 8.4. договору, одностороння відмова від договору та зміни його умов не допускається. Усі зміни та доповнення до договору мають силу тільки тоді, коли вони досягнуті домовленістю сторін та оформлені письмово.
У відповідності до п. 8.5. договору, цей договір набирає чинності після його підписання сторонами з дня реєстрації відділом інформації та діє до 02.01.2013р.
Згідно п. 8.9. договору, Адміністрація ринку в взаємовідносинах між Орендодавцем та Орендарем по даному договору участі не приймає.
24.03.2012р. між ОСОБА_6(Продавець) та ОСОБА_1(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив колишній у використанні 20-ти футовий металевий контейнер, встановлений на торговому місці НОМЕР_1 ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район пгт. Авангард, 7-й км. Овідіопольської дороги.
03.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок"(Промринок) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підприємець) було укладено договір НОМЕР_1 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності, відповідно до умов якого предметом договору є послуги зі створення умов для торгівельної діяльності, які Промринок надає за плату Підприємцю, а Підприємець приймає і зобов'язується здійснювати торгівельну діяльність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.п.3.1.,3.2. договору Підприємець сплачує послуги за встановленими Промринком розцінкам не пізніше 10-го календарного числа місяця, за який здійснюється оплата. Оплата послуг Промринку здійснюється шляхом внесення грошей у касу або безготівковим рахунком.
15.08.2012 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_3 з повідомленням про відмову від договору оренди торгового місця №3078+8078 від 24.12.2011р. у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_3 не виконує умови договору оренди в частині своєчасної сплати орендної плати, яке остання відмовилась прийняти, що й стало причиною для звернення ФОП ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення, виходячи з наступного.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо виникнення заборгованості відповідача перед позивачем внаслідок несвоєчасної та неповної сплати орендних платежів.
Так, як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, а також передбачено пунктом 8.1 договору оренди торгового місця №3078+8078 від 24.12.11р., з моменту переходу права власності на торговий контейнер до ФОП ОСОБА_1 - 24.03.2012р. - до зазначеної особи перейшли усі права та обов'язки за договором оренди торгового місця №3078+8078 від 24.12.11р.
Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем оплачено на користь позивача орендну плату лише у травні у розмірі 2220 грн. та у червні на суму 2300 грн., то станом на день звернення до суду з позовом у відповідача існувала заборгованість по оплаті орендної плати за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року у розмірі 15 480 грн., а саме: за квітень - 4000 грн., за травень - 1780 грн., за червень - 1700 грн., за липень - 4000 грн., за серпень - 4000 грн., що загалом складає 15480 грн..
Судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що ним оплачувалась частина орендної плати за торгове місце безпосередньо ТОВ „Промтоварний ринок" відповідно до умов п.п.3.2, 5.10 договору, виходячи з наступного.
Перш за все, суд зазначає, що пунктом 3.1 договору сторони домовились, що орендна плата за орендований об'єкт становить 4000 грн. в місяць, тобто встановлено фіксований розмір орендної плати. При цьому, пунктом 3.5 договору визначено, що розмір орендної плати може бути переглянутий тільки за згодою сторін, в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами внесення орендарем частини орендної плати на рахунок ринку.
Посилання скаржника на те, що вона самостійно сплачувала послуги ринку, які є складовою орендної плати відповідно до пункту 3.2 договору, безпосередньо на рахунок ТОВ „Промтоварний ринок", не приймаються до уваги судом, оскільки пункт 3.2 містить лише обґрунтування суми орендної плати та її складові частини, однак ніяким чином не передбачає можливість відповідача-1 оплачувати частину орендної плати іншій особі.
Наявні в матеріалах справи квитанції про сплату ринкового збору від імені ОСОБА_1, які надані ОСОБА_3, не приймаються судом в якості належних та допустимих доказів в підтвердження часткової оплати орендної плати, оскільки дані платежі оплачені від імені ОСОБА_1, та в зазначених документах немає вказівки про те, що платником зазначених платежів є ОСОБА_3 Два платіжних доручення на суму 1900 грн. та 3800 грн., сплачені від імені ОСОБА_3, також не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні доручення ОСОБА_1, якими б вона доручала ОСОБА_3 здійснювати платежі від її імені.
Пунктом 6.10 договору №3078+8078 від 24.12.11р. передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, податки, ринковий збір і інші послуги, а пунктом 8.9. договору передбачено, що Адміністрація ринку у взаємовідносинах між Орендодавцем та Орендарем по даному договору участі не приймає.
Таким чином, судова колегія дійшла висновків про те, що оскільки сторонами не погоджувався порядок часткової оплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 орендної плати на користь ТОВ «Промтоварний ринок», то відповідно до умов договору та чинного законодавства, орендна плата мала сплачуватись в повному обсязі саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що відповідачем не виконувалось, внаслідок чого і виникла заборгованість перед позивачем.
Також апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо відмови в стягненні з відповідача орендної плати за березень 2012р., приймаючи до увагу розписку ОСОБА_6 від 07.09.2012р., згідно якої остання прийняла від ОСОБА_3 орендну плату за березень 2012р., та усно обумовила з ОСОБА_1, що претензії про сплату орендної плати за контейнер з 24.03.2012р. по 31.03.2012р. вона пред'являти не буде.
Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про передачу ОСОБА_3 ОСОБА_1 14.04.2012р. 1237 доларів США відповідно до розписки позивача на зворотному боці візитної картки(а.с.57), виходячи з наступного.
Зазначена візитка картка не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, оскільки не відповідає вимогам оформлення документів, встановленим Національним стандартом України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003".
Окрім того, із вказаного документу неможливо встановити, якою саме особою, кому, та на виконання якого саме договору передана сума у розмірі 1237 доларів США. Таким чином, судова колегія зауважує, що візитна картка, на яку посилається апелянт, жодним чином не є розпискою та взагалі не підтверджує факт оплати орендної плати ФОП ОСОБА_3, а, відтак, і не приймаються до уваги пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, та вбачається з вищевикладеного, підстави для призначення судової почеркознавчої експертизи відсутні, оскільки факт приналежності підпису ОСОБА_1 або іншій особі ніяким чином не підтвердить та не спростує даних, зазначених у візитній карточці.
Що стосується посилань апелянта на систематичне перешкоджання позивачем здійснювати свою господарську діяльність відповідачем, та несвоєчасну оплату ринкового збору, що призводило до опечатування контейнеру та додаткових витрат зі сторони відповідача, то судова колегія зазначає, що апелянт не був позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом про усунення перешкод в здійсненні своїх прав та захист своїх інтересів в судовому порядку, а також з позовом про повернення ТОВ „Промтоварний ринок" безпідставно отриманих коштів, оскільки ФОП ОСОБА_3 не була зобов'язана оплачувати послуги ринку безпосередньо на розрахунковий рахунок ринку.
Отже, суд першої інстанції цілком правомірно частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 15480 грн. за період з квітня 2012 року по серпень 2012 року, відмовивши в стягненні 903 грн. за березень 2012 р.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Апеляційний суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору оренди торгового місця №3078+8078 від 24.12.2011р., укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, оскільки відповідач неналежним чином виконувала свої обов'язки за договором в частині оплати орендних платежів, внаслідок чого фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була позбавлена прибутку у вигляді орендної плати, на який розраховувала.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а підстави, передбачені ст.104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області від 05 листопада 2012 року по даній справі, відсутні, відтак зазначене рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 -без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 05 листопада 2012 року по справі № 5017/2468/2012 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 18.03.2013р.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя М.В. Михайлов
Суддя В.А.Лисенко