Справа № 199/1180/13- к
(1-кп/199/50/13)
іменем України
20 лютого 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.
при секретарі - Штонді О.О.
за участі прокурора Маршуби Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Луганської області,
м. Кіровськ, українця, громадянина України,
освіта середня, тимчасово непрацюючого,
зареєстрованого та проживаючого у
АДРЕСА_1,
раніше судимогоІндустріальним районним судом
м. Дніпропетровська 25.04.2003 року за ч.5 ст.185 КК України до 7 років позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
02.01.2013 року приблизно о 13.00 годині, ОСОБА_1 керуючись злочинним наміром, направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні, яке знаходиться в 9-й міській лікарні, що розташована в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, прибув в приміщення вищевказаної лабораторії, де реалізовуючи свій злочинний намір, шляхом віджиму вхідної двері, проник в приміщення лабораторії. Продовжуючи вчиняти злочин, діючи умисно із корисливих мотивів, оглянувши, речі співробітників, що там знаходилися, ОСОБА_1, виявив в жіночій сумці, гаманець, вартістю 350 гривень, в якому знаходилось 150 гривень, що належить гр.ОСОБА_2, чим міг спричинити останній матеріальний збиток на суму 500 гривень. Однак, у цей момент, в приміщення лабораторії зайшла ОСОБА_3, яка запобігла злочинним діям ОСОБА_1, тобто ОСОБА_1 не зміг довести свій злочинний намір, до кінця по обставинам не від нього залежних.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив обставини про час і місце замаху на вчинення злочину, зазначивши, що у зв'язку з скрутним матеріальним становищем та через захворювання на СНІД , туберкульоз та травму спини, вирішив проникнути в приміщення лабораторії для викрадення медичних препаратів задля власних побутових потреб, однак медичних препаратів не знайшов та виявив жіночу сумку у якій був гаманець, та викрасти останній йому перешкодила свідок ОСОБА_3
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, до суду надала заяву у якій просила суд розглядати справу у її відсутності, підтримавши пояснення надані нею в ході досудового слідства, матеріальних претензій до обвинуваченого не мала.
Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.
Ухвалою суду згідно ч. 3. ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім пояснень ОСОБА_1 із визнанням винуватості, його вина знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується:
- Протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.01.2013 ( а.с.5)
- Протоколом огляду місця події від 02.01.2013 ( а.с.10)
- Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 05.01.2013 оголошеними безпосередньо у судовому засіданні ( а.с.13)
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 05.01.2013, оголошеними безпосередньо в судовому засіданні ( а.с.14-15)
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 31.01.2013 ( а.с.23-24)
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно та не закінченого з причин незалежних від його волі та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості діяння, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про ОСОБА_1
ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, визнав провину, активно сприяв розкриттю злочину, щиросердно розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд визнає його щиросердне каяття, тобто визнання вини та готовність понести кримінальну відповідальність за вчинений злочин, що судом враховується як пом'якшуючі покарання обставини.
ОСОБА_1на обліку у лікаря-психіатра не перебуває ( а.с.27), та перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності ( матеріали кримінального провадження а.с.28), вчинив умисний злочин середньої тяжкості, офіційно не працює, має не зняту та не погашену судимість за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2003 року, за яким визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 7 років позбавлення волі ( а.с.26).
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення та задля запобігання нових злочинів обвинуваченого, необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, визначивши відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2ст. 15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши засудженому іспитовий строк 1 рік.
На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик