ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/834/13 05.03.13
За позовомЗакритого акціонерного товариства «Фарко-2»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс»
Простягнення 20 000 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Лежух Т.І. - по дов.
Від відповідача не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» 20 000 грн. неустойки за неналежне виконання зобов'язань по договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.08.2009р.
Відповідач жодного разу в судові засідання не з'являвся.
Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.08.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Фарко-2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1.
Відповідно до п.1.1. договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення, загальною площею 266 кв.м. по вул. Полтавській, буд. 9-11, що належить орендодавцеві на правах власності, для розміщення працівників адміністрації орендаря.
Факт передачі приміщення підтверджується, актом прийому-передачі від 01.08.2009р.
Відповідно до п.2.1. договору, щомісячну орендну плату за орендовані приміщення по вул. Полтавській, 9-11 орендар перераховує орендодавцеві до 10 числа поточного місяця за наступний місяць у розмірі 10 000 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.
Відповідно до п.3.1. договору, договір діє до 1 липня 2010р. з можливістю його подальшої пролонгації.
Згідно п. 3.2 договору, при відсутності заяви сторін про припинення або зміну цього договору оренди по закінченню строку оренди, він вважається продовженим на наступний строк у 11 місяців.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користування майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим
Після закінчення строку дії договору , 01.07.2010, від позивача та відповідача не було жодних вимог щодо його розірвання, тому строк дії договору було продовжено.
23.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» своїм листом повідомило ЗАТ «ФАРКО 2» про намір розірвати договір з 22.12.2010р.
У зв'язку з відсутністю заперечень щодо розірвання договору з боку ЗАТ «Фарко-2», договір вважався розірваним з 22 грудня 2010р.
Відповідно до п. 4.1. договору, при розірванні договору оренди орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди по акту прийому-передачі, не пізніше 10 календарних днів після закінчення дії договору для приведення орендованих приміщень у первісний стан. Період до повернення орендованих приміщень по акту оплачується орендарем, як орендна плата.
Відповідно до умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» було зобов'язано передати ЗАТ «Фарко 2» нежитлові приміщення 1 січня 2011р., проте всупереч умовам договору, нежитлові приміщення були передані лише 25 січня 2011р., що підтверджується актом прийому-передачі.
Відповідно до п.7.1. договору, сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору відповідно до діючого законодавства України.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на ч.2 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речи, наймодавець має право вимагати від наймача сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:
Договір від 01.08.2009 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт правомірної передачі Позивачем приміщення загальною площею 266 кв.м. в оренду Відповідачу (Акт приймання-передачі об'єкту оренди від 01.08.2009р.), користування ним Відповідачем.
Так, при укладанні договору оренди сторони погодили, що договір може бути розірваний тільки за згодою сторін, яка по договору попереджає про свій намір іншу сторону не пізніше, як за один календарний місяць до фактичного розірвання договору, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством (п.3.9); у випадку розірвання даного договору з ініціативи однієї із сторін вона зобов'язана письмово сповістити про це іншу сторону не менше яке за один місяць до моменту розірвання договору (п. 8.3.), при розірвання договору оренди орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди по акту прийому-передачі не пізніше 10 календарних днів після закінчення дії договору для приведення орендованих приміщень у первісний стан (п.4.1.);
Матеріали справи свідчать, що відповідач 23.11.2010р. повідомив позивача, про намір розірвати договір з 22.12.2010р.
Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою припинення зобов'язання.
Відповідно до п. 4.1. договору, при розірванні договору оренди орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди по акту прийому-передачі, не пізніше 10 календарних днів після закінчення дії договору для приведення орендованих приміщень у первісний стан. Період до повернення орендованих приміщень по акту оплачується орендарем, як орендна плата.
Суд погоджується з твердженням позивача, що Відповідач зобов'язаний був повернути Позивачеві передані нежилі приміщення за Договором, що знаходяться за адресою: м.Київ, вул. Полтавська, 9-11, загальною площею 266 кв.м., 01.01.2011р.
Однак, матеріали справи свідчать, що Відповідач повернув нежитлові приміщення тільки 25.01.2011р., що підтверджується актом приймання-передачі від 25.01.2011.
Згідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, яка встановлює наслідки невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі в разі припинення договору, відповідно до якої в разі затримки передачі речі наймодавцю після припинення договору, незалежно від підстав припинення договору, наймач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час затримки.
Матеріали справи свідчать, що не зважаючи на відсутність будь-якої правової підстави, Відповідач продовжував фактично користуватися приміщеннями з 01.01.2011 по 25.01.2011, спірне приміщення не передав орендодавцю в установленному законом та договором порядку.
Таким чином, період фактичного користування Відповідачем приміщенням Позивача встановлюється з 01.01.2011р. по 25.01.2011р..
Отже, Позивач має право вимагати з Відповідача стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за період з 01.01.2011р. по 25.01.2011р., при цьому розмір плати за користування має визначатись відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, сторони встановили, що щомісячну орендну плату за орендовані приміщення по вул. Полтавської, 9-11 орендар перераховує орендодавцеві до 10-го числа поточного числа поточного місяця за наступний місяць у розмірі 10 000 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проте, після закінчення строку дії Договору Відповідач орендоване приміщення своєчасно не повернув, а безпідставно продовжував ним користуватись.
Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України встановлена відповідальність за не виконання обов'язку наймачем щодо повернення об'єкта оренди у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Враховуючи, що приміщення за актом не повернуто, обґрунтованою є вимога про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до закону, а саме ч.2 ст.785 ЦК України у розмірі подвійної плати за користування спірним майном за час прострочення.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню неустойка у сумі 20 000 грн., відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 55, код ЄДРПОУ 33104978) на користь Закритого акціонерного товариства «ФАРКО 2» (01135, м. Київ, вул. Полтавська, 9-11, код ЄДРПОУ 2565440) 20 000 (двадцять тисяч) грн. неустойки, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І.Борисенко
Повне рішення складено: 13.03.2013р.