Справа № 2-3434/12
Провадження № 2/712/739/13
18 березня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді-Пироженко В.Д
при секретар - Маршук М.О.
за участі адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної шкоди, -
Позивач звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної шкоди, вказуючи, що 06 січня 2009 року на посаду завідувача складу відділу матеріально-технічного забезпечення було прийнято ОСОБА_2, про що свідчить наказ від 06.01.2009 р. № 2-к. 06 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Черкаситехномаш» було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Відповідно до посадової інструкції завідувачу складом відділу матеріально-технічного забезпечення ПІ 5.5.1-440-03 ОСОБА_2 забезпечувала приймання, зберігання, відпуск та облік товарно-матеріальних цінностей.
Під час проведення інвентаризації на складі № 2 була виявлена нестача товаро- матеріальних цінностей на загальну суму 17863 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривні 40 копійок, про що складено інвентаризаційний опис.
Відповідачка допустила порушення вимог посадової інструкції завідувачу складом відділу матеріально-технічного забезпечення ПІ 5.5.1-440-03, а саме здійснювала відпуск товарно- матеріальних цінностей без документального оформлення, про що сама зазначила у доповідних записках від 20.02.2012 р. вх. № 55 і вх. № 55/1.
Просять стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» суму збитків в розмірі 17863 гривні 40 копійок та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги зменшив та просив стягнути з відповідачки 9472,90 грн. та судові витрати.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що дана недостача виникла по тій причині, що в листопаді 2011 року директор ТОВ «Черкаситехномаш» ОСОБА_4 дав вказівку відпустити ПП «Новий вік» остатки нержавіючого листа вагою 305 кг, металобрухт вагою 9869,7 кг., а документи обіцяв надати через деякий час. Він же дав вказівку охороні випустити автомобіль даного підприємства з території товариства. Як він пояснював, що бухгалтерія повинна була перевести дані остатки нержавіючого металу у відходи і переоцінити, а потім оформити проплату за даний метал по новій ціні і зробити відпуск відходів по новій ціні. Вона вимагала дані документи, але не отримавши нічого була вимушена про це написати доповідну записку 20.02.2012 року. Новий директор дав вказівку провести інвентаризацію майна, яке знаходилось у неї на відповідальному зберіганні.
При проведенні інвентаризації було встановлено пересортицю автомобільних бортів в кількості 36 штук і дана пересортиця була ліквідована в ході інвентаризації шляхом взаємозаліку. Двотавр 14-Б-11 було встановлено недостачу даного виробу в розмірі 385,93 кг на суму 1582,31 грн., під час інвентаризації даний виріб було перебрано і від нього відділено частково двотавр, який віднесли до ділових відходів. Також було виявлені надлишки, якими не було перекрито недостачу.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, адвоката відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 06 січня 2009 року на посаду завідувача складу відділу матеріально-технічного забезпечення було прийнято ОСОБА_2, про що свідчить наказ від 06.01.2009 р. № 2-к.
06 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Черкаситехномаш» було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Посада завідувача складу відділу матеріально-технічного забезпечення визначена у «Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть полягати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпустки), перевезення або застосування в процесі виробництва» затвердженого постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці і соціальних питань від 28 грудня 1977 р. N 447/24, як така, з працівником що її виконує може укладатися письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
Відповідно до посадової інструкції завідувачу складом відділу матеріально-технічного забезпечення ПІ 5.5.1-440-03 ОСОБА_2 забезпечувала приймання, зберігання, відпуск та облік товарно-матеріальних цінностей.
Під час проведення інвентаризації на складі № 2 була виявлена нестача товаро- матеріальних цінностей на загальну суму 9472,90 грн., про що свідчить протокол від 16.08.2012 року та інвентаризаційний опис №ИН-0000213 від 16.08.2012 року.
Даний факт підтвердила свідок ОСОБА_5 яка пояснила, що вона працює заступником директора товариства і була в комісії при проведенні інвентаризації. Була виявлена нестача товару та був складений протокол. Їй дійсно відомо про те, що відповідачка зверталась до керівництва з приводу вивозу матеріальних цінностей без оформлення документів та просила оформити документи. Були оформлені витратні документи, але ОСОБА_4 їх не підписав. ОСОБА_2зверталась з доповідними записками про вивезення товару за вказівкою директора ОСОБА_4 без відповідних документів до нового керівництва в лютому 2012 року, після чого і була проведена інвентаризація. Також їй відомо, що вона зверталась до керівництва з записками про те, що на складі неналежні умови для зберігання товару, що може призвести до його розкрадання.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що був присутній при складанні акту інвентаризації та була виявлена недостача. Що саме було виявлено як недостача він не пам»ятає.
Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу законів про працю України працівники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Згідно ч. 1 ст. 135-3 Кодексу законів про працю України, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов позивача знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
Посилання відповідачки на те, що матеріальні цінності вивозились за вказівкою директора ОСОБА_4 без відповідних документів, не може бути прийнято судом до уваги. Відповідно до посадової інструкції, на ОСОБА_2 покладені обов»язки по забезпеченню зберігання, приймання та відпуск товару. Доповідну відповідач написала лише 20.02.2012 року, тобто після зміни керівництва.
Згідно ст.. 137 КЗпПУ, суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що розмір заподіяної шкоди яка підлягає стягненню повинен бути зменшений. Судом встановлено, що шкода, яка завдана позивачу, стала не лише з вини відповідача ОСОБА_2 Відповідачу не були надані належні умови, які б забезпечували збереження матеріальних цінностей, були випадки крадіжок, що підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 і відповідач зверталась до керівництва з доповідними записками щодо створення їй належних умов для зберігання товару. Відповідного реагування з боку керівництва ТОВ «Черкаситехномаш» не було.
Таким чином, суд вважає, стягнути з відповідача частину завданої шкоди в сумі 4736,45 грн.. завданих збитків та понесені судові витрати.
В іншій частині позову суд вважає позивачу відмовити.
Керуючись ст. 5,10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст. 130,134,135-3, 137 КЗпПУ, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Черкаситехномаш» матеріальну шкоду в сумі 4736,45 грн. та понесені судові витрати в сумі 214,60 грн., а всього 4951,05 грн.
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: