Постанова від 13.03.2013 по справі 7/70

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.03.2013 р. справа №7/70

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретаріМанжур В.В. Москальової І.В., М'ясищева А.М., Пеленовій О.О.

за участю представників сторін: від позивача : від відповідача: від ДВС: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не з'явився Кізілова М.М. - за довіреністю Хноєв С.Г. - за довіреністю Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк

на ухвалу

господарського судуДонецької області

від29.01.2013р. (на дії Державної виконавчої служби України, м.Київ)

у справі№ 7/70 (суддя Сгара Е.В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго», м.Горлівка

доКомунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк

про стягнення 29 675 789,21грн. боргу за активну електроенергію, 970 408,05грн. пені, 533 746,56грн. інфляційних, 83 801,01грн. 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.11.2009р. частково задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м.Горлівка в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі, м.Краматорськ до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк про стягнення 29 675 789,21грн. боргу за активну електроенергію, 970 408,05грн. пені, 533 746,56грн. інфляційних, 83 801,01грн. 3% річних.

На виконання судового рішення 23.11.2009р. були видані відповідні судові накази.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою № 03/2239 від 22.08.2012р. про визнання неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт майна від 09.07.2012р., скасування постанови Державної виконавчої служби України про арешт майна від 09.07.2012р. на суму 15 440 513,97грн. та зі скаргою № 03/01/2295 від 30.08.2012р. про визнання неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт майна від 09.07.2012р., скасування постанови Державної виконавчої служби України про арешт майна від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. вимоги скаржника (Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу») задоволені частково, а саме:

- визнані неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт майна від 09.07.2012р. на суму 15 440 513,97грн. в частині накладення арешту на виконавчий збір в рамках виконання рішення суду по справі № 7/70 від 12.11.2009р. в розмірі 1 000 000,00грн.;

- визнана недійсною постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.07.2012р. на суму 15 440 513,97грн. в частині накладення арешту на виконавчий збір в рамках виконання рішення суду по справі № 7/70 від 12.11.2009р. в розмірі 1 000 000,00грн.;

- визнані неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт майна від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. в частині накладення арешту на виконавчий збір в рамках виконання рішення суду по справі № 7/70 від 12.11.2009р. в розмірі 1 000 000,00грн.;

- визнана недійсною постанова про арешт коштів від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. в частині накладення арешту на виконавчий збір в рамках виконання рішення суду по справі № 7/70 від 12.11.2009р. в розмірі 1 000 000,00грн.

Задовольняючи частково скарги, суд першої інстанції виходив з того, що держвиконавцем до сум, на які накладено арешт оскаржуваними постановами від 09.07.2012р. було включено суму виконавчого збору по справі № 7/70 в розмірі 2 892 082,64грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 25181947 від 01.03.2012р., яка була скасована в частині стягнення виконавчого збору в сумі 1 000 000,00грн., а тому дійшов висновку, що дії держвиконавця щодо накладення арешту на майно на кошти на суму 1 000 000,00грн. виконавчого збору суперечать приписам діючого законодавства.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. та задовольнити повністю скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. та її скасування та про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт майна та заборони на його відчуження від 09.07.2012р. на суму 15 440 513,97грн. та її скасування.

Скаржник вважає, що ухвала підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Державна виконавча служба України у відзиві від 12.03.2013р. вважає, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування ухвали, а тому просить залишити апеляційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» без розгляду, а ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарг КП «Компанія «Вода Донбасу» від 22.08.2012р. відмовити.

Представники Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів виходить з наступного:

Згідно приписів ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2011р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби за заявою стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 25181947 з примусового виконання судового наказу у справі № 7/70 виданого господарським судом Донецької області 23.11.2009р.

01.03.2012р. державним виконавцем було винесено постанову ВП № 25181947 про стягнення з боржника (КП «Компанія «Вода Донбасу») виконавчого збору в розмірі 2 892 082,64грн.

Згідно постанови від 28.05.2012р. виконавче провадження ВП № 25181947 з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області № 7/70 від 12.11.2009р. було приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП № 32790794.

В статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оспорюваних постанов - 09.07.2012р.) серед прав державного виконавця передбачала право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно положень статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення оспорюваних постанов - 09.07.2012р.) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; - проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

В рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем 09.07.2012р. були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на суму 15 440 513,97грн. (загальна сума виконавчого збору за зведеним виконавчим провадження по справам № 7/70, № 20/229, № 7/207, № 38/278, № 20/98, № 20/95), в т.ч. по справі № 7/70 на суму 2 892 082,64грн. (постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 25181947 від 01.03.2012р.) та про арешт коштів боржника на суму 159 845 653,50грн. (загальна сума, що підлягає стягненню за зведеним виконавчим провадженням по справам № 7/70, № 20/229, № 7/207, № 38/278, № 20/98, № 20/95 та виконавчий збір по виконанню рішень за вказаними справами), в т.ч. арешт накладено на заборгованість, що підлягає стягненню по справі № 7/70 на суму 28 920 826,35грн. та виконавчий збір по справі № 7/70 на суму 2 892 082,64грн.

Як встановлено місцевим господарським судом, ухвалою господарського суду Донецької області від 17.07.2012р. у даній справі, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2012р. та набрала чинності, дії Державної виконавчої служби України щодо винесення вищевказаної постанови від 01.03.2012р. ВП № 25181947 про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в суму 1 000 000,00грн. визнані неправомірними та визнано недійсною вищевказану постанову Державної виконавчої служби України від 01.03.2012р. ВП № 25181947 в частині стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в сумі 1 000 000,00грн.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до сум, на які накладено арешт оскаржуваними постановами від 09.07.2012р. було включено суму виконавчого збору по справі № 7/70 в розмірі 2 892 082,64грн. на підставі постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 25181947 від 01.03.2012р., яка була скасована в частині стягнення виконавчого збору в сумі 1 000 000,00грн., а тому місцевий господарський суд правомірно визнав дії держвиконавця щодо накладення арешту на майно на кошти на суму 1 000 000,00грн. виконавчого збору такими, що суперечать приписам діючого законодавства.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі від 29.06.2010р. № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про неправомірність дій Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт майна від 09.07.2012р. на суму 15 440 513,97грн. та постанови про арешт майна від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. в частині накладення арешту на виконавчий збір в рамках виконання рішення суду по справі № 7/70 від 12.11.2009р. в розмірі 1 000 000,00грн. та визнав вказані постанови недійсними в частині накладення арешту на виконавчий збір в рамках виконання рішення суду по справі № 7/70 від 12.11.2009р. в розмірі 1 000 000,00грн., оскільки вказані дії порушують вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та призводять до порушення прав та інтересів скаржника, гарантованих чинним законодавством України.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом п.8 ст.7, п.24 ст.116, ст.119 Бюджетного кодексу України, оскільки не скасовано арешт коштів, накладений, зокрема, на рахунки відкриті боржником в ГУ ДКУ України в Донецькій області, де знаходяться державні кошти, які мають цільове призначення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20, на яку посилається скаржник, був затверджений Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, який визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг, в тому числі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального для фізичних осіб (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) і компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Згідно пункту 5 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, райдержадміністрації та виконавчі органи рад міст обласного значення розподіляють отримані субвенції між головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів відповідно до бюджетної класифікації видатків у межах вартості ресурсів (товарів, послуг), наданих їх постачальниками, пропорційно або диференційовано за видами послуг.

В пункті 6 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України визначено, що органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

В частині 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Закону.

В даному випадку ставиться питання про накладення арешту на кошти, які відкриті в Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області, саме на державні кошти, які мають цільове призначення. Дані рахунки були відкриті на виконання ряду законів, постанов, розпоряджень.

Таким чином, кошти, що надходять на відкриті рахунки Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, є бюджетними та мають цільове призначення, а їх арешт порушує права та охоронювані інтереси громадян, для надання пільг яким здійснюється перерахування субвенцій з державного бюджету на спірні рахунки, та порушує вимоги Бюджетного кодексу України щодо цільового використання грошових коштів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.117 Бюджетного кодексу України, нецільове використання бюджетних коштів є підставою для призупинення бюджетних асигнувань. Крім того, згідно п.2 ст.119 Бюджетного кодексу України, у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, і відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

Таким чином, державний виконавець не мав права звертати стягнення на державні кошти, що мають цільове призначення, а тому колегія суддів дійшла висновку, що постанову про арешт коштів від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. в частині накладення арешту на р/р № 37129001005888, 37124004001572, 35232031005888, 35430004005888 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку 834016 слід визнати недійсною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. у справі № 7/70 винесеною з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, а тому підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, п.4 ч.1 ст.104, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. у справі № 7/70 - скасувати в частині залишення без задоволення вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк щодо визнання дій Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про арешт коштів від 09.07.2012р. неправомірними та визнання недійсною постанови Державної виконавчої служби України про арешт коштів від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. в частині накладення арешту на р/р № 37129001005888, 37124004001572, 35232031005888, 35430004005888 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку 834016.

Вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк щодо визнання дій Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про арешт коштів від 09.07.2012р. неправомірними та визнання недійсною постанови Державної виконавчої служби України про арешт коштів від 09.07.2012р. на суму 159 845 653,50грн. в частині накладення арешту на р/р № 37129001005888, 37124004001572, 35232031005888, 35430004005888 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку 834016 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про арешт коштів від 09.07.2012р. в частині накладення арешту на р/р № 37129001005888, 37124004001572, 35232031005888, 35430004005888 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку 834016.

Визнати недійсною постанову Державної виконавчої служби України від 09.07.2012р. про арешт коштів в частині накладення арешту на р/р № 37129001005888, 37124004001572, 35232031005888, 35430004005888 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку 834016.

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 29.01.2013р. у справі № 7/70 - залишити без змін.

Стягнути з Державної виконавчої служби України, м.Київ (04053, м.Київ, вул.Артема, 73) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 286,75грн.

Зобов'язати господарський суд Донецької області видати судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді І.В.Москальова

А.М.М'ясищев

Надруковано 6 прим.:

1 - позивачу

1 - відповідачу (скаржнику)

1 - ДВС

1 - до справи

1 - ГСДО

1 - ДАГС

Попередній документ
29952028
Наступний документ
29952030
Інформація про рішення:
№ рішення: 29952029
№ справи: 7/70
Дата рішення: 13.03.2013
Дата публікації: 19.03.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.03.2006)
Дата надходження: 01.03.2006
Предмет позову: стягнення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ШВЕД С Б
відповідач (боржник):
Дочірнє підприємство "Житлово-побутова фірма Тис"
позивач (заявник):
ДПІ у м.Ужгород