Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/66/12-к Головуючий у 1-й інст. Янчук Н.П.
Категорія ст.307 ч.3 КК Доповідач Крижанівський В. В.
19 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді: Крижанівського В.В.,
суддів: Ткаченка В.Л., Шеніна П.О.,
з участю прокурора: Дехтярук О.К.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Лотуги Л.В. на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
засуджено за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України в частині основного покарання на 3 роки позбавлення волі без конфіскації належного йому майна відповідно до ст.77 КК України.
На підставі ст. 75, 104 КК України постановлено звільнити ОСОБА_2 від відбування покараня з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно п.3 ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов?язки, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід змінено із застави на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Заставу в сумі 17000 грн., що знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Житомирській області постановлено повернути заставодавцю - ОСОБА_3.
Речові докази:
- наркотичні засоби, які здані на зберігання до камери схову речових доказів при відділі ресурсного забезпечення УМВС України в Житомирській області, після набрання вироком законної сили постановлено знищити.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 536,04 гривень за проведення судово-хімічних досліджень (Код: 25574601 на рахунок 31258272211843; Банк: УДК в Житомирській області МФО 811039).
Згідно вироку суду у вересні 2009 року, знаходячись в м. Житомирі, з метою незаконного придбання, зберігання, виготовлення та подальшого збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу (марихуани), ОСОБА_4 організував стійку злочинну групу, яка характеризувалась наявністю керівника та організатора злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення цих злочинів, стійкими зв'язками з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого усім учасникам групи.
До складу злочинної групи у вересні 2009 року увійшли ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (що встановлено вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 26.04.2011 року та яким останні засуджені за ч. 3 ст. 307 КК України).
В середині січня 2010 року, ОСОБА_4, діючи в складі організованої злочинної групи, відповідно до спільного плану, за узгодженням із ОСОБА_5 та ОСОБА_6, залучив неповнолітнього ОСОБА_2 для незаконного виготовлення з висушеної коноплі особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани). У нічний час, знаходячись в приміщенні ресторану "Тисяча та одна ніч" розташованого по Старому Бульвару, 17 в м. Житомирі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за узгодженням із ОСОБА_6, а також за попередньою змовою з ОСОБА_2 та двома невстановленими слідством особами, шляхом подріблення та перетирання частини висушених рослин коноплі, довели її до стану, придатного для вживання.
На початку лютого 2010 року, у нічний час, ОСОБА_4 за узгодженням з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 та двома невстановленими слідством особами, знаходячись в приміщенні ресторану "Тисяча та одна ніч", розташованого по Старому Бульвару, 17 в м. Житомирі, шляхом подріблення та перетирання частини незаконно придбаних на невстановленій ділянці поблизу с. П'ятки Чуднівського району Житомирської області, рослин коноплі, завершили її доведення до стану, придатного для вживання та залишили на зберігання у приміщенні ресторану з метою подальшого збуту.
19 лютого 2010 року в першій половині дня, ОСОБА_2 по мобільному телефону зателефонував до ОСОБА_4 з проханням надати йому частину особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани) для власних потреб, у виготовлені якого він прийняв участь. Погодившись на прохання ОСОБА_2, ОСОБА_4 з приміщення гаражу розташованого за місцем його проживання, взяв 24,42 грами вказаного наркотичного засобу, який помістив у поліетиленовий пакет і в цей же день незаконно перевіз до магазину "ЕКО - маркет" по вул. Адмірала Щасного, 1/11 м. Житомира, де передав неповнолітньому ОСОБА_2
Неповнолітній ОСОБА_2, в цей же день, в невстановлений слідством післяобідній час, перебуваючи по вул. Адмірала Щасного, 1/11 в м. Житомирі, незаконно збув за 300 гривень особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), масою у висушеному стані 21,14 грами неповнолітньому ОСОБА_7 (останній засуджений вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 26 квітня 2011 року за ч. 2 ст. 307 КК України).
В цей же день та час, неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи по вулиці Адмірала Щасного, 1/11 в м. Житомирі, повторно безоплатно передав неповнолітньому ОСОБА_7 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), масою у висушеному стані 3,28 грами. В подальшому, в цей-же день, вказаний наркотичний засіб був виявлений та вилучений у неповнолітнього ОСОБА_7 працівниками міліції.
В апеляції прокурор, не оспорюючи обставин вчиненого злочину, кваліфікації дії ОСОБА_2, просить вирок суду змінити, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції кримінального закону. Виключити з вироку суду вказівку про застосування ст.77 КК України. Посилається на те, що ст.98 КК України передбачено виключний перелік видів покарань, які можуть бути застосовані до неповнолітніх. Посилання у вироку суду при призначенні покарання ОСОБА_2 на ст.77 КК України є зайвим.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляцію, обговоривши доводи апеляції, перевіривши вирок суду відповідно до ст. 365 КПК України в межах апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України відповідає обставинам справи та ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах, прокурором та іншими можливими апелянтами не оскаржується.
Вирок суду відповідає вимогам ст.ст.334-335 КПК України (в редакції 1960 року).
Доводи прокурора, що посилання суду, при призначенні покарання засудженому на ст.77 КК України є зайвим не ґрунтуються на вимогах закону.
Статті 77, 98 КК України містять вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані у разі звільнення особи від відбування основного покарання з випробуванням та до неповнолітніх. Відсутність в переліку цих статтей такого виду додаткового покарання, як конфіскація майна, виключає його призначення за наведених обставин.
Враховуючи наведене, посилання у вироку суду, при призначенні покарання ОСОБА_8 на ст.77 КК України не є помилкою і не тягне за собою зміну чи скасування вироку суду першої інстанції.
Підстав для зміни вироку суду з мотивів наведених в апеляції прокурора, немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Лотуги Л.В. залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2013 року щодо ОСОБА_2, - без зміни.
Судді: