21 листопада 2006 р.
№ 2-8/695-2006 (2-8/3811-05)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
судді
Полянський А. Г.
Коробенко Г. П.
розглянувши
касаційну скаргу
Фонду майна Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 року
по справі
№ 2-8/695-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Фонду майна Автономної Республіки Крим
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової П.С.
про
стягнення 1546531, 78 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явився
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2006 року касаційна скарга Фонду майна Автономної Республіки Крим була прийнята до провадження, її розгляд призначений на 11 год. 00 хв. 21.11.2006 року.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 20.11.2006р. у зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М. на лікарняному, для розгляду справи № 2-8/695-2006 створена колегія суддів у наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А. Г., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Від відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової П.С. в засідання суду 21.11.2006 року з'явився представник, який надав суду оригінал довіреності від 11.07.2006 року, копія якої знаходиться в справі (а.с. 74 т.2). Дослідивши надану представником довіреність, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вона не надає права Мартиненку М.М. представляти інтереси Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової П.С. у засіданнях Вищого господарського суду України, оскільки в ній зазначена можливість представляти інтереси в місцевих, апеляційних судах та Верховному Суді України.
Представник позивача в судове засідання 21.11.2006 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений заздалегідь належним чином.
Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2006р. про прийняття касаційної скарги до розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, враховуючи особливості розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 1115 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Фонд майна Автономної Республіки Крим, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовними вимогами до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової Прасковії Степанівни про стягнення збитків у розмірі 1546531,78 грн.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 року по справі № 2-8/695-2006 (суддя Чумаченко С. А.) позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 року (головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Гонтар В.І., Видашенко Т. С.) апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової Прасковії Степанівни задоволена, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 року по справі № 2-8/695-2006 скасовано, прийняти нове рішення, яким в задоволені позову Фонду майна Автономної Республіки Крим до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової Прасковії Степанівни про стягнення 1546531,78 грн. -відмовлено; стягнуто з Фонду майна Автономної Республіки Крим на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової Прасковії Степанівни 850 грн. державного мита.
Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційної інстанції, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.
В касаційній скарзі Фонд майна Автономної Республіки Крим стверджує, що судом апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Відзив на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 16.11.1998 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Кальговою Прасковою Степанівною (орендар) укладено договір оренди майна, яке належить Автономній Республіці Крим, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв майновий комплекс столярної майстерні та модуль-склад "Кисловодськ" в строкове платне користування за актом прийому-передачі, майно розташоване на земельній ділянці 1,1 га, що знаходиться за адресою: м. Керч, вул. Кокоріна, 139.
Водночас, 16.11.1998 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керчторгбудматеріали" та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою Кальговою Прасковою Степанівною був підписаний акт прийому-передачі майнового комплексу столярної майстерні та модуль-складу "Кисловодськ" балансовою вартістю 1175,00 грн., знос 375000, 4 грн., залишковою вартістю 799000,6 грн.
Строк дії договору встановлено в період з 01.12.1998 року по 01.12.2003 року (п. 7.1 Договору).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2004 року у справі № 2-5/5892-2004 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової Прасковії Степанівни стягнута заборгованість по орендній платі, що виникла за договором оренди від 16.11.1998 року, відповідача зобов'язано передати Фонду майна Автономної Республіки Крим орендоване майно.
З посиланням на акт від 12.01.2005 року, складений державним виконавцем ВДВС Керченського УЮ, судами встановлено, що наказ, виданий Господарським судом Автономної Республіки Крим щодо примусового виконання рішення у справі № 2-5/5892-2004 виконано у повному обсязі, майновий комплекс столярної майстерні та модуль-склад "Кисловодськ", розташовані в м. Керч, вул. Кокоріна 139 - передано Фонду майна Автономної Республіки Крим.
Згідно з наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 165 від 03.03.2004 "Про повернення нерухомого майнового комплексу та модуль-складу "Кисловодськ" була створена комісія по обстеженню вищезазначеного об'єкту, за результатами якого встановлено спричинення збитків Автономній Республіці Крим, про що складений акт обстеження від 07.04.2004 року.
Судом першої інстанції з посиланням на вказаний акт встановлено, що орендарем не забезпечено збереження чотирьох одиниць устаткування, втрачено дві одиниці устаткування, а також завдано збитків будівлі модуль-складу "Кисловодськ", у зв'язку з чим був проведений розрахунок відшкодування збитків та заподіяних збитків майну на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" від 22.01.1996 року № 116 на загальну суму 1527276,96 грн.
На підставі зазначеного акту, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача збитки у розмірі 1527276,96 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що місцевий господарський суд не дав належної правової оцінки тому факту, що на момент укладення договору на підставі наказу позивача № 1264 від 31.08.1998 року, комісією Фонду майна Автономної Республіки Крим 01.09.1998 року була проведена інвентаризація основних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Керчторгбудматеріали", за результатами якої встановлено, що станом на 01.09.1998 року загальна сума основних засобів складає 1175041,82 грн.
При цьому, у інвентаризаційному описі відсутній підпис Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Кальгової Прасковії Степанівни, у графі "прийняв" данні також відсутні.
Згідно пункту 14 "Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 158, інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому, матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їх присутності, що вони не мають до членів комісії ніяких претензій та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі цінності.
Копія інвентаризаційного опису, наданого позивачем, в порушення вищезазначених вимог законодавства не містить підпису матеріально-відповідальної особи, що не дає можливості ідентифікувати зазначене майно з майном, яке фактично було передано відповідачу в оренду.
Таким чином, надана копія інвентаризаційного опису не прийнята судом апеляційної інстанції як доказ у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені обставини, стали підставою для висновку апеляційного господарського суду, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим.
Постановою суду апеляційної інстанції дана оцінка висновку експерта №85 від 25.01.2006 року, згідно з яким визначити суму збитків, заподіяних відповідачем при оренді майнового комплексу столярної майстерні та модуль-складу "Кисловодськ", не представляється можливим у зв'язку з тим, що при передачі майна в оренду був відсутній перелік в розрізі по кожному найменуванню переданого майна, а також не надані документи, підтверджуючі факт погіршення стану будівлі модуля-складу "Кисловодськ".
Зазначеному документу, з чим погоджується касаційна інстанція, місцевий господарський суд, як те вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, не надав ніякої оцінки та залишив вказаний висновок експерта поза увагою, що є порушенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження суми позову та позовних вимог, обов'язок надання яких був покладений на позивача ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 року та від 22.08.2006 року.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність відповідних обставин. При цьому такі дані встановлюються різними засобами доказування, до числа яких належать висновки судових експертів.
Відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).
На підставі встановлених апеляційним господарським судом обставин справи та виходячи із здійсненої цим судом оцінки наявних в справі доказів, ним був зроблений висновок про недоведеність позовних вимог про відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В касаційній скарзі заявником не зазначається про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права при оцінці доказів. Доводи позивача зводяться до переоцінки висновків суду апеляційної інстанції, що не входить до компетенції касаційної інстанції в силу наведених вище норм процесуального законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що Севастопольським апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови повністю досліджені матеріали справи, надана їм вірна оцінка, отже, постанову винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи Фонду майна Автономної Республіки Крим щодо розподілу судових витрат колегією суддів Вищого господарського суду України відхиляються як такі, що не відповідають положенням ч. 4 ст. 49 ГПК України.
За таких обставин, касаційна скарга Фонду майна Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню, а постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 року по справі № 2-8/695-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.08.2006 року по справі № 2-8/695-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. П. Коробенко