номер провадження справи 10/12/13
Запорізької області
13.03.13 Справа № 908/581/13-г
м. Запоріжжя
За позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку", м. Мелітополь
про стягнення заборгованості в сумі 77250, 81 грн.
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача -Трифонова Г. Ф., на підставі довіреності від 08.02.2013 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглядається позовна заява Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку", м. Мелітополь про стягнення заборгованості в сумі 77250, 81 грн., з якої 74 158,72 грн. (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 72 коп.).- сума основного боргу, 77,43 грн. (сімдесят сім грн. 43 коп.) - сума інфляційних втрат та пені в розмірі 3 014,66 грн. (три тисячі чотирнадцять грн. 66 коп.).
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 12.02.2013р., справу 908/581/13-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.
Ухвалою господарського суду від 13.02.2013 р., порушено провадження у справі № 10/12/13, її розгляд призначено на 04.03.2013р.
04.03.2013 р., представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позові.
В судове засідання 04.03.13 р. представник відповідача не з'явився, відзив на адресу суду не направив.
Враховуючи неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 13.03.2013р. на 10-20 год.
13.03.2013 р., представник позивача у судовому засіданні підтримав позов повністю.
13.03.2013 р. представник відповідача до суду вдруге не з'явився, відзив на адресу суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачу на адресу, зазначену в позові, до суду не повернулася.
Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.
Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 13.03.2013 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд
31 грудня 2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 42/449, відповідно до пункту п.1.1 Договору власник мереж зобов'язався забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії споживачу, а споживач - дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені п. 4.1.1 даного договору.
Згідно п.7.13 Договору споживач зобов'язаний вносити плату за надані послуги виключно грошовими коштами, та остаточний платіж повинен здійснюватись на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку від власника мереж. З боку позивача зобов'язання за договором виконувалися належним чином. Відповідачем же не проводилася оплата наданих за договором послуг з серпня 2012 року. Позивачем на адресу відповідача були направлені:
рахунок-фактура № 180/07 від 31.07.2012р. на суму 7 863,23 грн. (сума оплати за липень 2012р.), який був отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручегіня -16.08.2012р.;
рахунок-фактура № 189/08 від 31.08.2012р. на суму 18 424,09 грн. (сума оплати за серпень 2012р.), який був отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручення 10.09.2012р.;
рахунок-фактура № 208/09 від 30.09.2012р. на суму 18 512,62 грн. (сума оплати за вересень 2012р.), який був отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручення - 08.10.2012р.
рахунок-фактура № 230/10 від 31.10.2012р. на суму 16 318,27 грн. (сума оплати за жовтень 2012р.), який був отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручення -19.11.2012р
рахунок-фактура № 256/11 від 30.11.2012р. на суму 12 941,15 грн. (сума оплати за листопад 2012р.), який був отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручення -10.12.2012р.
рахунок-фактура № 278/12 від 31.12.2012р. на суму 7 962,59 грн. (сума оплати за грудень 2012р.), який був отриманий відповідачем згідно повідомлення про вручення - 14.01.2013р.
Кінцевий строк оплати відповідно за кожний період (розрахунковий місяць) становив:
по рахунку-фактурі № 180/07 (за липень) - 23.08.2012р., платіж за надані послуги було проведено відповідачем із значним порушенням встановлених строків;
по рахунку-фактурі № 189/08 (за серпень) - 17.09.2012р.;
по рахунку-фактурі № 208/09 (за вересень) - 15.10.2012р.;
по рахуноку-фактурі № 230/10 (за жовтень) - 26.11.2012р.,
по рахуноку-фактурі № 256/11 (за листопад) - 17.12.2012р.,
по рахуноку-фактурі № 278/12 (за грудень) - 21.01.2013р.
Станом на 07.02.2013р. сума непогашеного боргу склала 74 158,72 грн. (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 72 коп.).
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно Розрахунку інфляційних втрат загальна сума інфляційних втрат за липень-грудень 2012 року становить 77,43 грн. (сімдесят сім грн. 43 коп.)
Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі внесення платежів з порушенням термінів, Споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної ставки ІІБУ, діючої в період прострочення, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно Розрахунку пені станом на 07 лютого 2013р. (день складання позовної заяви) сума нарахованої відповідачу пені склала З 014,66 грн. (три тисячі чотирнадцять грн. 66 коп.).
Разом сума основного боргу, інфляційних втрат та пені станом на дату складання позовної заяви - 07.02.2013р. склала 77 250,81 гри, (сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят гри. 81 коп.).
Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу від 04.10.2012р. № 42/3960, а також претензія - досудове нагадування від 14.11.2012р. № 07/4596 з вимогою погасити суму заборгованості та нарахованої пені за прострочення виконання грошових зобов'язань. Відповідач на адресу позивача відповідь не направив, грошові кошти на поточний рахунок позивача на виконання вищенаведених претензійних вимог не перерахував.
Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, що порушили господарське зобов'язання, повинен відшкодувати заподіяні цим збитки суб'єкту, права якого порушені.
Виходячи з вищезазначеного, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку", м. Мелітополь на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система",м. Запоріжжя за договором від 31 грудня 2008р. про технічне забезпечення електропостачання споживача № 42/449 складає - заборгованості в сумі 77250, 81 грн., з якої 74 158,72 грн. (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 72 коп.).- сума основного боргу, 77,43 грн. (сімдесят сім грн. 43 коп.) - сума інфляційних втрат та пені в розмірі 3 014,66 грн, (три тисячі чотирнадцять гри. 66 коп.).
Відповідно ч. 1 статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої, сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2. статтею 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборот)', вимог розумності та справедливості.
Факт порушення відповідачем умов договору № 42/449 від 31 грудня 2008р. про технічне забезпечення електропостачання споживача та факт заборгованості, яка складає - заборгованості в сумі 77250, 81 грн., з якої 74 158,72 грн. (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 72 коп.).- сума основного боргу, 77,43 грн. (сімдесят сім гри. 43 коп.) - сума інфляційних втрат та пені в розмірі 3 014,66 грн, (три тисячі чотирнадцять гри. 66 коп.)., підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку", м. Мелітополь про стягнення заборгованості в сумі 77250, 81 грн., з якої 74 158,72 грн. (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім грн. 72 коп.).- сума основного боргу, 77,43 грн. (сімдесят сім грн. 43 коп.) - сума інфляційних втрат та пені в розмірі 3 014,66 грн., (три тисячі чотирнадцять гри. 66 коп.) за договору № 42/449 від 31 грудня 2008р.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку", м. Мелітополь задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного вжитку" (72312, м. Мелітополь, Каховське шосе, 27, п/р 2600701019131 у ВАТ «КБ «Преміум», МФО 339555, код ЄДРПОУ 25482098) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 2, п/р 26007301155559, у філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», МФО 313355, код ЄДРПОУ 20517231) - 74 158 (сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 72 коп.- сума основного боргу, 77 (сімдесят сім) грн. 43 коп. - сума інфляційних втрат, 3 014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 66 коп. - пеня та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
Видати наказ.
Суддя Т.Г. Алейникова
Рішення підписане 15.03.2013