"16" листопада 2012 р. справа № 2а-11703/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області
на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2011 року у справі №2а-11703/11за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2011 року (а.с.12) позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати з 25.10.2010 року по 25.04.2011 року. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що має статус "дитини війни", тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України "Про соціальний захист дітей війни ".
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2011 року, прийнятої в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»" з урахуванням норм частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 25 жовтня 2010 року і надалі,з урахуванням різниці,яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та винести рішення яким позивачу в позові відмовити повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, позивач є особою, яка має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом, а відтак має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком має бути встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі встановленому законами України про Державний бюджет на відповідний рік
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/08 від 22 травня 2008 року положення п.п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 23 квітня 2011р., та з урахуванням норм ст.99, 100 КАС України, відповідач повинен провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 25 жовтня 2010р.
Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.
При цьому, судом першої інстанції помилково зазначено, що нарахування та виплата підвищення пенсії має бути проведена відповідачем в подальшому. Виходячи з вимог ст. 6 КАС України, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
Більш того, відповідно до позовних вимог, позивач просив зобов'язати відповідача вчинити певні саме по 25.04.2011 року, а відповідно до ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції, виклавши в новій редакції.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 198, ст.ст. 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 10 червня 2011 року у справі №2а-11703/11змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 25 жовтня 2010 року по 25 квітня 2011 року, включно, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період»
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк