Справа № 0554/6592/2012
Іменем України
28 лютого 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді........................................................... Дністрян О. М.,
при секретарі...........................................................Абліцовій М.С., Коржові С.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_4, представника відповідача - Блиновської О.В., представників третьої особи - Абрамової З.Ю., Листопад Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шахтарську справу за позовом ОСОБА_8 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області, третя особа - 14 державний пожежно-рятувальний загін Головного територіального управління МНС України у Донецькій області, про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_8 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області, третя особа - 14 державний пожежно-рятувальний загін Головного територіального управління МНС України у Донецькій області, про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2012 року по справі № 2а/0570/12117/2012 були задоволені в повному обсязі його позовні вимоги до Шахтарського міського управління Головного управління МНС України в Донецькій області про перерахунок його грошового забезпечення за час роботи у зонах небезпеки з урахуванням діючого на той час законодавства СРСР та про зобов'язання видати йому довідку встановленого зразку для звернення до органу Пенсійного фонду України з метою перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На виконання цієї постанови суду Шахтарське міське управління Головного управління МНС України в Донецькій області надало йому довідку № 55 від 29.10.2012р. про грошове забезпечення за час роботи у зонах небезпеки. 31.10.2012р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно вищезазначеної довідки, але рішенням Управління ПФУ України в м.Шахтарську та Шахтарському районі від 9.11.2012р. № 1599 йому було відмовлено в перерахунку пенсії по заробітку. Підставою для відмови послужило те, що у довідці проведено розрахунок 8 годинного робочого дня (без перерахунку на 6 годинний робочий день) з урахуванням тарифної ставки, що збільшена до 100%, а потім застосована кратна оплата праці; невірно застосовано коефіцієнт кратності за роботу у м.Чорнобиль (згідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964 з 01.03.1987р. м.Чорнобиль - зона особливого контролю); в розрахунок включена оплата за бойовий резерв, що не передбачено діючим пенсійним законодавством; при відсутності на підприємстві преміальної оплати праці нарахована та невиплачена премія 60% від тарифної ставки; донараховані суми заробітної плати не відображені в меморіальних ордерах, відомостях по заробітній платі та інших бухгалтерських документах (відображено тільки в розрахунковому листі за 1986 рік). Позивач зазначив, що вважає дії відповідача неправомірними, а рішення незаконним, оскільки згідно з п.1 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі
відшкодування фактичних збитків. Своїм зверненням до відповідача із заявою про перерахунок пенсії він виявив бажання щодо призначення пенсії, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зонах небезпеки. Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986р. № 524-156 (постанова Рада Міністрів УРСР від 08.05.1986р. № 168) було надано право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації на ЧАЕС по підвищених до 100% тарифних ставках і посадових окладах, а також виплачувати премію в розмірі 60% за час роботи у зонах небезпеки. Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 р. № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна проводитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством. Зазначена постанова згідно п.1 поширена також на осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ. Перелік населених пунктів і виробничих об'єктів, де оплата праці проводилась відповідно до зон небезпеки, затверджено рішеннями Урядової комісії СРСР від 07.08.1986р. № 87, від 19.08.1986р. № 108, від 18.09.1986р. № 173, від 05.01.1987р. № 339. Згідно з п.2 Наказу МВС СРСР від 11.05.1986р. № 0130 особам рядового і начальницького складу виплачувалися посадові оклади (а особам начальницького складу та оклади за спеціальні звання) у подвійному розмірі. Відповідно до п.1 Наказу МВС СРСР від 26.05.1986р. № 0149 особам рядового і начальницького складу, зайнятих на роботах в І-ІІІ зонах небезпеки грошове забезпечення виплачувалося, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу та окладів за спеціальне звання у відповідній кратності. Також позивач зазначив, що в наданій ним довідці Шахтарського міського управління Головного управління МНС Україи в Донецькій області визначена структура його грошового забезпечення за час роботи у зонах небезпеки на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та Держкомпраці СРСР за період з 28.07.1987р. по 11.10.1987р., враховуючи довідку управління пожежної охоронми Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Донецької обласної Ради народних депутатів та лист Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 29.05.2002р. № 12/8/1763, згідно якого особовий склад зведених загонів ніс службу у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС по 8 годин на добу при щоденній праці, тому він вважає, що в його довідці правомірно визначена структура його грошового забезпечення: час роботи - 384 години, у резерві у стані бойової готовності - 768 годин. Таким чином, вважає, що його пенсія повинна бути обчислена з урахуванням довідки № 55 від 29.10.2012р.: основний розмір - 794,7руб. : 11 днів х 25,4 : 185 х 928,81 х 70% = 6449,07 грн., додаткова пенсія інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи - 367,4 грн., підвищення інваліду війни 3 групи - 367,4 грн., адресна допомога на прожиття інваліду 3 групи - 50 грн., а всього розмір пенсії разом - 7233, 87 грн. Просив суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області в частині відмови в перерахунку пенсії з урахуванням довідки про грошове забезпечення незаконними, скасувати рішення № 1599 від 09.11.2012р. про відмову в проведенні перерахунку пенсії за заявою від 31.10.2012р., зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії відповідно до вимог діючого законодавства з 01.11.2012р. та надалі проводити виплати відповідно до зробленого перерахунку, виходячи з грошового забезпечення за час роботи в зонах небезпеки.
Представник позивача - ОСОБА_4 (довіреність від17.12.2012р.) - у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Блиновська О.В. (довіреність № 824/10 від 08.02.2013р.) - в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що їх дії та рішення про відмову правомірні, оскільки довідку позивачу видали з порушеннями законодавства, а саме, згідно постанови № 964 Чорнобиль відносився до зони особливого контролю, в розрахунок не береться оплата за бойовий резерв, оскільки це не передбачено пенсійним законодавствомне
можна застосовувати кратність до збільшеної на 100% тарифної ставки, при відсутності на підприємстві преміальної оплати праці позивачу нарахована та не виплачена премія у розмірі 60% від тарифної ставки, крім того, виплати, які були донараховані та відображені в довідці, не були відображені в меморіальних ордерах, в особистій карточці. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представники третьої особи - Абрамова З.Ю. (довіреність № 3 від 12.12.2012р.) та Листопад Т.П. (довіреність № 2 від 10.12.2012р.) - в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та пояснили, що вважають дій відповідача неправомірними, а оскаржуване рішення ПФУ незаконнм, оскільки згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 23.11.2011р. № 1210, пенсій за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Своїм зверненням до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки, виданої Шахтарським міським управлінням Головного управління МНС України в Донецькій області, позивач виявив бажання призначення пенсії, виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зонах небезпеки. До компетенції Пенсійного фонду України згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 384/2011, відноситься лише нарахування та виплата пенсій, а не включення або виключення зі складу грошового забезпечення будь-яких видів нарахувань. В наданій позивачу довідці визначена структура його грошового забезпечення за час роботи у зонах небезпеки на підставі нормативно-правових актів МВС СРСР та Держкомпраці СРСР за період з 28.07.1987 по 11.10.1987, враховуючи довідку Управління пожежної охорони Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Донецької обласної Ради народних депутатів та лист Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 29.05.2002 № 12/8/1763, згідно якого особовий склад зведених загонів ніс службу у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС по 8 годин на добу при щоденній праці. Тому вважають, що у довідці позивача про нараховане грошове забезпечення за час роботи у зонах небезпеки правомірно визначена структура його грошового забезпечення: час роботи - 384 години, у резерві у стані бойової готовності - 768 годин. За конституційними нормами й виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування й виплата пенсій здійснюється виходячи з розмірів, установленних чинними нормативно-правовими актами, окрім цього, відповідно до ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обв'язковими до виконання на всій території України. Згідно ст.3 Закону України „Про правонаступництво України" закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих нормативних актів у даній постанові суду, іншими нормативними актами не передбачені, вони є діючими на цей час. Також зазначили, що відповідач ані в акті перевірки, ані в своєму рішенні про відмову позивачу у перерахунку пенсії не посилається на жодний нормативний акт, який би спростовував визначену у постанові Донецького окружного адміністративного суду структуру його грошового забезпечення. Просили суд задовольнити позовні вимоги.
Суд, заслухавши пояснення представників позвача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.05.1997 р., ОСОБА_8 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. по справі № 2а/0570/12117/2012 було зобов'язано Шахтарське міське управління Головного управління МНС України в Донецькій області провести ОСОБА_8 перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 28.07.1987 р. по 11.10.1987 р. з урахуванням постанови Ради міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05.06.1986 р., постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10.06.1986 р. №
207-7, постанови Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07.05.1986 р., а також наказів МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 р. та № 0189 від 30.06.1986р., вказівки МВС СРСР № 35з від 30.05.1986р., постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986 р., вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17.12.1986 р. та МВС СРСР № 1/5725 від 21.10.1986 р., роз'яснення ГУ ДПО МВС України № 12/8/1763 від 29.05.2002 р. та видати нову довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для подання до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії.
На виконання вищезазначеної постанови суду Шахтарське міське управління Головного управління МНС України в Донецькій області надало позивачу довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 29.10.2012р. № 55.
31.10.2012 р. ОСОБА_8 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки по заробітку № 55 від 29.10.2012р. за період з 28.07.1987р. по 12.08.1987р., з 27.08.1987р. по 11.09.1987р., з 26.09.1987р. по 11.10.1987р. Рішенням № 1599 від 09.11.2012р. УПФУ в м.Шахтарську та Шахтарському районі було відмовлено в перерахунку пенсії по заробітку, оскільки в довідці проведено розрахунок з 8 годинного робочого дня (без перерахунку на 6 годинний робочий день) з урахуванням тарифної ставки, що збільшена до 100%, а потім застосована кратна оплата праці; невірно застосовано коефіцієнт кратності за роботу в м.Чорнобиль (згідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. № 964 з 01.03.1987р. м.Чорнобиль - зона особливого контролю); в розрахунок включена оплата за бойовий резерв, що не передбачено діючим пенсійним законодавством; при відсутності на підприємстві преміальної оплати труда нарахована та не виплачена премія у розмірі 60% від тарифної ставки; донараховані суми заробітної плати не відображені в меморіальних ордерах, відомостях по заробітній платі та інших бухгалтерських документах (відображено тільки у розрахунковому листі за 1986р.).
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Конституція України у статті 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 70 цього Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2012 р. по справі № 2а/0570/12117/2012, яке набрало чинності, було зобов'язано Шахтарське міське управління Головного управління МНС України в Донецькій області провести ОСОБА_8
перерахунок грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 28.07.1987 р. по 11.10.1987 р. з урахуванням постанови Ради міністрів СРСР та ВЦРПС № 655-195 від 05.06.1986 р., постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10.06.1986 р. № 207-7, постанови Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07.05.1986 р., а також наказу МВС СРСР № 0130 від 11.05.1986 р. та № 0189 від 30.06.1986р., вказівки МВС СРСР № 35з від 30.05.1986р., постанови Держкомітету СРСР з праці і ВЦРПС № 153/10-43 від 07.05.1986 р., вказівки УПО МВС № 3/7/1587 від 17.12.1986 р. та МВС СРСР № 1/5725 від 21.10.1986 р., роз'яснення ГУ ДПО МВС України № 12/8/1763 від 29.05.2002 р. та видати нову довідку про грошове утримання з урахуванням перерахунку для подання до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії
У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували робот, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і
ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).
Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.
На підставі вказівки МВС СРСР № 1/5725 від 21 жовтня 1986 року видана вказівка ГУ ДПО № 3/7/1587 від 17 грудня 1986 року «Про компенсацію робітникам зведеного закону протипожежної служби за постійне перебування у місті Чорнобилі в резерві у стані бойової готовності», якою визначена тарифна ставка години надходження у стані бойової готовності, як одна третина години робочого часу з виплатою за обліковий період одинарної тарифної ставки, а робітникам із числа начальницького складу окладу з спеціальне звання.
Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.
Також, оскільки статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.
Таким чином, у відповідача не має підстав вважати, що в довідці № 55 від 29.10.2012р. до сум заробітної плати безпідставно включена оплата за бойовий резерв, проведено розрахунок з 8 годинного робочого дня (без перерахунку на 6 годинний робочий день) з урахуванням тарифної ставки, що збільшена до 100%, а потім застосована кратна оплата праці; невірно застосовано коефіцієнт кратності за роботу в м.Чорнобиль, нарахована премія у розмірі 60% від тарифної ставки.
Згідно вимог статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, але частково, а саме, не підлягають задоволенню вимоги й надалі проводити виплати відповідно до зробленого перерахунку, оскільки суд захищає порушене право позивача, а надалі невідомо чи буде порушене право позивача в майбутньому.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області в частині відмови в проведеннні перерахунку пенсії ОСОБА_8 з урахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) № 55 від 29.10.2012р.- незаконними.
Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області № 1599 від 09.11.2012р. про відмову ОСОБА_8 в перерахунку пенсії по заробітку.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області перерахувати ОСОБА_8 пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) № 55 від 29.10.2012р. з 01 листопада 2012 року
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена через Шахтарський міськрайонний суд до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Дністрян.