"15" лютого 2012 р. справа № 2а-127/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області
на постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2010 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», -
18 січня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області, в якому, просив суд визнати дії відповідача щодо не нарахування підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком -неправомірними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.01.2006 року по 31.09.2008 року.
Постановою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2010 року, прийнятою у порядку скороченого провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області щодо недоплати до пенсії ОСОБА_1, згідно приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив прийняти апеляційну скаргу до розгляду та скасувати постанову суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач з даним позовом звернувся до Вільшанського районного суду Кіровоградської області 18 січня 2010 року.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України, діючого в період виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року порушив вимоги законодавства, задовольнивши позовні вимоги, які не заявлялись позивачем, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (18.01.2010 року) колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч.1 ст. 198, ст. ст. 203, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області - задовольнити.
Постанову Управління Пенсійного фонду України в Вільшанському районі Кіровоградської області від 05 березня 2010 року -скасувати, позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно ч.9 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова