20.11.2006р. Справа № 22/280
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого і доповідача судді Чохи Л.В.,
суддів: Головка В.Г. і Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Басс С.С. представник, довіреність №19-19юр від 09.02.06;
від відповідача-1: Малікова О.В. юрисконсульт, довіреність №16 від 01.01.06;
від відповідача-2: представник не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальної фабрики «Індутсрія», м. Луганськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.06р. у справі № 22/280
за позовом відкритого акціонерного товариства «Метал Стіл Кривий Ріг», м. Кривий Ріг
до
відповідача -1: державного підприємства Придніпровська залізниця, м. Дніпропетровськ
відповідача -2: товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальної фабрики «Індустрія» , м. Луганськ
про стягнення 566грн.00коп,-
31.05.2006 року відкрите акціонерне товариство “Міттал Стіл Кривий Ріг» звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до державного підприємства “Придніпровська залізниця», до товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничозбагачувальна фабрика «Індустрія» з позовом про стягнення вартості недостачі у сумі 566грн. Позивач зазначив, що на станції призначення була проведена перевірка маси вантажу у вагоні №66229220 В результаті переваження було встановлено, що у вказаному вагоні вага антрациту менша ніж у накладній на 1700 кг, а з урахуванням норми недостачі 1010кг на суму 566 грн. (а.с. 2-5)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2006 року (суддя Пуппо Л.Д.) позов задоволено і стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика “Індустрія» на користь відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг» 566грн. і судові витрати.
В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика “Індустрія» просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаржник посилається на такі обставини:
- перевірка ваги вантажу залізницею відбулася не на станції
призначення;
- позивач не надав відомостей про перевірку ваги;
- особи, які підписали акт, не були присутні при зважуванні вантажу;
- суду не надана довіреність представника одержувача на право
приймати вантаж і підписувати комерційний акт;
- відповідач не був повідомлений про розгляд справи.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика “Індустрія» у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, а представник відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг» та державного підприємства “Придніпровська залізниця» вважали скаргу необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і рішення, яке прийняте судом при її розгляді, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Переглядаючи справу за апеляційною скаргою, судова колегія встановила наступне.
06.02.2006 року зі станції Дар»ївка Донецької залізниці на станцію Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці надійшов вагон №66229220 з вугіллям: антрацит по залізничній накладній № 52660335. Згідно накладної, яка підписана представником відправника: товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика “Індустрія», вага антрациту навалом: брутто-90700кг, тара з бруса-21700кг, нетто-69000кг. Вантаж був зважений на 150кг електронних вагонних вагах відправника.
На вимогу вантажоодержувача було проведено контрольне зважування. Відповідно до положень Статуту залізниць України 17.01.2006 року складено комерційний акт АЭ№022181/104, в якому встановлено, що вага брутто-89000кг, тара з бруса 21700кг, вага нетто-67300кг менш, ніж зазначено в документах на 1700кг. Навантаження в вагоні рівномірне, нище бортів на 300мм. Люки і двері в вагоні щільно закриті. Втрати і розкрадання вантажу немає. З моменту прибуття і до зважування вагон знаходився під охороню УВВО КДМК “Криворіжсталь».
В накладній зроблено відмітку про складання комерційного акту. Отже, під час прийняття вантажу за кількістю позивачем встановлена недостача вантажу.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Так, згідно ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
За змістом ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою. Зокрема, в силу п.»а» ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Судами встановлено, що вантаж надійшов без ознак втрати під час перевезення, отже, підстав для відповідальності залізниці немає.
Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст.1166 ЦК України. Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст. 37 Статуту залізниць України у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст. 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.
Таким чином, відповідати за заявленим позовом, враховуючи підстави заявленого позову, повинна особа, що є вантажовідправником.
Доводи скаржника судовою колегією не приймаються до уваги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 пункту 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.02 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 № 567/6855, комерційні акти складаються на місцях загального користування -у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.
Згідно до пункту 12 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг, на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що прибули без ознак втрати. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і в одержувача, ці вантажі видаються без перевірки.
Договором № ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 від 29.01.03 на експлуатацію залізничної під'їзної колії, укладеним між позивачем та державним підприємством “Придніпровська залізниця» (пункт 6.1) передбачено, що вагони по під'їзній колії локомотивом залізниці зі станції Кривий Ріг-Головний (станції призначення в спірній залізничній накладній) подаються на одну із колій приймально - відправочного парку станції Східно-Приймально-Відправна, яка включає станції Східна-Розвантажувальна, Східна-Сортувальна, Східна-Внутрішньозаводська. На коліях станції Східно-Приймально-Відправна здійснюється здавання і приймання вагонів у технічному і комерційному відношенні (абзац 2 пункт 6.3 договору), де у відповідності з пунктом 7 Правил видачі вантажів і статті 23 Статуту залізниць України вантаж видається разом із накладною одержувачу. Після здійснення здавання вагонів подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії, тобто позивача (абзац 3 пункт 6.3 договору).
Правомірність видачі вантажу на станції Східно-Приймально-Відправна підтверджується також Єдиним технологічним процесом (ЄТП) роботи під'їзної колії КГГМК і станцій приймання Кривий Ріг, Кривий Ріг-Головний, узгодженим з державним підприємством “Придніпровська залізниця». У відповідності до ЄТП на станції Східно-Приймально-Відправна залізниця утримує філії технічних і товарних контор станції примикання Кривий Ріг-Головний, які є складовою частиною обмінних пунктів, до складу яких входить відповідний штат прийомоздавачів, оглядачів вагонів позивача і залізниці, які здійснюють передачу і приймання вагонів на під'їзній колії позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка ваги вантажу у вагоні № 63860175 здійснювалась на станції Східна-Сортувальна, яка належить позивачу і знаходиться на його під'їзних коліях, на вагонних вагах одержувача, що встановлено умовами договору № ПР/МД-2/1-03/НЮ-778 від 29.01.03 на експлуатацію залізничної під'їзної колії, і підтверджується Єдиним технологічним процесом роботи під'їзної колії КГГМК і станції приймання Кривий Ріг-Головний (про що свідчать штемпелі станції Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці на комерційному акті АЭ № 022181/104 від 06.02.06), що не суперечить чинному законодавству України.
Позивачем наданий паспорт на його ваги, які знаходяться на під'їзних коліях на станції Східна-Сортувальна, відповідно до якого ваги перевірялись 11.01.06. Правила складання актів не передбачають обов'язкового занесення в комерційний акт свідчень про дату перевірки вагів.
Позивачем надане доручення на представника Бугаеву Л.Д. 6-4 № 2172 від 28.12.05 про надання права на складання комерційного акту. Правила складання актів не передбачають зазначення у комерційному акті реквізитів доручення на представника вантажоодержувача. Комерційний акт підписаний посадовими особами залізниці, які відповідають за достовірність відомостей, зазначених у акті, та вантажовідправником, який приймав участь у прийманні вантажу, що відповідає вимогам пункту 10 Правил складання актів, у зв'язку з чим комерційний акт приймається колегією суддів як належний доказ, підтверджуючий недостачу по спірній відправці.
Оскільки, вантаж прибув у справному вагоні, навантаження у вагоні рівномірне, без ознак втрати та викрадення вантажу при перевезенні, маркування вантажу не порушено, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про покладання відповідальності за недостачу на вантажовідправника.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничозбагачувальна фабрика «Індустрія» 14.08.2006 року було належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, про що свідчить поштове повідомлення на а.с.40
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.06р по справі № 22/280 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк
Головуючий суддя Л.В. Чоха
Суддя В.Г. Головко
Суддя О.М. Лисенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко