2/604/124/13
13 березня 2013 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючого - судді Сидорак Г.Б.
за участю секретаря судового засідання - Теренди А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - Підволочиський районний сектор ДМС України Тернопільської області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
Позивач звернувся з даним позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, мотивуючи свою вимогу тим, що він є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. Відповідач по справі прописаний у вказаному будинковолодінні, однак більше року не проживає за даною адресою, не бере участі в утриманні будинку, не сплачує комунальні платежі, не вкладає коштів в ремонт будинку, що створює позивачу незручності, порушує його право власності та законні права на житло. Враховуючи те, що ОСОБА_2 більше року не проживає в житловому будинку по АДРЕСА_1, та відсутність домовленості про право на користування даним житлом в подальшому, відповідно до ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст. 405 Цивільного кодексу України позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Підволочиського районного сектору ДМС України Тернопільської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, проти позову не заперечують.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як вбачається з положень ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, п. 1 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, а ст. 41 Конституції України та ст.ст. 321, 328 ЦК України, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, право власності набувається із підстав не заборонених законом, зокрема правочинів. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні крім у випадках і в порядку, встановлених законом. Право приватної власності є непорушним.
Положення п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» №2 від 12.04.1985 року зазначають, що при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.
Положення ч. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначають, що наявність прописки (на даний час реєстрації) сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником жилого будинку з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 28 червня 1991 року, виданим на основі рішення виконкому Кам'янківської ради народних депутатів №27 від 25 червня 1991 року. Право власності зареєстроване в Тернопільському бюро технічної інвентеризації та записано в реєстрову книгу №1 за стор. №277 за реєстром №138 28 червня 1991 року.
Положенням ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до Будинкової книги для прописки громадян, що мешкають у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_1, виданий Підволочиським РВ УМВСУ в Тернопільській області 30.01.1997 року прибув для постійного проживання 21 лютого 2011 року за вищевказаною адресою.
З актів обстеження матеріально-побутових умов поживання в господарстві ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_2 від 10 січня 2012 р., 11 травня 2012 р., 08 серпня 2012 р., 09 жовтня 2012 р.,10 грудня 2012 р. та 11 лютого 2013 року вбачається, що ОСОБА_2, зареєстрований у житловому будинку, однак не проживає.
З рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2012 року №2/1912/420/2012 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (донька позивача, згідно довідки №86 від 11 лютого 2013 року, виданої виконкомом Кам'янківської сільської ради) розірвали свій шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області.
Факт відсутності відповідача ОСОБА_2 за місцем реєстрації, по АДРЕСА_1, підтверджується також наданими у судовому засіданні показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проживають по-сусідству із вищезазначеним домогосподарством.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В даному випадку суд вважає, що відповідач не є членом сім'ї позивача, не проживає за вищезазначеною адресою більше одного року без поважних причин, а тому його слід визнати втратившим право на користування житловим приміщенням з цих підстав з одночасним зняттям з реєстрації за вищевказаною адресою.
На підставі наведеного, керуючись ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ч. 1 ст.9 Конституції України, п. 1 ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.41 Конституції України, ч.2 п.15 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.1985 року, ст.72 ЖК України, 321, 328, ст.405 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 64, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1, з одночасним зняттям з реєстрації за вказаною адресою.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя