"16" листопада 2012 р. справа № 2а-3404/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області
на постанову Енергодарського міського суду від 21 жовтня 2011 року по справі
№ 2а-3404/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області
про зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити грошову щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Енергодарського міського суду від 21 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано дії відповідача протиправними; зобов'язано відповідача здійснити нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є громадянином постраждалим в наслідок Чорнобильській АЕС 1 категорії, має 3 групу інвалідності.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи, дітям -інвалідам складає чотири мінімальних заробітних плат.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС.
Так, позивач, вказуючи на неправомірність дій відповідача, посилається на те, що розмір сум, які підлягають до сплати, повинні розраховуватися у відповідності до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач, зокрема, вказує на те, що допомога на оздоровлення виплачена позивачу у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1996 р. №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, тому підстав для її виплати в більшому розмірі немає.
Щорічна допомога на оздоровлення за 2011 роки була виплачена позивачу у розмірі, що встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова КМУ якою визначено розмір виплат, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку пенсії, слід керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Правильними висновки суду першої інстанції є і те, що Верховною Радою України дія статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на час отримання одноразової допомоги у 2011 році не призупинялась, відповідачем безпідставно проводилась виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах менших ніж передбачено ст.48 даного Закону.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на неправомірні дії відповідача щодо нарахування щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язав здійснити нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та з цих підстав задовольнив позов.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198,ст.200, ст.205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Енергодарської міської ради Запорізької області залишити без задоволення, а Енергодарського міського суду від 21 жовтня 2011 року -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк